Ухвала суду № 52079092, 01.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2015 року м. Київ К/800/28170/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді - Васильченко Н.В.,

суддів: Калашнікової О. В., Леонтович К.Г.

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2015 року у справі № 808/8206/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Строймаркет" до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, начальника відділу проведення митного аудиту управління податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Яценко В.В., Головний державний ревізор-інспектор відділу проведення митного аудиту управління податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Пронько О.М., Головного державного ревізора-інспектора відділу проведення митного аудиту управління податкового та митногто аудиту Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Бродецької С.А. про скасування рішення, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2014 року ТОВ «Строймаркет» звернулось в суд з позовом до ГУ Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя, правонаступником якого є ГУ ДФС у Запорізькій області, Начальника відділу проведення митного аудиту управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів у Запорізькій області Яценко В.В., Головного державного ревізора-інспектора відділу проведення митного аудиту управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів у Запорізькій області Пронько О.М., Головного державного ревізора-інспектора відділу проведення митного аудиту управління податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Бродецької С.А., в якому просило визнати протиправними дії суб'єктів владних повноважень по складанню акту документальної виїзної перевірки дотримання ТОВ «Строймаркет» вимог законодавства України з питань державної митної справи від 29.09.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірка призначена передчасно, оскільки рішення у справі № 808/4410/14, предметом якої є протиправність дій митного органу щодо визначення строків режиму переробки, не набрало законної сили. Також перевіряючі особи провели перевірку, коли посадові особи ТОВ «Строймаркет» знаходились у відпустці, а тому не мали змоги надати витребувані податківцями документи для проведення перевірки.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2015 року, позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними дії Начальника відділу проведення митного аудиту управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів у Запорізькій області Яценко В.В., головного державного ревізора-інспектора відділу проведення митного аудиту управління податкового та митного аудиту Головного ГУ Міндоходів у Запорізькій області Пронько О.М., головного державного ревізора-інспектора відділу проведення митного аудиту управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів у Запорізькій області Бродецької С.А. по складанню акту документальної виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи на ТОВ «Строймаркет» за період його діяльності з 21.12.2012 року по 18.06.2014 року (за переліком митних декларацій) від 29.09.2014 року № 013/14/08-01/0025222180 в частині зазначення у вказаному акті типу перевірки «виїзна».

Не погоджуючись з ухваленими по справі судовими рішеннями Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що старшим слідчим з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Запорізькій області винесено постанову від 08.08.2014 року про призначення по кримінальному провадженню документальної виїзної перевірки ТОВ «Строймаркет» з питань своєчасності, правильності, повноти нарахування та сплати митних платежів за окремими митними деклараціями, проведення якої доручено ГУ Міндоходів у Запорізькій області. ГУ Міндоходів у Запорізькій області 11.08.2014 року прийнято наказ № 525 «Про проведення документальної виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи на ТОВ «Строймаркет», термін проведення перевірки визначено з 14.08.2014 року по 05.09.2014 року. Наказ про призначення перевірки отримано директором ТОВ «Строймаркет» 14.08.2014 року ОСОБА_4, про що у відповідній розписці зроблено відмітку.

Встановлено, що посадовими особами ГУ Міндоходів у Запорізькій області вручено директору ТОВ «Строймаркет» повідомлення про проведення виїзної документальної перевірки № 006 від 11.08.2014 року, що підтверджується відміткою на такому повідомленні.

Встановлено, що 14.08.2014 року ГУ Міндоходів у Запорізькій області направлено на адресу позивача запит № 2940/10/08-01-22-10-13 про надання позивачем документів, необхідних для проведення перевірки. ТОВ «Строймаркет» листом від 14.08.2014 року № 80 надано відповідь на запит податкового органу, у якому вказано, що бухгалтер та працівники товариства знаходяться у відпустці до 10.09.2014 року, директор у відрядженні з 15.08.2014 року до 26.08.2014 року, ТОВ «Строймаркет» просило надати час для надання запитуваних документів. Матеріалами справи встановлено, що 05.09.2014 року ГУ Міндоходів у Запорізькій області прийнято наказ № 612 «Про внесення змін до наказу Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 11.08.2014 № 525», яким змінено термін проведення документальної виїзної перевірки, до 26.09.2014 року. Посадовими особами ГУ Міндоходів у Запорізькій області 10.09.2014 року складено акт про неможливість вручення наказу про продовження перевірки, оскільки за юридичною адресою посадові особи ТОВ «Строймаркет» відсутні. Також 16.09.2014 року посадовими особами ГУ Міндоходів у Запорізькій області складено акт про неможливість отримання бухгалтерських документів, оскільки посадові особи ТОВ «Строймаркет» відсутні за юридичною адресою.

Наказ від 05.09.2014 року № 612 «Про внесення змін до наказу Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 11.08.2014 № 525» отримано ТОВ «Строймаркет» 12.09.2014 року за допомогою засобів поштового зв'язку, що підтверджується написом на повідомленні про вручення поштового відправлення.

За результатами проведеної перевірки 29.09.2014 року ГУ Міндоходів у Запорізькій області складено акт № 013/14/08-01/0025222180 документальної виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи на ТОВ «Строймаркет» за період його діяльності з 21.12.2012 року по 18.06.2014 року (за переліком митних декларацій). Висновком акту встановлено порушення позивачем ч. 12 ст. 286, п. 2 ч. 5 ст. 297 Митного кодексу України, п. 206.16 ст. 206 Податкового кодексу України.

ТОВ «Строймаркет» скористалось правом на адміністративне оскарження висновків акту перевірки від 29.09.2014 року № 013/14/08-01/0025222180, однак рішенням від 14.10.2014 року за № 73/10/08-01-22-10-09 ГУ Міндоходів у Запорізькій області, заперечення позивача на акт залишені без задоволення та вказано, що висновки акту відповідають вимогам чинного законодавства. ГУ Міндоходів у Запорізькій області не заперечувало, що перевірка ТОВ «Строймаркет» з питань своєчасності, правильності, повноти нарахування та сплати митних платежів за окремими митними деклараціями проводилась у приміщені контролюючого органу без виїзду до місця розташування платника податків, первинні документи не перевірялись, оскільки не були надані на перевірку ТОВ «Строймаркет».

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами ГУ Міндоходів у Запорізькій області було вручено директору ТОВ «Строймаркет» копію наказу про призначення перевірки, було вручено повідомлення про проведення перевірки та посвідчення на право проведення виїзної документальної перевірки, тобто посадовими особами дотримано порядок початку проведення виїзної перевірки. Наказом від 05.09.2014 року №612 «Про внесення змін до наказу Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 11.08.2014 №525» зміни щодо форми перевірки не ухвалювались. При цьому, не дивлячись на те, що перевірка була розпочата як виїзна, вона проводилась не за місцем розташування ТОВ «Строймаркет», без дослідження документів, які мають відношення до предмету перевірки і які наявні тільки у ТОВ «Строймаркет». Фактично ГУ Міндоходів у Запорізькій області було проведено документальну невиїзну перевірку, оскільки така проводилась в приміщенні контролюючого органу без залучення посадових осіб позивача. У акті перевірки вказується той вид перевірки, яка була проведена.

Задовольняючи частково позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що податкові органи можуть призначати та проводити перевірки суб'єктів господарювання, у тому числі за підставою постановою слідчого у межах певної кримінальної справи. При цьому, поряд з правом проводити податкові перевірки податковий орган повинен дотриматись ряд обов'язкових вимог щодо повідомлення суб'єкта господарювання про дату та час проведення перевірки, її статус та предмет перевірки. Суди попередніх інстанцій зазначали, що відповідачами була проведена невиїзна перевірка, документи, які мають відношення до ТОВ «Строймаркет» досліджувались у приміщені контролюючого органу, у той час як у акті, яким описано перевірку та сформовано її висновки, вказано, що перевірка була виїзною. Разом з тим, за нормами Податкового кодексу України виїзні та невиїзні перевірки є різним видом податкових перевірок з різною формою повідомлення товариства про її проведення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного. Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1, п. 78.4, п. 78.5 ст. 78 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, коли отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні. Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 Податкового кодексу України.

За правилами п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з п. 81.1, п. 81.3 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Згідно ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2015 року у справі № 808/8206/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.

Судді: