Ухвала суду № 52078813, 29.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 року м. Київ К/800/7406/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І.розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 р.

у справі № 818/1934/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива Резиденція»

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перспектива Резиденція» (далі - позивач, ТОВ «Перспектива Резиденція») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах) про скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05.11.2014 р. у задоволенні позову відмолено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 р. постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.11.2014 р. скасовано в частині відмови в позові щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах №0001492205 від 16.12.2013 р. в частині зменшення від'ємного значення податку на додану варіть на суму 5346201 грн. Прийнято в цій частині нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах №0001492205 від 16.12.2013 р. в частині зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 5346201 грн. В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.11.2014 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Сумах, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 р. скасувати, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.11.2014 р. залишити в силі.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ДПІ у м. Сумах, посилаючись на те, що касаційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у м. Сумах проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Перспектива Резиденція» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при формуванні показників у декларації за вересень 2013 р., за результатами якої складено акт перевірки від 27.11.2013 р. № 186/2205/30058479/191.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п.102.1 ст.102, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, внаслідок чого завищено залишок від'ємного значення, якій після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового періоду в сумі 5428764 грн. по декларації з ПДВ за вересень 2013 року.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001492205 від 16.12.2013 р., яким позивачу зменшено від'ємне значення податку на додану варіть на суму 5428764 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, формування залишку від'ємного значення у розмірі 6060536 грн. відбулося протягом періоду з серпня 2009 року по серпень 2013 року внаслідок здійснення операцій за договорами виконання робіт (надання послуг), договорів оренди, постачання, з наступними контрагентами: в 2009 році з ТОВ «Київпроект», ТОВ «Гудвіл», ТОВ «Деловой центр «Перспектива», ТОВ «Мегатехнікбуд», ТОВ «Тродат Україна», ПП «ВМ Сервіс», ТОВ «Світ Трейд», ЗАТ Страхова компанія «Страховий капітал», ТОВ «Крамалл Студіо», «Центр побудування та архітектури», КП «Київський інститут землевідносин», ТОВ «ІАЦ «Ліга», ТОВ «ПМ Електро», TOB «ТМК», ВАТ «АБ «Укргазбанк», АЕК «Київенерго» філія «Кабельні мережі», КП «Київміськсвітло», ГУ МНС України в м. Києві, КМДА ГУ містообудування, архітектури та дизайну, ТОВ «Світ Трейд», ТОВ «ТД «Інфініті», ТОВ «УПІ- віс», Київський НМЦ охорони та використання пам'яток історії та культури, ВАТ «Укртелеком», ПП «Бізнес техніка. Продаж та сервіс», ТОВ «Чиста Вода», Корпорація «Українські будівельні матеріали», ДП «Інститут «Київгенплан» ВАТ» Київпроект», ДУ Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України, ТОВ «Торгово-будівельний дім «Олді», ТОВ «Папірус Сервіс», ТОВ «Київзеленбуд», філія ДП інформаційно-видавничий центр ДПА України», Київська міська санепідеміологічна станція, ТОВ «Енергоконсалт», ТОВ «Компанія «Ай Ес Груп», ВАТ «Київводоканал», ПП ТВВ «Акцент», ВАТ «Київспецтранс», ТОВ «Нотекс», TOB «СКС-холдинг», СП ТОВ Алків-Т», СПД ФОП ОСОБА_5; в 2010-2011 рр. з ТОВ «Армада охорона сервіс», ТОВ «ІБК «Євротехнології», ТОВ «Сучасні житлові технології ВТК», ТОВ «ТД «Санпол Україна», ТОВ «ТехноНіколь-Центр», ТОВ «Центр Стандарт Парк», ТОВ «Сковорода Інвест», Аерок, ТОВ «Мегатекнікбуд», ТОВ Деловой центр «Перспектива», АЕК «Київенерго» філія «Кабельні мережі», Комунальна корпоорація «Київавтодор», ТОВ «НВП «Топос», ТОВ «Папірус Сервіс», ТОВ Укрдержбудекспертиза», ТОВ «ТВП Вектор-ВС», АТВТ «Жуляни», ТОВ «Перший трубний д», TOB «ТВК «Металобудсервіс», ТОВ «Імекс Груп», ТОВ «Мастерпайп», ТОВ «Інтерекст ЛТД», ТОВ «РІКАзвязоксервіс», ПП «Дербі», ПАТ «Банк Форум», КП «Кіїївблагоустрій», ТОВ «Запоріжметал Холдінг», ТОВ «Електробудсервіс», ПАТ «АК Київводоканал» Управління екологічного нагляду, ТОВ «Ягуар», ТОВ «Крамалл-Студіо», ТОВ «ТД «Бедж», ТОВ «Гідролюкс Плюс», АБ «Укргазбанк», ТОВ «Промислова будівельна компанія «Гранбуд», ТОВ «ТД «Ореол-1», ТОВ «Альянс», ТОВ «Стандарт-Буд», ТОВ «В М..», ТОВ «Печерський міст - Канцтовари», ТОВ «Гейзер», ТОВ «Український сертефікаційний центр», ТОВ «Сервісбудсуміш», ТОВ «Бест»; в 2012-2013 р. з ТОВ «Сковорода Інвест», ТОВ «Інформаційно-аналітичне агентство Шанс», ТОВ «Ремірент Україна», ТОВ «Металева покрівля», ПАТ «АК «Київводоканал», ТОВ «Бест», ТОВ «Пейпа Трейд Україна», ТОВ «Печерський міст - Канцтовари», КП КМБТІ та реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна», КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради, ТОВ «Армада охорона сервіс», ТОВ «ІБКЄвротехнології», ТОВ «Торговий дім «Бедж», TOB «Jlepya Марлен Україна», ТОВ кЕлектрик Груп Технолоджи», ТОВ «Енергія світла», ТОВ «Елікс Центр», ТОВ «Добрий Друк».

Виконання договорів між позивачем та контрагентами підтверджено належним чином складеними первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними, Оплату придбаного товару підтверджено платіжними дорученнями, актами здачі-прийому виконаних робіт (наданих послуг), платіжними дорученнями.

Відповідно до п. 44.3. ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Статтею 102 цього Кодексу встановлено граничні строки давності для нарахування податкових зобов'язань платникам податків.

Згідно п. 102.1. ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня , що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання , а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, у разі проведення документальної перевірки платника податків (юридичної особи або фізичної особи - підприємця) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на контролюючі органи, зазначена перевірка охоплюватиме період не більше 1095 днів, тобто останні 3 (три) роки.

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом встановлено порушення позивачем п.102.1, ст.102 ПК України, з посиланням на те, що на дату складання акта обліковується сума залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, термін якого минув (1095 днів).

Водночас, враховуючи приписи Податкового кодексу України, не вбачається підстав для обмеження права платника податків відображати у податковій звітності з податку на додану вартість залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів до повного його погашення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що доводи податкового органу щодо зменшення позивачу від'ємного значення з податку на додану вартість та нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість внаслідок закінчення терміну позовної давності є неправомірними.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо часткової обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

В частині відмови в задоволенні позову ТОВ «Перспектива Резиденція» сторонами рішення апеляційної інстанції в касаційному порядку не оскаржувалось.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

2.Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун