Ухвала суду № 52078873, 01.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/4528/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (головує в судовому засіданні), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,секретаря Сперкач Т.В.,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Південної митниці Міндоходів про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Південної митниці Міндоходів на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2015 року,

встановив:

В липні 2014 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Південної митниці Міндоходів про визнання протиправними дій (бездіяльності) щодо непроведення розрахунку при звільненні, зобов'язання відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з дати звільнення по день фактичного розрахунку, стягнення моральної шкоди в розмірі 50000 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2015 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Південної митниці Міндоходів щодо непроведення повного розрахунку з ОСОБА_4 по заробітній платі за час вимушеного прогулу. Зобов'язано Південну митницю Міндоходів виплатити ОСОБА_4 середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 08.06.2012 р. по день проведення фактичного розрахунку, а саме - 15.04.2014 р. Зобов'язано Південну митницю Міндоходів виплатити ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 5000 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Південна митниця Міндоходів, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалене ним рішення та направити справу на новий апеляційний розгляд. Вказує на відсутність вини митниці у виконанні рішення суду від 02.03.2012 р. про виплату позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу лише у квітні 2014 року, оскільки судом касаційної інстанції виконання цього рішення було зупинено, а про прийняття касаційним судом остаточного рішення у справі митниці стало відомо від позивача у березні 2014 року, після чого проведено виплату коштів.

В запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_4 вважає її доводи необґрунтованими та просить залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції. Посилається, серед іншого, на те, що про ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15.02.2013 р., якою було залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій про поновлення його на роботі і виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відповідач міг дізнатись з Єдиного реєстру судових рішень та достеменно про це судове рішення йому стало відомо ще в липні 2013 року під час розгляду справи № 1570/7123/2012 за позовом Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси до Південної митниці Міндоходів про стягнення грошових коштів.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 р. у справі № 2а/1570/9918/2011 задоволено позов ОСОБА_4: визнано протиправним і скасовано наказ Державної митної служби України від 21.10.2011 р. № 2322-к "Про припинення перебування на державній службі", поновлено позивача на державній службі у митних органах на посаді заступника начальника відділу організації митного контролю та роботи митних посередників Південної митниці з 21.10.2011 р. та зобов'язано Південну митницю виплатити позивачу заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу з 21.10.2011 р. по день поновлення на посаді. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_4 на займаній посаді та в частині стягнення з Південної митниці на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допущено до негайного виконання.

На виконання постанови окружного суду наказом Державної митної служби України від 06.06.2012 р. № 1189-к скасовано наказ від 21.10.2011 р. № 2322-к "Про припинення перебування на державній службі" та поновлено ОСОБА_4 на посаді заступника начальника відділу організації митного контролю та роботи митних посередників Південної митниці з 21.10.2011 р.

Згідно з наказом Південної митниці від 06.06.2012 р. № 846-к ОСОБА_4 приступив до виконання обов'язків за посадою з 06.06.2012 р. Цим же наказом зобов'язано відділ фінансів, бухгалтерського обліку та звітності, відділ правового забезпечення провести необхідні розрахунки відповідно до постанови Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 р.

07.06.2012 р. Південною митницею видано наказ № 852-к про звільнення ОСОБА_4 07.06.2012 р. із займаної посади відповідно до статті 38 КЗпП за власним бажанням у зв'язку з наявністю другої групи інвалідності та виходом на пенсію. Зобов'язано відділ фінансів, бухгалтерського обліку та звітності провести розрахунки та виплати ОСОБА_4 відповідно до вимог чинного законодавства, враховуючи невикористану частину щорічної відпустки за період роботи з 22.10.2011 р. по 07.06.2012 р. тривалістю 25 календарних днів.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 р. апеляційні скарги Державної митної служби України і Південної митниці залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 р. - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.11.2012 р. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Південної митниці на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 р. Одночасно судом частково задоволено клопотання Південної митниці та зупинено виконання вказаних судових рішень в частині стягнення з Південної митниці на користь ОСОБА_4 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу поза межами місячного строку платежу.

Ухвалою від 15.02.2013 р. Вищий адміністративний суд України залишив касаційну скаргу Південної митниці без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 р. - без змін .

06.03.2014 р. ОСОБА_4 звернувся до Південної митниці Міндоходів із заявою про виплату заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу з 22.10.2011 р. по день поновлення на посаді - 06.06.2012 р.

Наказом Південної митниці Міндоходів від 11.04.2014 р. № 65-аг на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 р. зобов'язано управління фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку виплатити ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.10.2011 р. по 05.06.2012 р. з вирахуванням податків і зборів, передбачених чинним законодавством, та суми виплаченої допомоги по безробіттю.

15.04.2014 р. на рахунок позивача перераховано кошти в розмірі 33780,35 грн.

Відповідно до статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач мав провести з позивачем остаточний розрахунок при його звільненні 07.06.2012 р., коли на користь ОСОБА_4 вже було ухвалено рішення суду про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При цьому суд мотивовано визнав безпідставними посилання відповідача на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20.11.2012 р., оскільки середній заробіток за один місяць також був несвоєчасно виплачений позивачу, а судові рішення про необхідність виплати ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу набрали законної сили 2 жовтня 2012 року. Митниця не надала також суду належного обґрунтування причин невиплати всієї суми після прийняття касаційним судом ухвали від 15.02.2013 р. до фактичної виплати коштів 15.04.2014 р.

У зв'язку з цим колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про порушення відповідачем строку розрахунку з позивачем при звільненні, що є підставою для виплати останньому середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Разом з тим, у постанові суду апеляційної інстанції не визначено розміру такого відшкодування за правилами, закріпленими в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, та з урахуванням роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в пунктах 20 і 21 постанови від 24.12.1999 р. № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" та пункті 32 постанови від 06.11.1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів".

Про обов'язковість визначення судом розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, так само як і за час вимушеного прогулу, зазначено в постанові Верховного Суду України від 14.01.2014 р. (№ 21-395а13).

За наведених обставин та виходячи з приписів статті 227 КАС України, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись статтями 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Південної митниці Міндоходів задовольнити.

Скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2015 року, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.