Ухвала суду № 52078712, 29.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 року м. Київ К/800/16251/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого судді Малиніна В.В.,суддів Ліпського Д.В., Швеця В.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної виконавчої служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» до Державної виконавчої служби України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної виконавчої служби України, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Державної виконавчої служби України про закінчення виконавчого провадження від 19 серпня 2013 року.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року вказаний позов було задоволено.

Вважаючи, що рішення першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, відмовивши в задоволені позовних вимог.

Позивач письмових заперечень на вказану касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України не надав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, щоу Державної виконавчої служби України перебуває на виконанні виконавчий лист № 2а-15794/10/2670 від 15 серпня 2012 року про зобов'язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації розглянути заяву ТОВ «Євротранстелеком», за яким заведене виконавче провадження № 36311357 (підстава постанова Вищого адміністративного суду України від 22 березня 2012 року справа № К/9991/25252/11).

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 19 серпня 2013 року зазначене виконавче провадження було закінчене з підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», так як, на адресу виконавчої служби боржником виконавчого провадження було надіслано рішення № 492 від 30.07.2013 року про результати розгляду заяви позивача, в якій рекомендовано йому повторно звернутись із заявою в порядку отримання відповідної ліцензії вперше.

Не погоджуючись із вказаною постановою ТОВ «Євротранстелеком» звернулося до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, з чим погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, що відповідачем фактично не вчинені дії, передбачені виконавчим листом № 2а-15794/10/2670 від 15 серпня 2012 року, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (у відповідній редакції, далі - Закон 606) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії..

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону 606 державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова..

Згідно пункт 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач не дотримався вимог вказаних приписів при виконанні постанови Вищого адміністративного суду України 22 березня 2012 року, який чітко визначив у резолютивній частині в порядку зобов'язального характеру дії, які боржник (у виконавчому провадженні) повинен вичинити для відновлення порушеного права ТОВ «Євротранстелеком» щодо можливості продовження строку дії відповідної ліцензії, рішення за результатами розгляду такої заяви передбачені у статті 49 Закону України «Про телекомунікації» № 1280-IV від 18.11.2003 року. Натомість жодного із визначених законодавцем рішень (продовження строку дії ліценції чи відмову у такому дозволі) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації у рішенні № 492 від 30.07.2013 року не приймалось.

Тому відповідач, протиправно закінчив виконавче провадження постановою від 19 серпня 2013 року, що свідчить про її незаконність.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані рішення - залишити без змін.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів і обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційні скарги без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» до Державної виконавчої служби України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.В. Малинін

Судді: Д.В. Ліпський

В.В. Швець