Ухвала суду № 52078344, 23.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2015 року м. Київ К/800/25665/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Сороки М. О., Чумаченко Т. А.,

розглянувши в порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Тальнівської міської ради Черкаської області про визнання незаконним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, касаційне провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 10 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року,

у с т а н о в и л а :

У червні 2013 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Тальнівської міської ради Черкаської області про визнання незаконним та скасування рішення відповідача № 93 від 16 травня 2013 року, яким зобов'язано власника будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 в термін до 01 червня 2013 року демонтувати збудовану ним без будь-яких дозволів частину капітального паркану на земельній ділянці, що належить до земель міської ради, передбаченій Генеральним планом забудови міста під проїжджу частину вулиці та в цей же термін звільнити самовільно зайняту ділянку, площею 0,0110 га. Разом з цим, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь моральну шкоду у розмірі 50000 гривень та судових витрат у розмірі 114,70 гривень.

В обґрунтування вимог позивач вказав, що на підставі звернення місцевої громади вулиць Саксаганського та Симоненка району новобудов у місті Тальне Черкаської області до міського голови стосовно проведення інвентаризації земельних ділянок, в тому числі виділених під влаштування проїжджих частин, суб'єктом владних повноважень видано розпорядження про створення комісії по розгляду колективного звернення.

Даною комісією встановлено, що по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 самовільно без будь-яких дозволів, з порушенням Державних будівельних норм та правил утримання і благоустрою міста встановив паркан, який змістив від межових знаків на проїжджу частину дороги три метри, цим самим здійснив самозахват земельної ділянки, площею 0,0110 га та в результаті створив незручності для водіїв.

16 травня 2013 року Тальнівською міською радою Черкаської області на підставі висновків тимчасової комісії було прийнято рішення № 93 про зобов'язання позивача демонтувати збудовану без дозволів частину капітального паркану на земельній ділянці, що належить до земель міської ради, передбаченій Генеральним планом забудови міста під проїжджу частину вулиці та в цей же термін звільнити самовільно зайняту ділянку, площею 0,0110 га.

Разом з цим, притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення Правил благоустрою та утримання території міста Тальне Черкаської області в частині недотримання вимог статті 152 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 1360 гривень.

Позивач вважає, що встановлені обставини, які містяться в акті комісії не відповідають дійсності, а рішення міської ради про демонтаж паркану, яким володіє ОСОБА_1 прийнято всупереч чинному законодавству.

У зв'язку з цим, ОСОБА_1 звернувсь в суд з вимогою про визнання незаконним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень № 93 від 16 травня 2013 року. Окрім цього, позивач вказує про нанесення йому моральної шкоди, внаслідок дій міського голови.

Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 26 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2014 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення № 93 від 16 травня 2013 року відмовлено.

В іншій частині позов залишено без розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 грудня 2014 року постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 26 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції для з'ясування наявності у позивача погодження (дозволу) на будівництво паркану від 08 вересня 2007 року, а також врахування для повного та всебічного дослідження додаткових документів, які були витребувані в ході судового засідання, проте надійшли до Київського апеляційного адміністративного суду після прийняття судового рішення.

При новому розгляді, суди попередніх інстанцій встановили відсутність будь-якого дозволу на будівництво паркану та дослідили копію технічної документації Державного акту на право власності на земельну ділянку, площею 1000 кв. м, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд ОСОБА_1 по АДРЕСА_1, зведений план земельних ділянок та викопіювання-зйомок з Генерального плану забудови мікрорайону.

Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 10 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В свою чергу, представник Тальнівської міської ради Черкаської області у своєму запереченні вказує на необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у відповідності до Державного акту на право земельної ділянки від 25 січня 2008 року, який виданий на підставі рішення Тальнівської міської ради Черкаської області № 19/5-3 від 23 листопада 2007 року, позивач набув право приватної власності на земельну ділянку, площею 1000 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно із вищевказаним рішенням № 19/5-3 від 23 листопада 2007 року ОСОБА_1 передана:

- в приватну власність - земельна ділянка, площею 1000 кв. м, для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд;

- в оренду терміном на один рік - земельна ділянка, площею 130 кв. м, без права забудови та приватизації, яка в майбутньому буде використана під розширення вулиці;

- в оренду терміном на один рік - земельна ділянка, площею 227 кв. м для городництва, врахувавши, що ділянка, площею 209 кв. м, виявлена при остаточному обмірі.

Відповідно до договору оренди землі від 23 листопада 2007 року, укладеного Тальнівською міською радою Черкаської області з ОСОБА_1, строком до 22 листопада 2008 року позивачу передано в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд і городництва, що знаходиться по АДРЕСА_1, загальною площею 357 кв. м, в тому числі: присадибну ділянку, площею 130 кв. м та рілля - 227 кв. м.

У зв'язку із створеною небезпекою для руху автомобілів по вулиці Саксаганського у місті Тальне Черкаської області, місцева громада вулиць Саксаганського та Симоненка району новобудов звернулась із заявою до міського голови щодо проведення інвентаризації земельних ділянок, виділених під влаштування проїжджих частин.

На підставі вищезазначеного звернення відповідачем видано розпорядження № 8-Р від 25 січня 2013 року про створення комісії по розгляду колективного звернення жителів вулиць Саксаганського та Симоненка.

В результаті обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1, комісією складено акт від 14 травня 2013 року, в якому встановлено, що ОСОБА_1 самовільно без будь-яких дозволів з порушенням Державних будівельних норм та правил утримання і благоустрою міста встановив паркан, який змістив від межових знаків на проїжджу частину дороги три метри, цим самим здійснив самозахват земельної ділянки, площею 0,0110 га та в результаті створив незручності для водіїв.

Розглянувши матеріали перевірки та висновки тимчасової комісії міської ради, створеної за розпорядженням міського голови № 8-Р від 25 січня 2013 року, суб'єктом владних повноважень прийнято оскаржуване рішення № 93 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого:

- зобов'язано позивача демонтувати збудовану без дозволів частину капітального паркану на земельній ділянці, що належить до земель міської ради, передбаченій Генеральним планом забудови міста під проїжджу частину вулиці та в цей же термін звільнити самовільно зайняту ділянку, площею 0,0110 га;

- притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення Правил благоустрою та утримання території міста Тальне Черкаської області в частині недотримання вимог статті 152 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 1360 гривень.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1, комісією виявлено порушення, яке насамперед передбачає зведення позивачем паркану без дозвільних документів.

Таку позицію Тальнівського районного суду Черкаської області підтримав і Київський апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки вважає обґрунтованими та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального права.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Відповідно до статей 11, 12 Земельного кодексу України повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

З оскаржуваного рішення Тальнівської міської ради Черкаської області № 93 від 16 травня 2013 року вбачається, що відповідачем зобов'язано ОСОБА_1 демонтувати збудовану ним без будь-яких дозволів частину капітального паркану на земельній ділянці, що належить до земель міської ради, передбаченій Генеральним планом забудови міста під проїжджу частину вулиці.

Так, з постанови Верховної Ради України від 31 серпня 1993 року, яка додана до матеріалів справи вбачається, що 10,8 га ріллі вилучено у колгоспу "Здобуток Жовтня" Тальнівського району Черкаської області та виділено під індивідуальне житлове будівництво Тальнівській міській Раді народних депутатів в межах чинного на той час Генерального плану міста Тальне, що підтверджується відповідним викопіюванням з Генерального плану забудови мікрорайону.

В подальшому, відповідачем прийнято рішення № 34/6-3(7) від 30 квітня 2013 року, яким визнано існуючий Генеральний план міста Тальне придатним до подальшого використання для вирішення питань розвитку та містобудівного освоєння території до моменту розроблення, проведення громадського обговорення, експертизи та затвердження нової містобудівної документації.

У відповідності до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення № 93 від 16 травня 2013 року прийнято на підставі акту тимчасової комісії від 14 травня 2013 року, в якому зазначено, що при обстеженні земельної ділянки по АДРЕСА_1 встановлено вчинення позивачем порушення Державних будівельних норм та правил утримання і благоустрою міста, внаслідок побудови без дозвільних документів паркану.

Доводи ОСОБА_1 стосовно наявності погодження (дозволу) на будівництво паркану від 08 вересня 2007 року спростовуються, оскільки самим позивачем вказаний дозвіл суду не надано.

Крім цього, в матеріалах справи наявний лист сектору містобудування та архітектури Тальнівської районної державної адміністрації № 12 від 04 березня 2015 року, який підтверджує відсутність дозволу у позивача на будівництво паркану та з якого вбачається, що ОСОБА_1 взагалі не звертавсь з відповідним проханням.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 222-224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 10 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді М. О. Сорока

Т. А. Чумаченко