Ухвала суду № 52077855, 01.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2015 року К/800/9272/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Голубєвої Г.К., Сіроша М.В., секретар судового засідання - Іванов Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постановуДонецького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015у справі №805/5556/14 за позовомПублічного акціонерного товариства «Полтавхіммаш» доСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області простягнення суми надмірно сплачених грошових зобов'язань,- ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Полтавхіммаш» звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів та Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, в якому з урахуванням зменшення позовних вимог просило стягнути суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 22444887,07 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2014 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Полтавхіммаш» суму надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств (за авансовими внесками) у розмірі 22444887,07 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 у даній справі, скасована постанова Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2014 та прийнято нове про часткове задоволення позову. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Полтавхіммаш» суму надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств (за авансовими внесками) у розмірі 22444887,07 грн. та відмовлено в задоволені позовних вимог до Головного управління Державної казначейської служби у Донецькій області про стягнення суми надмірно сплачених грошових зобов'язань.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в її задоволенні відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та податкового органу, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області ДПС подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, відповідно до якої визначено авансовий внесок (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний (податковий) рік), що підлягає сплаті щомісяця у березні-грудні 2013 року та січні - лютому 2014 року у розмірі 2981041,00 грн., фактичне перерахування якого підтверджено платіжними дорученнями та виписками з банківських рахунків.

Позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2013 рік (звітна нова) від 03.03.2014, в якій визначено авансовий внесок, що підлягає сплаті щомісячно у розмірі 993134,00 грн. (рядок 23), податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню визначено у розмірі 11917612,00 грн. (рядок 11), зменшення нарахованої суми податку - у розмірі 35772489,00 грн. (рядок 13 ЗП), а також, податок на прибуток за звітний (податковий) період визначено у розмірі «-23854877,00 грн.» (рядок 14).

Позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2013 рік (уточнююча) від 06.03.2014, в якій уточнено показник - зменшення нарахованої суми податку - у розмірі 35356076,00 грн. (рядок 13 ЗП), а також, уточнено показник - податок на прибуток за звітний (податковий) період у розмірі «-23438464,00 грн.» (рядок 14). Задекларовані показники рядків 13 ЗП та 14 підтверджені також податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2013 рік (уточнююча) від 05.03.2014.

Позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за перший квартал 2014 рік (звітна) від 24.04.2014, в якій визначено податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду (рядок 16) у розмірі «-6955216,00 грн.», що відповідає значенню рядка 14 цієї декларації, об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності «-5222982,00 грн.» (рядок 07).

Між позивачем та податковим органом проведено звірку розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2014 до 17.03.2014 з податку на прибуток підприємств, за результатами якого складено та підписано акт №992-20 від 19.03.2014, яким визначено позитивне сальдо розрахунків з бюджетом у розмірі 2263,46 грн. за даними контролюючого органу та даними позивача, тобто зафіксовано відсутність податкового боргу.

Між позивачем та податковим органом проведено звірку розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2014 до 17.03.2014 з авансових внесків з податку на прибуток підприємств, за результатами якого складено та підписано акт №994-20 від 19.03.2014, яким визначено позитивне сальдо розрахунків з бюджетом у розмірі 23854879,00 грн. за даними контролюючого органу та позивача.

Позивач звернувся до податкового органу з заявою №07/675 від 25.03.2014, в якій просив повернути надміру сплачені суми грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 23854879,00 грн., а в разі неможливості повернення сум на поточний рахунок найближчим часом погасити заборгованість казначейськими цінними паперами.

Окрім того, позивач в листі №07/698 від 27.03.2014 просив надміру сплачені кошти віднести в рахунок погашення податкового зобов'язання по авансовому внеску з податку на прибуток за березень 2014 року в сумі 993134,00 грн.

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів у відповідь на заяву позивача від 25.03.2014 в листі від 11.04.2014 №7965/10/28-03-46 запропонувала позивачу розглянути питання щодо можливості залишення переплати з податку на прибуток на особовому рахунку.

Позивач в листі №07/788 від 24.04.2014 просив повернути суму переплати з податку на прибуток, яка обліковується на особовому рахунку ПАТ «Полтавхіммаш», на поточний рахунок підприємства в строки, обумовлені законодавством.

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів в листі від 05.05.2014 №9528/10/28-03-46 запропонувала позивачу розглянути питання щодо можливості залишення переплати з податку на прибуток на особовому рахунку.

Також податковим органом надіслано позивачу листи від 06.05.2014 №9678/10/28-03-20-03-13-3 та від 04.06.2014 №11592/10/28-03-20-03-13-3, в яких повідомлено про здійснення в даний час етапу впровадження в експлуатацію алгоритму імпорту декларацій з податку на прибуток за 2013 рік та уточнюючих декларацій з податку на прибуток, при цьому виникають збої в роботі інформаційних баз, що не дозволяє отримати достовірну інформацію про стан розрахунків та здійснити перекид переплати.

Між позивачем та податковим органом проведено звірку розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2014 до 31.05.2014 з авансових внесків з податку на прибуток підприємств, за результатами якого складено та підписано акт №2770-20 від 04.06.2014, згідно якого позитивне сальдо розрахунків з бюджетом з авансових внесків з податку на прибуток за даними податкового органу складає 20458619,07 грн., а за даними позивача - 22445332,00 грн., різниця складає 1986712,93 грн.

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів листом №11377/10/10 від 02.06.2014 повідомила позивача, що у останнього станом на 29.05.2014 відсутня заборгованість з податків та зборів.

Згідно витягу особового рахунку позивача з авансових внесків з податку на прибуток з системи «Податковий блок» переплата ПАТ «Полтавхіммаш» з авансових внесків з податку на прибуток станом на 31.05.2014 складає 20458619,07 грн. Станом на 11.03.2014 з урахуванням уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік переплата позивача складає 23438466,00 грн. Станом на 11.03.2014 з урахуванням часткового погашення пені у розмірі 444,93 грн. переплата позивача складає 23438021,07 грн. 30.03.2014 з урахуванням авансового внеску з податку на прибуток підприємств у розмірі 993134,00 грн. за березень 2014 року переплату зменшено до 22444887,07 грн. 30.04.2014 сума переплати зменшена на 993134,00 грн., 30.05.2014 сума переплати була зменшена на 993134,00 грн.

Також судами попередніх інстанцій встановлено безпідставне списання в особовому рахунку позивача авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств за квітень 2014 року (30.04.2014) у розмірі 993134,00 грн. і травень 2014 року (30.05.2014) у розмірі 993134,00 грн.

Таким чином, як встановлено судами, заявлена позивачем сума позовних вимог відповідає показникам особового рахунку, згідно якого обліковується переплата у розмірі 22444887,07 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що Податковим кодексом України та іншими законодавчими актами чітко визначено порядок повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, який було порушено податковим органом, що призвело до порушення прав позивача на отримання надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток.

Суд апеляційної інстанції погодився з таким висновком суду першої інстанції, разом з тим, скасовуючи його рішення не погодився з законністю задоволення позовних вимог до неналежного відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, дії чи бездіяльність якого не порушили права та інтереси позивача.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

За правилами пп.17.1.10 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до приписів п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до п. 43.3 статті 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних oci6, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до п. 43.4 статті 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Згідно п. 5 Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим спільним Наказом Міністерством доходів і зборів №882/1188 від 30.12.2013 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.01.2014 за N146/24923, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до вимог п.п. 7, 10 названого Порядку орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку та на підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.

Відповідно до п. 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.

На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.

Відповідно до пп. 4 п. 4 Положення про головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2011 №1280, головні управління Державної казначейської служби України здійснюють, зокрема, безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Оскільки за позивачем обліковується надмірна сплата з податку на прибуток підприємств, наявність якої підтверджена матеріалами справи, для повернення якої позивач подав письмову заяву, вказавши напрям перерахування цих коштів, а податковий орган не підготував висновок про їх повернення та не подав такий висновок для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, відтак суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у спірних правовідносинах саме орган Міндоходів діяв не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, у зв'язку з чим заявлена позивачем до повернення сума коштів підлягає стягненню.

З огляду на наведене, суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права. Крім того, з пояснень представника податкового органу в судовому засіданні встановлено, що сума 22444887,07 грн. на час розгляду справи судом касаційної інстанції перерахована позивачу в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційних скарг, про наявність законних підстав для часткового задоволення позову, що, в свою чергу, є підставою, відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, для залишення ухваленого рішення суду апеляційної інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді Г.К.Голубєва М.В.Сірош