Рішення № 52080881, 30.09.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.09.2015 Справа № 905/1566/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Сиса А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «РІН ЛТД», м. Запоріжжя

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ», м. Краматорськ Донецької області

про стягнення 58 829,25 грн.

за участі уповноважених сторін:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «РІН ЛТД», м. Запоріжжя, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ», м. Краматорськ Донецької області, суми основного боргу у розмірі 47 749,20 грн., пені у розмірі 2 616,66 грн., інфляційних витрат у розмірі 7 926,35 грн., 3% річних у розмірі 537,04 грн. (Всього 58 829,25 грн.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 5897-3 від 04.02.2015 року в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копію специфікації № 1 від 04.02.2015 року до договору, копію рахунку на оплату № 41 від 20.02.2015 року, копію видаткової накладної № 55 від 20.02.2015 року, копію податкової накладної № 44 від 20.02.2015 року, копію довіреності № 296 від 19.02.2015 року на отримання цінностей, копію товарно-транспортної накладної № Р55 від 20.02.2015 року, копію видаткової накладної № 1311 від 03.11.2014 року, копію рахунку-фактури № СФ-1311 від 03.11.2014 року.

Представник позивач у засіданні суду 09.09.2015 року позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився.

09.09.2015 року представник відповідача подав клопотання Вх. № 10530/15 про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю присутності у засіданні суду.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а повторна неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст.4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РІН ЛТД», м. Запоріжжя, (надалі по тексту - постачальник) та Публічним акціонерним товариством «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ», м. Краматорськ Донецької області, (надалі по тексту - покупець) укладений договір поставки № 5897-3, згідно умов якого постачальник зобов’язався передати, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених даним договором.

До вказаного договору узгоджений протокол розбіжностей від 04.02.2015 року.

17 лютого 2015 року у виконання умов договору сторонами погоджена специфікація № 1 від 04.02.2015 року.

Згідно п.2.1. договору, ціна продукції зазначається у специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору.

Відповідно п.2.2. договору, орієнтована сума договору на момент укладення складає 100 000 грн. без ПДВ, ПДВ – 20 000 грн., разом з ПДВ 120 000 грн. Загальна сума договору є величиною змінною та складається із сум усіх специфікацій, оформлених до даного договору.

Строки та умови поставки товару визначаються у специфікаціях (п.5.1. договору).

Датою поставки товару вважається дата його передачі покупцю постачальником (п.5.2. договору).

В пункті 9.3. договору зазначено, що покупець здійснює оплату за поставлену продукцію на протязі строку, зазначеного у специфікації, від дня отримання оригіналу рахунку на оплату та сертифікату якості, якщо інше не передбачено специфікацією.

Умовами специфікації № 1 передбачено, що поставка здійснюється на протязі 15 робочих днів після підписання договору, оплата здійснюється з відстрочкою платежу на 20 календарних днів зі дня відвантаження продукції.

Розділом 12. договору передбачено, що він вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін. Строк дії договору до 31.12.2016 року.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України (далі: ГК України) відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

У відповідності до вищевказаного договору, за видатковою накладною № 55 від 20.02.2015 року позивач передав відповідачеві товар на загальну суму 47 749,20 грн.

З представленої накладної вбачається, що вона підписана обома сторонами без жодних зауважень, містить всі необхідні відомості про товар, а також містить відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками така накладна є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору у позивача виник обов’язок поставити товар, а у відповідача прийняти та оплатити його.

Для оплати товару позивач виписав відповідачу рахунок на оплату № 41 від 20.02.2015 року на суму 47 749,20 грн., у тому числі ПДВ 7 958,20, про що свідчить видаткова накладна № 55 від 20.02.2015 року.

З урахуванням умов оплати відповідно специфікації № 1, відповідач повинен був оплатити товар до 12.03.2015 року.

Однак, станом на час подачі позовної заяви до суду, сума основного боргу відповідачем не оплачена.

За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РІН ЛТД» щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 47 749,20 грн. суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

У зв’язку з тим, що відповідачем порушені строки виконання грошового зобов’язання позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат.

Оцінюючи вимоги позивача в цій частині господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання грошового обов’язку з оплати вартості товару підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 10.6. договору сторони встановили, що при порушенні термінів оплати, покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі 0,04% від неоплаченої вартості партії товару за кожний день прострочення оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення.

Отже, сторонами самостійно узгоджено розмір пені та здійснений позивачем розрахунок, який не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання”, тобто з урахуванням шестимісячного терміну, а також який не перевищує розміру подвійної облікової ставки НБУ.

У відповідності до представленого позивачем розрахунку пеня складає 2 616,66 грн.

Перевіривши представлений позивачем розрахунок пені, з огляду на прострочення виконання грошового зобов’язання з оплати вартості поставленої продукції, вимоги позивача до відповідача в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов’язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов’язання.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування інфляційних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, наданий арифметично обґрунтований розрахунок інфляційних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 7 926,35 грн. інфляційних витрат у повному обсязі.

З урахуванням того, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 3% річних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в п. 5.1. договору, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 537,04 грн. в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «РІН ЛТД», м. Запоріжжя, до Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ», м. Краматорськ Донецької області, про стягнення 58 829,25 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ», м. Краматорськ Донецької області, (84306, м. Краматорськ, Донецька область, код ЄДРПОУ 00210602, р/р 26001601004820 в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РІН ЛТД», м. Запоріжжя (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20Е, р/р 26000013002977 в АБ «Сбербанек Росії», Київ, МФО 320627) основний борг у розмірі 47 749,20 грн., пеню у розмірі 2 616,66 грн., 3% річних у розмірі 537,04 грн., інфляційні витрати у розмірі 7 296,35 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 30.09.2015 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.10.2015 року.

Суддя Л.Д. Подколзіна