Ухвала суду № 52078719, 30.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 року м. Київ К/800/25142/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Калашнікової О. В., Конюшка К. В.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Державної фінансової інспекції в Запорізькій області до Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області про зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року,

у с т а н о в и л а :

У листопаді 2014 року Державна фінансова інспекція в Запорізькій області (далі - ДФІ в Запорізькій області) звернулась до суду з адміністративним позовом до Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі - Сонячна сільська рада), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить зобов'язати відповідача виконати пункти 8, 10, 13 вимоги № 001-14/00581 від 09 квітня 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за результатами проведеної планової ревізії фінансово-господарської діяльності Сонячної сільської ради за період з 01 березня 2010 року по 31 січня 2014 року, ДФІ в Запорізькій області складено акт ревізії № 001-21/12 від 31 березня 2014 року, внаслідок чого позивачем сформовано вимогу стосовно усунення виявлених в діяльності відповідача порушень фінансово-бюджетної дисципліни.

Пункт 8 спірної вимоги був прийнятий на підставі висновків позивача про те, що у період з 01 лютого 2011 року по 31 січня 2014 року Сонячною сільською радою неправомірно покрито видатки сторонньої юридичної особи, що призвело до нанесення збитків державі на загальну суму 803,03 гривень.

Пунктом 10 спірної вимоги встановлено порушення внаслідок неправильного застосування розміру адміністративних витрат та кошторисного прибутку, у зв'язку з чим виконані ремонтно-будівельні роботи прийнято із завищенням вартості робіт на загальну суму 2637,18 гривень.

У пункті 13 вимоги № 001-14/00581 вказано, що в ході інвентаризації дитячого майданчика в с. Малишівка ревізією виявлено нестачу матеріальних цінностей на суму 11796,00 гривень.

Вважаючи, що пункти 8, 10 та 13 вимоги № 001-14/00581 від 09 квітня 2014 року є законними та виправданими у правовому сенсі за наявності усіх перелічених порушень фінансово-господарської діяльності відповідача, ДФІ в Запорізькій області звернулась до суду з вимогою про зобов'язання Сонячну сільську раду їх виконати.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

У касаційній скарзі ДФІ в Запорізькій області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі направлень на проведення ревізії №№ 15, 16, 17, 18 від 08 лютого 2014 року та № 58 від 20 березня 2014 року, ревізійною групою здійснено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Сонячної сільської ради за період з 01 березня 2010 року по 31 січня 2014 року, внаслідок проведення якої складено акт № 001-21/12 від 31 березня 2014 року.

На підставі висновків вищевказаного акту 09 квітня 2014 року позивачем сформовано вимогу № 001-14/00581 про усунення фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності, яка розглядається в частині пунктів 8, 10 та 13.

Відповідно до пункту 8 вимоги від Сонячної сільської ради вимагається: відобразити дебіторську заборгованість за Приватним підприємством "Бастіон-98" щодо якого здійснено безпідставні витрати та стягнути з ПП "Бастіон-98" кошти у сумі 803,03 грн. за комунальні послуги.

В іншому випадку відшкодувати в повному обсязі за рахунок осіб, винних у проведенні зайвих виплат. Кошти, що надійдуть на відновлення касових видатків загального фонду у сумі 782,45 грн., проведених у минулих бюджетних періодах перерахувати у дохід сільського бюджету відповідно до пункту 3.2 Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України № 242 від 26 грудня 2003 року.

У відповідності до викладеного в акті ревізії, підставою прийняття вимоги в частині пункту 8 слугувало встановлення ревізією порушення вимог пунктів 1, 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28 лютого 2002 року.

Разом з цим, в ході перевірки позивачем встановлено порушення пунктів 3.1.18.2 та 3.1.18.4 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України № 174 від 27 серпня 2000 року у зв'язку із завищенням розміру адміністративних витрат внаслідок застосування коефіцієнта 1,79 замість встановленого 1,23 та завищенням розміру кошторисного прибутку внаслідок застосування коефіцієнта 7,76 замість встановленого 3,77, у зв'язку з чим пунктом 10 вимоги від Сонячної сільської ради вимагається:

- скласти акти форми № КБ-2в та № КБ-3 на зменшення вартості підрядних робіт, на підставі яких відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість у сумі 2637,18 грн.;

- стягнути з підрядника підприємства "РАССВЕТ-ПЛЮС" товариства осіб з пересадженими органами та осіб, які знаходяться на програмному гемодіалізі "ТОПО І ОПГ" зайво проведені виплати у сумі 2637,18 грн. на підставі статей 22, 623 Цивільного кодексу України.

В іншому випадку відшкодувати в повному обсязі за рахунок осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду в загальній сумі 2637,18 грн. на підставі статті 1166 Цивільного кодексу України.

Згідно із пунктом 13 вимоги № 001-14/00581 вимагається відшкодувати нестачу матеріальних цінностей на суму 11796,00 грн., провести незалежну оцінку розміру збитків від нестачі відповідно до вимог пункту 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 116 від 22 січня 1996 року, стягнути з винних осіб і як наслідок здійснити відшкодування збитків шляхом придбання нових матеріальних цінностей, а залишок коштів перерахувати до Державного бюджету України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для виконання відповідачем пунктів 8, 10, 13 вимоги № 001-14/00581 від 09 квітня 2014 року.

Зазначена позиція була підтримана і Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Згідно із статтею 4 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Частиною 3 статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" встановлено, що порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 4-5 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20 квітня 2006 року (далі - Порядок) передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться контролюючими органами відповідно до Закону та цього Порядку. Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.

Відповідно до пункту 35 Порядку результати ревізії оформляються актом.

Виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції контролюючого органу, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Після складення акту ревізії посадова особа контролюючого органу підписує всі його примірники та забезпечує реєстрацію в журналі реєстрації актів ревізій, форма якого визначається Держфінінспекцією.

Пунктом 46 Порядку передбачено, що у разі вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

У відповідності до частини 1 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Згідно із статтею 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем виконано пункти 8 та 10 вимоги № 001-14/00581 від 09 квітня 2014 року, сформованої за результатами планової ревізії працівниками ДФІ в Запорізькій області.

Так, виконання відповідачем пункту 8 вимоги підтверджується відображенням дебіторської заборгованості за ПП "Бастіон-98" та направленням останньому листа разом із доданим рахунком, в якому міститься вимога щодо сплати до бюджету сільської ради коштів за спожиту електроенергію у період з 01 лютого 2011 року по 31 січня 2014 року в сумі 803,03 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем направлено підприємству "РАССВЕТ-ПЛЮС" товариства осіб з пересадженими органами та осіб, які знаходяться на програмному гемодіалізі "ТОПО І ОПГ" лист, в якому просив повернути до бюджету сільської ради зайво отримані кошти у сумі 2637,18 грн., додавши розрахунок № 7 від 11 квітня 2014 року.

Вказана обставина є підтвердженням виконання відповідачем вимоги, зазначеної у пункті 10.

Відповідно до пункту 4.3 Положення про територіальні органи Державної фінансової інспекції України та їх підрозділи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1236 від 03 жовтня 2011 року державні фінансові інспекції в областях зокрема, мають право звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведеної норми дає підстави колегії суддів Вищого адміністративного суду України вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

З пункту 13 вимоги № 001-14/00581 від 09 квітня 2014 року вбачається, що матеріально-відповідальною особою ОСОБА_1 Сонячної сільської ради не дотримано вимог договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, укладеного 02 січня 2012 року, у зв'язку з чим в ході інвентаризації дитячого майданчика в с. Малишівка допущено нестачу матеріальних цінностей, а саме грального комплексу "Малыш" вартістю 11796,00 гривень.

Однак, за результатами порушеного по факту кримінального провадження, 14 липня 2011 року дізнавачем Запорізького РВ УМВС України в Запорізькій області прийнято постанову про порушення кримінальної справи № 2971121, яка наразі перебуває у стадії досудового розслідування (кримінальне провадження № 12015080230000208).

Так, нестача матеріальних цінностей, а саме: грального комплексу "Малыш", інвентарний номер 10490010, вартістю 11796,00 грн. виникла внаслідок крадіжки майна відповідача.

Вказані обставини підтверджуються листом Запорізького РВ ГУМВС України в Запорізькій області від 06 лютого 2015 року, в якому правоохоронний орган повідомив стосовно внесення 05 лютого 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувані відомостей про факт злочину, що полягає у таємному викраденні грального комплексу "Малыш", який перебуває на балансі відповідача, завдавши матеріальну шкоду Сонячній сільській раді на суму 11796,00 гривень.

За таких обставин, нестача майнових цінностей виникла не з вини відповідача, а у зв'язку з крадіжкою, за фактом якої проводиться досудове розслідування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відповідачем вжито всіх заходів на виконання пунктів 8, 10 та 13 вимоги № 001-14/00581 від 09 квітня 2014 року, сформованої органом державного фінансового контролю.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 222-224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Калашнікова

К. В. Конюшко