Ухвала суду № 52078476, 30.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 року м. Київ К/800/5443/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Маринчак Н.Є.,

за участю секретаря судового засідання - Бруя О.Д.,

представника позивача - Єрмакової К.Ю.,

представника відповідача - Гостила А. С.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року у справі № 826/6243/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерна компанія" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімерна компанія" (далі - ТОВ "Полімерна компанія") звернулась в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 січня 2014 року №0000121502.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року у справі № 826/6243/14 позов задоволено.

В касаційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Позивач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу податкового органу необґрунтованою, а тому просить залишити її без задоволення, а судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ "Полімерна компанія" у 2013 році подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік з додатками, зокрема: Додатком ЗП (Таблиця 1. Зменшення нарахованої суми податку), Додатком АВ (Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток на суму виплачених дивідендів), де підприємство задекларувало такі показники:

- ряд. 11 "Податок на прибуток від видів діяльності, що не підлягає патентуванню (рядок 07 - рядок 08 - рядок 09 (при позитивному значенні) х рядок 10/100)" - 5 543 781,0 грн.;

- ряд. 13 ЗП "Зменшення нарахованої суми податку" - 2 148 726, 0 грн.;

- ряд. 14 "Податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 11 + рядок 12 - рядок 13)" - 3 395 055, 00 грн.;

- ряд. 20 АВ "Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді за місцезнаходженням юридичної особи" - 2 148 726, 0 грн.;

- ряд. 22 "Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, нарахована за результатами останнього календарного кварталу звітного (податкового) періоду, що має бути сплачена за місцезнаходженням юридичної особи (рядок 20 - рядок 21)" - 2 148 726, 00 грн.;

- ряд. 33 "Загальна сума нарахованого до сплати податку на прибуток за звітний (податковий) рік (рядок 14 + рядок 20)" (в розділі "Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток")" - 5 543 781, 00 грн.;

- ряд. 34 "Авансовий внесок (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний (податковий) рік), що підлягає сплаті щомісяця у березні - грудні 2013 року та січні - лютому 2014 року (рядок 33/12)" - 461 982, 00 грн.

Зазначена податкова декларація з додатками прийнята та зареєстрована в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві як належна податкова звітність.

У відповідності до платіжних доручень, товариством перераховані до бюджету авансові внески з податку на прибуток за січень-серпень 2013 року та авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів за 2012 рік.

При цьому, станом на листопад 2013 року за позивачем, відповідно до даних облікової картки платника податку на прибуток приватних підприємств, після сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2012 рік та авансового внеску, у зв'язку з виплатою дивідендів обліковувалась переплата в сумі 2 148 725,79 грн.

Заявою № 263 від 05 червня 2013 року позивач просив повернути сплачені авансові внески в сумі 2 148 726 грн. 00 коп. на його рахунок для погашення від'ємного значення об'єкта оподаткування або зарахувати сплачену суму в рахунок оплати авансового внеску з податку на прибуток в 100 % розмірі в 2013 році. А також, заявою № 289 від 04 липня 2013 року просив зарахувати перерахований платіж з податку на прибуток в сумі 2 148 725,79 грн. на новий код бюджетної класифікації 11024000.

В свою чергу, ДПІ, листами № 1029/10/20-11 від 01 липня 2013 року та № 2059/10/26-53-20-04-05 від 22 липня 2013 року відмовила у задоволенні вищевказаних заяв платника податків, у зв'язку з тим, що сплачений авансовий внесок при виплаті дивідендів не вважається переплатою, а тому можуть бути повернуті на розрахунковий рахунок платника податків в порядку, визначеному пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Разом з тим, 30 вересня 2013 року листом № 327, товариство повідомило відповідача про припинення перерахування щомісячної суми авансових внесків з податку на прибуток в розмірі 461 982,00 грн. з вересня 2013 року до повного погашення від'ємного значення, у відповідності до норм пункту 153.3 статті 153 ПК України та листа Міністерства доходів і зборів України від 11 вересня 2013 року № 10890/6/99-95-25-50-03-15-01.

31 грудня 2013 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток за звітний податковий період листопад 2013 року, за результатами якої складено акт від 31 грудня 2013 року № 3043-15/36998670 (далі - Акт).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток та авансових внесків з податку на прибуток протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 ПК України, а саме: сума самостійно визначеного платником грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 461 982,00 грн. (терміном сплати 30 листопада 2013 року) частково сплачено підприємством 27 грудня 2013 року в сумі 327 633,80 грн. (із затримкою сплати на 26 днів).

На підставі вищенаведеного Акта відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 15 січня 2014 року № 0000121502, яким до ТОВ "Полімерна компанія" застосовано штраф у сумі 32 763,38 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

За приписами абзацу 4 пункту 57.1 статті 57 ПК України, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Згідно з абзацом 9 пункту 57.1 статті 57 ПК України, у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Відповідно до абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом абзаців 4 - 10 пункту 57.1 статті 57 ПК України, нарахування та сплата податку на прибуток платників (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) відбувається за особливими правилами нарахування та сплати податку на прибуток.

Зокрема, абзацом 3 пункту 57.1 статті 57 ПК України, звітним податковим періодом, встановленим для нарахування податку на прибуток, є річний податковий період, а звітним податковим періодом, встановленим для сплати податку на прибуток, є місячний податковий період.

Підпунктом 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 ПК України визначено, що, крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Відповідно до підпункту 153.3.3 пункту 153.3 статті 153 ПК України, платник податку - емітент корпоративних прав зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів.

Згідно підпункту 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 ПК України, у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Крім того, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо об'єктів нерухомості" від 04 липня 2013 року № 403-VII внесено наступні зміни до статті 57.1 ПК України, зокрема: на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що сума визначеного платником податку на прибуток до сплати звітного податкового періоду зменшується на суму нарахованого таким платником податку авансового внеску з податку на прибуток у зв'язку із прийняттям рішення про виплату дивідендів,в свою чергу, зменшення нарахованих зобов'язань з податку на прибуток на суму авансового внеску при виплаті дивідендів відбувається виключно за підсумками звітного періоду.

Судами встановлено, що позивач визначив у податковій декларації за 2012 рік розмір авансового внеску, який підлягатиме сплаті у березні-грудні 2013 року, січні-лютому 2014 року у розмірі 461 982,00 грн., а тому зазначені суми податкових зобов'язань є узгодженими сумами грошового зобов'язання.

Разом з тим, визначаючи розмір авансового внеску в сумі 461 982,00 грн. позивач не здійснював зменшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток до сплати у розмірі 5 543 781,00 грн. на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів в жовтні місяці 2012 року в сумі 2 148 725,79 грн.

Тобто, колегія суддів вважає правильним висновок судів про те, що протягом січня-листопада 2013 року у позивача не було можливості самостійно здійснити залік сплачених протягом 2012 року сум авансових внесків з податку на прибуток, у зв'язку з чим після виплати 01 жовтня 2012 року дивідендів у - ТОВ "Полімерна компанія" виникла переплата авансових внесків з податку на прибуток в сумі 2 148 725,79 грн.

За таких обставин, наявність підстав для зменшення позивачем розміру податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2012 рік на суму сплаченого ним до бюджету суму авансового внеску з цього податку при виплаті дивідендів 01 жовтня 2012 року, шляхом зарахування такої сплаченої підприємством суми в рахунок сплати авансового внеску з податку на прибуток за листопад місяць 2013 року.

Згідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року у справі № 826/6243/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.П. Зайцев

О.А. Веденяпін

Н.Є. Маринчак