Ухвала суду № 52078621, 30.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 року м. Київ К/800/4111/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Маринчак Н.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року у справі № 804/16331/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство "Розівський елеватор" (далі - позивач, ПАТ "Розівський елеватор") звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ) в якому просило визнати протиправним і скасувати рішення про застосування адміністративного арешту майна платників податків ДПІ від 28 листопада 2013 року №26626/10/221.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року, залишене без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано оскаржуване рішення ДПІ.

В касаційній скарзі податковий орган посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що на запити податкового органу, ПАТ "Розівський елеватор" надано відповіді: від 12 квітня 2013 року №8140/10/22-526 про надання документів та їх пояснень щодо придбання (виробництва) товару, який в подальшому був реалізований на експорт у січні 2013 року; від 26 квітня 2013 року за №65; від 16 квітня 2013 року за №8878/22-526 про надання документів та письмових пояснень щодо придбання (виробництва) товару, який в подальшому був реалізований на експорт у лютому 2013 року; від 18 травня 2013 року за №75; від 23 вересня 2013 року №21356/10/22-05 про надання документів та їх пояснень щодо придбання (виробництва) товару, який в подальшому був реалізований на експорт у червні, липні 2013 року; від 14 жовтня 2013 року за №142.

На підставі пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 79 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) 15 листопада 2013 року за №754 прийнятий наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Розівський елеватор" з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час здійснення експортних операцій за період з листопада 2012 року по липень 2013 року, в термін з 18 листопада 2013 року по 22 листопада 2013 року.

У зв'язку з відмовою від проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та від надання документів для проведення перевірки, 28 листопада 2012 року за №26626/10/221 відповідачем прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платників податків, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ПАТ "Розівський елеватор" (код ЄДРПОУ 00954337), що перебуває за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 122.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

За змістом підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пункту 79.1 статті, 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Пунктом 79.2 статті 79 ПК України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Викладене свідчить, що контролюючий орган вправі призначати перевірку у випадку ненадання платником документальних підтверджень та обґрунтування наданих ним пояснень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби.

Також, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться виключно на підставі наказу, та за умови отримання платником його копії з відомостями про дату та місцем її проведення до її початку.

Згідно статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо недоведеності податковим органом підстав правомірності прийнятого рішення про накладення адміністративного арешту на майно платника, а саме відмови платника від проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Згідно з частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року у справі № 804/16331/13-а без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.П. Зайцев

О.А. Веденяпін

Н.Є. Маринчак