Ухвала суду № 52078122, 15.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2015 року м. Київ К/800/27469/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014

та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.11.2012

у справі № 1570/4617/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВО»

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

про визнання в частині протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СКВО» звернулось до суду з позовом, з урахуванням уточнення позовних вимог, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0009732310 від 09.08.2011 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2 077 350 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.11.2012, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014, позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення в оскаржуваній частині, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «СКВО» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2011, складено акт № 4912/23-4/31982116 від 27.07.2011, в якому зафіксовані порушення: пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: встановлено завищення залишку від'ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 2 078 017 грн., в результаті невідображення в декларації за вересень 2010 року у рядку 23.4 результатів попередньої планової документальної перевірки, які викладені в акті № 1053/2310/31982116 від 10.09.2010, яким встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 2 077 350 грн. за листопад 2008 року, в результаті порушень законодавства, детальний опис яких наведений в актах невиїзної документальної перевірки № 8557/23-4/35106940 від 21.07.2010 та позапланової виїзної перевірки № 2733/23-512/31982116/07/5 від 13.02.2009.

Податковим органом поставлено під сумнів реальність господарських операцій з контрагентами: ТОВ «Континент АВС», ТОВ «Шерус», ТОВ «Снабдорстрой», ТОВ «Маркет проект», ПП «Стройсинтез-8».

На підставі результатів проведеної перевірки, 09.08.2011 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0009732310 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2 078 017 грн.

Матеріалами справи встановлено, що 23.05.2007 між позивачем та ТОВ «Шерус» укладено договір № 1/пм-2007, предметом якого є поставка обладнання та матеріалів, а також виконання робіт по зборці на об'єкті замовника римської парної, турецької та російської бань.

Між ТОВ «Шерус» та ТОВ «СКВО» укладено також договір № 2/пм-2007 від 04.07.2007, предметом якого є поставка обладнання та матеріалів, а також виконання робіт по зборці на об'єкті замовника сауни і душу атракціону

11.10.2007 між ТОВ «СКВО» і ТОВ «Шерус» укладено договір № 4/1/ПМ-2007, предметом якого є поставка обладнання та матеріалів, а також виконання робіт для створення сніжної кімнати на об'єкті замовника - багатоповерховий офісно-житловий комплекс: вул. Генуезька, 1-А, м. Одеса.

Між позивачем та ТОВ «Континент АВС» укладено договір № 2003/СК від 26.06.2008, з урахуванням додатку № 1, предметом якого є поставка обладнання та матеріалів по видачі тепла з охолоджувачів на підігрів басейну та виконання робіт по монтажу обладнання на об'єкті ТОВ «СКВО», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 1-А, багатоповерховий офісно-житловий комплекс.

Також, між ТОВ «СКВО» і ТОВ «Континент АВС» укладено договір № 3 п/о 2008 від 11.03.2008, з урахуванням додатку № 1, за умовами якого останнє зобов'язується поставити і передати у власність першого обладнання для римської, турецької, парної сауни, російської лазні, виконати роботи по збиранню на об'єкті замовника - багатоповерховий офісно-житловий комплекс: вул. Генуезька, 1-А, м. Одеса, обладнання та виконати певні роботи по внутрішній обробці.

Також, 14.11.2008 між позивачем та ТОВ «Снабдорстрой» укладено договір № 11/08-П, предметом якого є поставка товару.

У відповідності до договору купівлі-продажу № 3629/СК від 01.12.2008, укладеного між ТОВ «СКВО» та ПП «Стройсинтез-8» здійснено купівлю-продаж товару, характеристики якого відображені в додатку № 1, що є невід'ємною частиною даного договору.

Факт виконання укладених договорів судами обох інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: актами виконаних робіт, видатковими та податковими накладними, банківськими виписками по рахунку, відповідно.

Стосовно господарської операції між ТОВ «СКВО» та ТОВ «Маркет проект» згідно договору № 1 від 20.04.2010 про надання консультаційних послуг, позивачем визнано факт порушення.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що первинними документами підтверджено виконання умов вищевказаних договорів та подальшого використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності позивача; визначення податковим органом у якості підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення, факту порушення порядку ведення податкового обліку позивачем без врахування висновку попередньої перевірки податкового органу є безпідставним, так як за фактом останньої рішення не приймалось.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким судовим висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Не дозволяється включення до податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього Закону) (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем підтверджено факт сплати податку на додану вартість контрагентам в складі ціни товару (робіт, послуг); податковий кредит за спірний період по взаємовідносинах з ТОВ «Континент АВС», ТОВ «Шерус», ТОВ «Снабдорстрой», ПП «Стройсинтез-8» сформований позивачем за наслідками фактично проведених господарських операцій, що є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, на підставі первинних бухгалтерських документів, податкових накладних, виданих платниками податку на додану вартість, які поставляли товари (виконували роботи, надавали послуги) у відповідності до вимог чинного законодавства.

За встановлення в судовому порядку реальності здійснення господарських операцій, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про неправомірність зменшення позивачу від'ємного значення суми податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням на 2 077 350 грн.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.11.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний