Постанова № 52072600, 22.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 р. Справа № 610/2133/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 03.08.2015р. по справі № 610/2133/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

03.07.2015 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом в якому просив :

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області в зарахуванні до стажу роботи кожного року роботи на "Крайній Півночі" як півтора року, за періоди 04.03.1978 року по 05.10.1981року, з 06.10.1981 року по 1989 року, з 05.02.1989 року по 31.12.1990 року, з 01.01.1991року по 15.09.1993 року, з 27.09.1993 року по 15.09.1995 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області зарахувати до стажу роботи позивача кожний рік роботи на "Крайній Півночі" як півтора року, за періоди 04.03.1978 року по 05.10.1981року, з 06.10.1981року по 1989 року, з 05.02.1989 року по 31.12.1990 року, з 01.01.1991року по 15.09.1993 року, з 27.09.1993 року по 15.09.1995 року, починаючи з 03.01.2015р.

Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 03.08.2015 року відмовлено в задоволення позову.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, що привело до невірного вирішення справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР з 04.03.1978 року по 05.10.1981року, з 06.10.1981року по 1989 року, з 05.02.1989 року по 31.12.1990 року, з 01.01.1991року по 15.09.1993 року, з 27.09.1993 року по 15.09.1995., що підтверджується копією трудової книжки, архівними довідками. (а.с. 8-11).

21.03.2007 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області з заявою про призначення йому пенсії за віком .

За результатами розгляду заяви позивача, Управлінням Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області позивачу була призначена пенсія та зараховано стаж роботи в районах Крайньої Півночі в одинарному розмірі, оскільки надані позивачем документи не підтверджували факт укладання трудового договору.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач обґрунтовано відмовив позивачу в зарахуванні до стажу з кратним коефіцієнтом (один рік роботи за один рік та шість місяців) .

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За правилами пункту 5 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 110 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 590, робота в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 1 березня 1960 року зараховується в стаж в полуторному розмірі за умови, якщо працівник мав право на пільги, встановлені статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Відповідно до пункту «д» цієї статті працівникам, що переводяться, направляються або запрошеним на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що надає право на отримання пенсії через старість і по інвалідності.

Таким чином, для отримання права на пільги, передбачені наведеною статтею, особа повинна укласти строковий трудовий договір.

Факт укладання такого договору є предметом доказування у випадку спору між особою і пенсійним органом. Відповідними доказами може бути трудова книжка, в якій є наявний штамп підприємства про розповсюдження пільг по обчисленню стажу роботи або довідка роботодавця, в якій зазначено про факт роботи за строковим трудовим договором, період, на який він був укладений, та розповсюдження на особу пільг по обчисленню стажу за цей період. Наявність лише запису у трудовій книжці про факт роботи в районах Крайньої Півночі не є достатньою підставою для обчислення стажу з урахуванням кратності.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 була призначена пенсія без кратного коефіцієнта.

В підтвердження роботи на Крайній Півночі позивачем надано до пенсійного органу: трудову книжку з записами про роботу в період з 04.03.1978 року по 05.10.1981року, з 06.10.1981року по 1989 року, з 05.02.1989 року по 31.12.1990 року, з 01.01.1991року по 15.09.1993 року, з 27.09.1993 року по 15.09.1995р, отримані з Російської Федерації довідки , що уточнюють характер роботи , видані за місце роботи позивача, які містять дані про його прийняття, переведення, звільнення з роботи і віднесення району роботи до районів Крайньої Півночі, а також про користування пільгами відповідно до Указу Президиума Верховної Ради СРСР від 10.02.1960р. № 148.

Суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи, надані позивачем, не містять даних про укладання позивачем письмових трудових договорів за час роботи у районі Крайньої Півночі , а також про користування ним пільгами.

Колегія суддів вважає такі висновки суду помилковими.

Відповідно до положень ст. 24 Кодексу законів про працю Української РСР від 01.06.72 р, що діяли момент виникнення трудових відносин між позивачем та роботодавцями, трудовий договір укладається як правило, у письмовій формі, укладання трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівників на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично допущено до роботи. Таким чином, при укладанні трудового договору письмова форма договору в обов'язковому порядку не вимагається.

Аналогічні положення були закріплені в статті 15 Кодексу про працю РСФСР від 09.12.71 року, що діяли на момент перебування у трудових відносинах позивачки з роботодавцями, згідно яких також визначено, що трудовий договір (контракт) - це угода між працівником та підприємством, по якому працівник зобов'язується виконувати роботу по певній спеціальності, кваліфікації або посаді з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а підприємство зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю, і колективним договором і угодою сторін. Відповідно до статті 39 цього Кодексу, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Колегія суддів зазначає, що трудові договори роботодавців з позивачем оформлялися наказами про прийняття його на роботу, що підтверджується записами в трудовій книжці останньої.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка працівника.

Також колегія суддів зазначає, що наявність письмового трудового договору не є виключною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вказана норма надає особі можливість надавати вказані документи за її вибором.

Розглядаючи справу суд першої інстанції не витребував у пенсійного органу всіх документів, які містяться в матеріалах пенсійної справи.

Судом апеляційної інстанції, відповідно до ст.11 КАС України, було досліджено в суді пенсійну справу позивача та встановлено, що в ній наявні довідки, видані підприємствами де працював позивач, які містять інформацію про користування позивачем пільгами.

