Ухвала суду № 52078015, 15.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2015 року м. Київ К/800/21839/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої судді: Васильченко Н.В.,

суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

при секретарі: Зубенко Д.В.,

за участі представника відповідача Черпиль М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 17 лютого 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2015 року у справі №569/18419/14-а за позовом ОСОБА_2 до управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання незаконними дій та скассування наказу, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради в якому просив визнати дій відповідача незаконними та скасувати наказ від 8 серпня 2013 року № 30-о "Про скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної діянки".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 07.07.2011 № 109 на який посилається у своєму наказі відповідач, відсутня процедура скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 17 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2015 року, позовні вимоги задоволені. Визнані незаконними дії управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, щодо винесення наказу від 8 липня 2013 року № 30-о "Про скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки". Скасований наказ від 8 липня 2013 року № 30-о "Про скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки"

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що 3 червня 2011 року управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради надано позивачу містобудівні умови та обмеження №102 забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 під будівництво магазину непродовольчої групи товарів.

Першим заступником прокурора Рівненської області 21 червня 2013 року Рівненському міському голові внесене подання про усунення порушень вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", причин та умов, що їм сприяють.

За результатом розгляду вказаного подання, 8 липня 2013 року управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради наказом №30-о "Про скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки" відповідно до наказу "Про затвердження Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст" від 07.07.2011 №109 скасувало містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 під будівництво магазину непродовольчої групи товарів від 03.06.2011 №01-20/671.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що наказ від 8 серпня 2013 року № 30-о "Про скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної діянки" не ґрунтується на вимогах закону та порушує права позивача.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Предметом спору є правомірність дій відповідача стосовно прийняття ним наказу від 8 серпня 2013 року № 30-о "Про скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної діянки".

Згідно ст.6 Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" до органів, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності відносяться органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виконавчих органів міських рад віднесені виконавчі комітети, відділи, управління та інші створені радами виконавчі органи.

Таким чином, управління відноситься до виконавчих органів Рівненської міської ради та є спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури на території міста Рівне, утворюється Рівненською міською радою, їй підзвітне та підконтрольне, підпорядковане виконавчому комітету Рівненської міської ради та міському голові міста Рівне.

Як було встановлено судами рішенням Рівненської міської ради №1726 від 27.10.2005 року та за договором оренди земельної ділянки від 01.03.2006 року, ОСОБА_2 була надана земельна ділянка для реконструкції існуючого кіоска під магазин товарів повсякденного попиту за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови міста, загальною площею 450 м.кв., яка знаходиться в АДРЕСА_1.

Позивач 03.06.2011р. звернувся до відповідача із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки в м. Рівне для реконструкції кіоску під магазин товарів повсякденного попиту.

Згідно Порядку вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20.05.2009 №489(діючого на час звернення), позивачем були надані всі документи на отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1.

Відповідачем 03.06.2011р. надані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 під будівництво магазину непродовольчої групи. Надані містобудівні вимоги та обмеження відповідно до вимог п. 5 Порядку мали текстову та графічну частини.

При прийнятті спірного наказу від 8 серпня 2013 року № 30-о "Про скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної діянки", відповідач керувався наказом "Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельні ділянки, їх склад та зміст" від 07.07.2011 N109.

Відповідно до Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельні ділянки, їх склад та зміст, який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 07.07.2011 N109(далі Порядок), містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно п.1.4 Порядку чинність наданих містобудівних умов та обмежень не може бути зупинена у зв'язку з початком розроблення, внесення змін або оновлення містобудівної документації на місцевому рівні.

У відповідності до абз.3 п.1.5 Порядку Складання завдання на проектування з відхиленням від містобудівних умов та обмежень не допускається.

Пунктом 1.6 Порядку передбачено, що містобудівні умови та обмеження, видані до набрання чинності цим Порядком, можуть бути приведені у відповідність (при відхиленні від прийнятої містобудівної документації) у частині визначення максимально допустимих (граничних) техніко-економічних показників об'єкта будівництва (у разі необхідності).

Разом із тим, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій вказаний Порядок не містить процедури скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Судами було також встановлено, що позивач із заявою про внесення змін до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки до відповідача не звертався, відхилення від прийнятої містобудівної документації не встановлено.

Враховуючи наведене колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що управління містобудування та архітектури не мало правових підстав для прийняття наказу №30-о від 08.07.2013 року про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в іх сукупності та норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин та обґрунтовано застосували норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б потягли ухвалення незаконного рішення, не вбачається.

Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Відповідно до ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 17 лютого 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2015 року у справі №569/18419/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: