Ухвала суду № 52079778, 24.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2015 року м. Київ К/800/9746/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Єрьоміна А.В. Горбатюка С.А.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на постанову Окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року у справі № 826/8572/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до Інспекції з питань захист управ споживачів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» звернулось з позовом до Інспекції з питань захист управ споживачів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій посадових осіб відповідача при проведенні позапланової перевірки магазину ТОВ «Дієса» за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 100 та скасування постанови про накладення штрафних санкцій №273 від 05.05.2014 р.

В обґрунтування позову ТОВ «Дієса» зазначило, що в ході своєї діяльності магазин ТОВ «Дієса», розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 100, не допускав порушень закону, перевірка була проведена без достатніх правових підстав, що не може нести для суб'єкта господарювання належних правових наслідків, а тому винесення постанови №273 від 05.05.2014р. є необґрунтованим та незаконним.

Постановою Окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Спілка захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва листом №405/01-01 від 26.11.2013 року звернулась до Держспоживінспекції України, в якому просила провести перевірки магазинів торгівельної мережі позивача на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів та законодавства у сфері державного ринкового нагляду.

Державною інспекцією України з захисту прав споживачів було надано згоду на проведення позапланових заходів із здійснення державного контролю від 26.11.2013 року №03/7-11089-2013 відносно ТОВ «Дієса».

Згідно направлення на проведення перевірки від 03.12.2013 року №2104/14/1900, відповідачем було проведено позапланову перевірку магазину «Ельдорадо» ТОВ «Дієса» за адресою м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 100, з питань перевірки характеристик реалізуємої продукції, про що було складено акт від 03 грудня 2013 року №003132, яким встановлено відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію та відсутність документів, що засвідчують якість продукції, загалом 17 найменувань продукції.

На підставі акту перевірки, відповідачем винесено постанову №273 від 05.05.2014 року, якою ТОВ «Дієса» притягнуто до відповідальності та накладено штраф у розмірі 12 457,38 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з наступного.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон).

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону, продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Згідно з приписами ч.1 ст.15 Закону, споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.

Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Інформація про продукцію повинна містити: 1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; 3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; 4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; 6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; 6 1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності. 7) дату виготовлення; 8) відомості про умови зберігання; 9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); 10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; 12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Інформація про послуги, пов'язані з концертною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, повинна містити дані про використання чи невикористання виконавцями музичних творів фонограм власного вокального, інструментального, вокально-інструментального виконання музичного твору з музичним супроводом або без нього чи фонограм музичного супроводу до власного вокального, інструментального, вокально-інструментального виконання музичного твору.

Стосовно продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію.

Стосовно продукції, яка за певних умов може бути небезпечною для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов'язаний довести до відома споживача інформацію про таку продукцію і можливі наслідки її споживання (використання).

Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.

Частиною другою цієї статті Закону передбачено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Аналогічні правові норми викладені у пункті 16 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року N 104 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2007 р. за N 1257/145240).

Відповідно до пп. 13, 14 Правил, суб'єкт господарювання зобов'язаний усіляко сприяти споживачу у вільному виборі товарів і додаткових послуг, на його вимогу провести перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни товарів з наданням йому контрольно-вимірювальних приладів, документів, які підтверджують якість, безпеку, ціну товарів. Продавець зобов'язаний перевірити справність виробу, продемонструвати по змозі його роботу та ознайомити споживача з правилами користування.

У торговельному (демонстраційному) залі мають бути виставлені наявні в суб'єкта господарювання товари або їх зразки в повному асортименті. Забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема, які засвідчують їх якість та безпеку.

Згідно з п.7 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. №506, необхідна, доступна та достовірна інформація про товари, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, доводиться виробником (продавцем) до відома споживача в експлуатаційних документах, що додаються виробником до товару.

В експлуатаційних документах зазначаються: найменування товару; найменування нормативних документів, вимогам яких повинен відповідати товар (у тому числі іноземного походження); основні споживчі властивості товару; заводський номер товару; дата виготовлення товару; гарантійні зобов'язання виробника (продавця), у тому числі гарантійний термін зберігання та гарантійний термін експлуатації товару; правила та умови ефективного і безпечного використання товару; термін служби (придатності) товару, відомості про дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та адреса виробника і підприємства, яке виконує його функції щодо виконання вимог споживача, а також проводитиме гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійну заміну; інформація стосовно товару, який за певних умов може справляти небезпечний вплив на життя, здоров'я і майно споживача, та про можливі наслідки такого впливу; відмітка щодо повірки (для засобів вимірювальної техніки, які згідно із Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність" підлягають державному метрологічному нагляду (п.8 Порядку).

Так, за результатами перевірки було встановлено, що позивачем у магазині «Ельдорадо» за адресою м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 100, реалізуються товари (17 найменувань) за відсутності в експлуатаційних документах необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про дату виготовлення вказаної продукції.

Для спростування висновків, викладених у акті перевірки, ТОВ «Дієса» не було надано до суду технічні паспорти, інструкції по експлуатації, інші друковані документи, що додаються виробником до товару у супровідній документації, які б свідчили про помилковість доводів Інспекції.

Зважаючи на вказані обставини, колегія суддів погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для скасування постанови про накладення штрафних санкцій №273 від 05.05.2014 р.

Між тим, скаржник звертає увагу суду на те, що 12.11.2014 року Вищий адміністративний суд України скасував рішення Київського апеляційного суду по справі №826/18856/13-а від 29.05.2014 року та залишив в силі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2014 року, яким було визнано протиправними дії територіальних інспекцій та Держспоживінспекції України щодо проведення перевірок в магазинах Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на підставі звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва від 26.11.2013 р. №405/01-01, скасовані згоди та направлення на перевірки, видані на підставі цього звернення.

На думку позивача, вказані обставини є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки у даній справі також перевірка проводилась на підставі звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва від 26.11.2013 р. №405/01-01 та згоди Держспоживінспекції.

Однак, колегія суддів вважає необґрунтованими такі посилання ТОВ «Дієса», оскільки ні наказ Інспекції від 02.12.2013 р. № 114-од, ні направлення на проведення перевірки 03.12.2013 року №2104/14/1900, ні згода Держспоживінспекції України 26.11.2013 року №03/7-11089-2013 не були предметом розгляду у справі №826/18856/13-а.

З огляду на це, підстави вважати неправомірною перевірку ТОВ «Дієса» на підставі вище зазначених документів - відсутні.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання скаржника на те, що звернення Спілки не може бути підставою для проведення перевірки господарської діяльності магазинів, оскільки в силу приписів ст.ст. 24, 25, п. 2 ч.1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» об'єднання споживачів, яким є Спілка, з метою захисту законних прав та інтересів споживачів має право звертатися до Держспоживінспекції, а остання, в свою чергу, зобов'язана відреагувати на таке звернення в межах наданих їй повноважень.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Верховним Судом України у постанові від 28 квітня 2015 року (справа № 21-65а15).

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: