Ухвала суду № 52077965, 07.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2015 року м. Київ К/800/14011/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:ГоловуючогоНечитайла О.М.СуддівЛанченко Л.В. Моторного О.А.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2013 року

у справі №2а/0570/16119/2012

за позовом Приватного підприємства «СВС»

до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство «СВС» (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (далі - Відповідач) про визнання протиправними дій.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 27 грудня 2012 року відмовив у задоволенні позовних вимог.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 22 лютого 2013 року скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким позовні вимоги задовольнив частково, визнав протиправними дії податкової інспекції щодо проведення документальної позапланової невиїзної документальної перевірки позивача, оформленої актом від 12 листопада 2012 року №757/22-0/31762316. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача до суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.

Відповідачем 02 жовтня 2012 року та 18 жовтня 2012 року було направлено позивачу запити про надання пояснень та їх документального підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Тітан-Д» та ТОВ «Адмант-Я» за серпень 2012 року.

Листами від 12 жовтня 2012 року та від 07 листопада 2012 року, відповідно, позивач надіслав до контролюючого органу первинні документи на підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Тітан-Д» та ТОВ «Адамант-Я». При цьому, пояснення з приводу господарських відносин з даними контрагентами та усі витребовувані відповідачем документи (інформація щодо видів діяльності згідно довідки ЄДРПОУ, інформація про отримані ліцензії, патенти, дозволи, форми №2 виконаних робіт, реєстри отриманих податкових накладних, інформація про офісні, виробничі, складські, торгівельні приміщення, інформація щодо кінцевого споживача придбаних товарів, експортерів товарів, посередників) позивачем надані не були

Податковим органом 08 листопада 2012 року видано наказ №190 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 серпня 2012 року по 31 серпня 2012 року.

На виконання наказу керівником податкового органу видано повідомлення від 08 листопада 2012 року №8/11807/22-013-5, яке разом з наказом вручено позивачу 09 листопада 2012 року.

На підставі вказаного наказу відповідачем проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача з питань правомірності включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість та доходів і витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01 серпня 2011 року по 31 серпня 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «Медіа-Сервіс», ТОВ «Тітан Д», ПП «Адмант-Я», висновки якої викладені в акті перевірки від 12 листопада 2011 року №757/22-0/31762316.

За висновками акту перевірки, позивачем порушено вимоги частини 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України, у частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочину, здійсненому між позивачем та ТОВ «Тітан-Д», ТОВ «Медіа-Сервіс», ПП «Адамант-Я»; пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України у частині завищення податкового кредиту у вересні 2011 року на 1 674 215,00 грн. та податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 2 965 500,95 грн.; встановлена відсутність об'єкта оподаткування при постачанні робіт ПП «Адамант-Я» за період з 01 серпня 2012 року по 31 серпня 2012 року, які підпадають під визначення підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14, пункту 135.1 статті 135, пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Задовольняючи позовні вимоги у частині визнання неправомірними дій податкового органу щодо проведення документальної позапланової невиїзної документальної перевірки позивача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем перевірка розпочата без дотримання вимог пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, з огляду на що, у податкового органу не виникло право на проведення такої перевірки.

Так, підставою для проведення вказаної перевірки відповідач визначив приписи підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Підстави та порядок проведення перевірок платників податків органами державної податкової служби визначаються нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до приписів статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Загальний порядок проведення документальних позапланових перевірок визначається статтею 78 Податкового кодексу України.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 вказаного Кодексу, встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення. В свою чергу, можливість для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає виключно за наявності таких умов: виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем обов'язковий письмовий запит надіслано позивачу з дотриманням строку встановленого Податковим кодексом України, а позивачем, в свою чергу, у встановлений законом строк не надано письмових пояснень та усіх витребуваних податковим органом документів на підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Тітан-Д» та ТОВ «Адмант-Я».

У відповідності до приписів пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Тобто, у податкового органу були наявні підстави для призначення позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Разом з тим, згідно пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України умовою проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є надіслання платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив про те, що платник податків повинен бути повідомлений про проведення позапланової документальної перевірки та до її початку податковий орган повинен мати відповідний документ про ознайомлення платника з наказом про проведення перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що копія наказу про призначення перевірки позивача від 08 листопада 2012 року та повідомлення про проведення перевірки отримані позивачем 09 листопада 2012 року, тобто після початку перевірки.

Отже, позивач з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення не був ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

За встановлених обставин, висновки суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог та визнання протиправними дії податкової інспекції щодо проведення документальної позапланової невиїзної документальної перевірки позивача відповідають правильному застосуванню наведених вимог Податкового кодексу України.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду апеляційної інстанції.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2013 року у справі №2а/0570/16119/2012 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Моторний О.А.