Ухвала суду № 52078620, 30.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 року м. Київ К/800/32469/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (доповідача),

Ємельянової В.І.,

Стародуба О.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3 до Куликівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні,

за касаційною скаргою Куликівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (далі - Куликівський РВ УМВС України в Чернігівській області) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірною бездіяльності, яка полягає в ненарахуванні одноразової грошової допомоги при звільненні, в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення, за кожний повний календарний рік служби, яка встановлена пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - постанова Кабінету Міністрів України №393) та зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, яка встановлена пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України №393 в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 12 повних календарних років служби.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року, прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог. Визнано неправомірною бездіяльність Куликівського РВ УМВС України в Чернігівській області, яка полягає в ненарахуванні ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги при звільненні, в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення, за кожний повний календарний рік служби, яка встановлена пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України №393. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу, яка встановлена пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України №393 в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 12 повних календарних років служби.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні за власним бажанням, оскільки на день звільнення він не набув права на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції посилався на те, що положення пункту 10 Постанови №393 не пов'язують виплату одноразової грошової допомоги з набуттям права на пенсію.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалене ним судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 проходив службу в УМВС України в Чернігівській області та, згідно наказу №103 о/с від 11 червня 2009 року, був звільнений з органів внутрішніх справ в запас Збройних сил України за підпунктом «ж» пункту 64 (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Вислуга на день звільнення в календарному обчисленні становить 12 років 07 місяців 14 днів, пільговому обчисленні - 15 років 06 місяців 03 дні.

В серпні 2014 позивач звернувся до Куликівського РВ УМВС України в Чернігівській області С.В. із запитом стосовно виплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні.

Листом від 16 вересня 2014 №5918 відповідач повідомив про відсутність підстав для виплати, оскільки права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні позивач не набув.

Відповідно до положень статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції на день звільнення позивача) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Аналогічні норми містяться і в постанові Кабінету Міністрів України №393. Пунктом 10 постанови №393 (в редакції на час звільнення позивача) встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, зокрема: які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Наведені положення пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України №393 не пов'язують виплату одноразової грошової допомоги з набуттям права на пенсію. Крім того, на час звільнення позивача право на отримання одноразової грошової допомоги не пов'язувалося і з наявністю вислуги 10 років, як це встановлено на час надання відповідачем відмови позивачу щодо нарахування та виплати такої допомоги (зміни до постанови внесено постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011року №1322).

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції, що ненабуття позивачем права на пенсію не може нівелювати його право на отримання зазначеної грошової допомоги згідно з постановою №393.

Суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И ЛА:

Касаційну скаргу Куликівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Ю.Й. Рецебуринський

В.І. Ємельянова

О.П. Стародуб

.