Також, довідками муніципального архіву м. Ноябрьск Ямало-Ненецкого району, Тюменської області, а також архівною довідкою ВАТ «Газпромнефть-Ноябрьскнефтегаз», ВАТ «Запсибиргазпром» підтверджено, що позивач працював у зазначений період в районі Крайноьої Півночі.

Відповідно до Переліку районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на які поширюється дія Указів Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року та від 26 вересня 1967 року про пільги для осіб, працюючих в цих районах та місцевостях, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року № 1029 , Красноселькупський район, Ямало-Ненецкого району, Тюменської області та Пуровський район територіально відносяться до місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Колегія суддів зазначає, що відсутність договорів, за наявності трудової книжки та відповідних підтверджуючих документів, які містять відомості щодо користування позивачем пільгами, не є підставою для відмови позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду його роботи у районах Крайньої Півночі.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 06 лютого 2014 року у справі № К/800/38120/13 та від 19 лютого 2014 року у справі № К/800/54770/13.

Отже, колегія суддів вважає, що факт укладання трудового договору з роботодавцем та отримання позивачем відповідних пільг, що дає йому право на отримання пенсії на пільгових умовах з урахуванням стажу роботи в умовах Крайньої Півночі, підтверджується записами у трудовій книжці позивача та зазначеними вище довідками.

Таким чином, колегія суддів вважає, що наявність трудової книжки та довідок є достатньою підставою для зарахування стажу з коефіціентом кратності .

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 30 квітня 2015 року у справі № К/9991/71188/11, від 24 квітня 2015 року у справі № К/800/55962/14.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши докази по справі, колегія суддів вважає, що дії відповідача щодо неврахування до стажу роботи та невиплаті пенсії з урахуванням пільгового обчислення страхового стажу за роботу в районах Крайньої Півночі за період з 04.03.1978 року по 05.10.1981року, з 06.10.1981року по 1989 року, з 05.02.1989 року по 31.12.1990 року. є необґрунтованими та не відповідають наведеним законодавчим нормам.

Щодо періодів стажу після 1991 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що чинним законодавством не передбачено врахування цих періодів роботи в пільговому обчисленні.

Відповідно до статті 1 Тимчасової угоди громадяни Сторін, що домовляються, які пропрацювали не менше 15 календарних років в районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію по старості (за віком): чоловіки - по досягненню 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, жінки - по досягненню 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років. Громадянам Сторін, що домовляються, які працювали як в районах Крайньої Півночі, так і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, один рік роботи в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, зараховується за дев'ять місяців роботи в районах Крайньої Півночі.

Згідно зі статтею 3 Тимчасової угоди при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, обчислюються за нормами законодавства Російської Федерації. Порядок відшкодування витрат на виплату зазначених вище пенсій регулюються спеціальною Угодою між компетентними органами Сторін. Відшкодування витрат у відповідності із пунктом 1 цієї статті здійснюється до виникнення права на пенсійне забезпечення згідно законодавства України (з врахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року).

Таким чином, вказана Тимчасова угода надає громадянам Сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, також визначає порядок реалізації цього права, а не встановлює спеціальні правила при обчисленні розміру стажу.

Водночас ні в зазначеній Тимчасовій угоді від 15 січня 1993 року, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Не йдеться про пільгове обчислення такого стажу в Законах України «Про пенсійне забезпечення» і «;Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Отже, відсутні підстави для зарахування в пільговому обчисленні і стажу роботи позивача в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях з 01.01. 1991 року. по 15.09.1993р., з 27.09.1993р. по 15.09.1995р. з 11.11.1997р. по 01.12.1998р.

З огляду на зазначене суд першої інстанції вірно встановив відсутність порушень з боку пенсійного органу, щодо не врахування позивачу періоду його роботи з 01.01.1991року по 15.09.1993 року, з 27.09.1993 року по 15.09.1995 р., а тому в цій частині постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою та скасуванню не підлягає.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми чинного матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 03.08.2015р. по справі № 610/2133/15-а скасувати в частині відмови в позові щодо визнання протиправною відмови та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області в зарахуванні до стажу роботи кожного року роботи на "Крайній Півночі" як півтора року, за періоди 04.03.1978 року по 05.10.1981року, з 06.10.1981 року по 1989 року, з 05.02.1989 року по 31.12.1990 року.

Прийняти нову постанову, якою визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області в зарахуванні до стажу кожного року роботи ОСОБА_1 на "Крайній Півночі" як один рік шість місяців, період 04.03.1978 року по 05.10.1981року, з 06.10.1981 року по 1989 року, з 05.02.1989 року по 31.12.1990 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області зарахувати до трудового стажу періоди роботи з 04.03.1978 року по 05.10.1981року, з 06.10.1981року по 1989 року, з 05.02.1989 року по 31.12.1990 року ОСОБА_1 на "Крайній Півночі" до пільгового стажу з розрахунку рік за півтора, починаючи з 03 січня 2015р. та провести перерахунок та виплату пенсії.

В іншій частині постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 03.08.2015р. по справі № 650/2133/15-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Присяжнюк О.В. Курило Л.В. Повний текст постанови виготовлений 25.10.2015 р.