Ухвала суду № 52072352, 01.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/3163/15

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Запорожана Д.В.,

- Шеметенко Л.П.,

за участю: секретар судового засідання - Курманова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Агрофірма ім. С. Лазо» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області до Приватного акціонерного товариства «Агрофірма ім. С. Лазо» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області (далі - позивач, або УПФУ в Тарутинському районі Одеської області) звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Агрофірма ім. С. Лазо» (далі - відповідач, або ПАТ «Агрофірма ім. С. Лазо»), в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.05.2015 року по 25.05.2015 року в сумі 13917,71 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 року вказаний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного її вирішення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, 17.03.2000 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - ПАТ «Агрофірма ім. С. Лазо» (код ЄДРПОУ 05406184) (а.с.7-8).

Відповідач зареєстрований в УПФУ в Тарутинському районі Одеської області, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 22.03.2000 року за № 0012 (а.с.9).

Також, з матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Агрофірма ім. С. Лазо» громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 видано довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, відповідно до яких зазначені громадяни працювали у ПАТ «Агрофірма ім. С. Лазо» на посадах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.24-38).

На підставі зазначених вище документів про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії вказаним громадянам на пільгових умовах виплачуються пенсії у відповідності до пп. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.10-23).

УПФУ в Тарутинському районі Одеської області до відповідача направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, в частині пенсій, призначених відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також повідомлення про місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсії за період з 01.05.2015 року по 25.05.2015 року, призначених вищезазначеним громадянам відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.89-92).

Відповідно до наданого УПФУ в Тарутинському районі Одеської області розрахунку боргу по відшкодуванню пільгових пенсій за період з 01.05.2015 року по 25.05.2015 року станом на 29.05.2015 року заборгованість складає - 13917,71 грн., що підтверджується карткою особового рахунку ПАТ «Агрофірма ім. С. Лазо» (а.с.87-88, 93).

Оскільки заборгованість відповідача погашена не була, позивач звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи справу та задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що станом на момент розгляду справи, відповідач має заборгованість перед УПФУ в Тарутинському районі Одеської області по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пп. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 13917,71 грн., яка підлягає стягненню.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, положеннями пп. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено право осіб, що працювали на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими/важкими умовами праці за Списками №№ 1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та інших роботах, визначених у цій статті, на призначення пільгової пенсії та умови її призначення.

Відповідно до абз. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

За правилами пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, згідно до вищевикладених норм законодавства України пенсії зазначеним особам призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, та був передбачений Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади), крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно вимог п. 301.1 ст. 301 Податкового кодексу України (в редакції чинній до 01.01.2015 року) платниками фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Однак, 01.01.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким внесено зміни до статті 9 Податкового кодексу України: а саме, з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

З 01.01.2015 року за приписами п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків є платниками єдиного податку четвертої групи.

Проте, для платників цього податку пільг щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій законодавством не встановлено.

Отже, з 01.01.2015 року у підприємств сільськогосподарського товаровиробництва виникає обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладене, з врахуванням змін до Податкового кодексу України, у відповідності до вимог Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.01.2015 року відповідач зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому твердження апелянта про те, що ПАТ «Агрофірма ім. С. Лазо» не є суб'єктом господарювання, яке відшкодовує Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах є безпідставними.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що фактичні витрати на виплату та доставку пільгової пенсії за період з 01.05.2015 року по 25.05.2015 року в сумі 13917,71 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Агрофірма ім. С. Лазо» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області до Приватного акціонерного товариства «Агрофірма ім. С. Лазо» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: Л.П. Шеметенко