Ухвала суду № 52072291, 01.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2015 р. Справа № 821/4521/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Запорожана Д.В.судді -Коваля М.П.

при секретарі - Гречаному В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області та публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року по справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2014 року публічне акціонерне товариство (далі ТОВ) «Херсонський суднобудівний завод» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області, у теперішній час Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області (далі ДПІ у м. Херсоні) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 08 серпня 2014 року:

- №0002532200 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 19 371 802 грн. за декларацією грудня 2013 грн.,

- №0002612200 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування в розмірі 18 349 005 грн.;

- №0002542200 про збільшення суми грошового зобов'язання на 449 235 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 224 617,50 грн.;

- №0002582200 про зменшення суми від'ємного значення по податку на додану вартість (далі ПДВ) на 18 147 грн. по декларації грудня 2013 року;

- №0002592200 про зменшення суми бюджетного відшкодування по ПДВ на 44 840 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 22 420 грн.;

- №0002602200 про збільшення суми бюджетного відшкодування по ПДВ на 611 222 грн.;

- №0002572200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток іноземних осіб на 14 939 грн. та застосування штрафу в сумі 7 639,65 грн.,

- №0002562200 про застосування штрафу у сфері зовнішньоекономічної діяльності 680 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами планової виїзної перевірки відповідач дійшов висновків про безтоварність угод товариства з певними постачальниками, що призвело до завищення від'ємного значення з податку на прибуток і податкового кредиту. Крім того, відповідач вважав, що товариством неправомірно включено до складу витрат фінансові витрати, пов'язані з нарахуванням відсотків за кредитною угодою з Кіпрською компанією, за кредитними договорами з банківською установою та додатковими угодами до них. У зв'язку з цим відповідачем були прийняті оскаржувані рішення. На думку позивача, зазначені висновки є безпідставними та такими, що суперечать обставинам його господарської діяльності.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на правомірність оскаржуваних рішень.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 задоволено частково позов ПАТ «Херсонський суднобудівний завод».

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області:

- від 08.08.14 №0002562200;

- від 08.08.14 №0002572200;

- від 08.08.14 №0002532200 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 2 765 732 грн.,

- від 08.08.14 №0002612200 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування, на суму 1 778 525 грн.,

- від 08.08.14 №0002542200 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 13859 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 6929,50 грн.,

- від 08.08.14 №0002592200 в частині зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 1638 грн. та застосування штрафу в сумі 819 грн.

Відмовлено в задоволенні решти вимог.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ДПІ у м. Херсоні та ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» подали апеляційні скарги, в яких ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову (на чому наполягає ДПІ у м. Херсоні) та про задоволення позову (на чому наполягає ПАТ «Херсонський суднобудівний завод»).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В червні-липні 2014 року фахівцями ДПІ у м. Херсоні була проведена планова виїзна документальна перевірка ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.13 по 31.12.13, валютного та іншого законодавства, наслідки якої зафіксовані в акті від 29.07.14 № 267/21-03-22-01.

Перевіркою були виявлені порушення:

- пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.135.1 ст.135, пп.138.1.1 п..138.1, п.138.2, п.138.4, п. 138.8, пп. 138.10.5 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139, п.141.1 ст.141, пп. 159.1.2, п. 159.1.3 п.159.1 ст.159 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік на загальну суму 19 371 802 грн.;

- п. 7 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування (рядок 09 Додатку ПЗ) за 2013 рік на загальну суму 18349005 грн.,

- п.187.1 ст.187 ПКУ, п.198.1, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 ПКУ, п.201.1, п.201.4, п.201.10 ст.201 ПКУ, в результаті чого підприємством занижено суми податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету (рядок 25 декларації) на загальну суму 449235 грн., у тому числі: квітень 2013 року на 34677 грн.; вересень 2013 року на 40401441 грн.; жовтень 2013 року на 5250 грн.; листопад 2013 року на 7867 грн.;

- завищено суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 23.1 декларації) на загальну суму 44840 грн., у тому числі: січень 2013 року на 14748 грн., лютий 2013 року на 17533 грн., березень 2013 року - на 7139 грн., травень 2013 року на 5420 грн.,

- завищено суми від'ємного значення податку на додану вартість (рядок 19 декларації) на загальну суму 18147 грн. за грудень 2013 року,

- занижено суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на загальну суму 611222 грн., у тому числі за липень 2013 року на 224598 грн., за грудень 2013 року на 386624 грн.;

- порушено п. 160.5 ст.160 Податкового кодексу України, в результаті чого при виплаті доходу на користь нерезидента Компанії «ВSD SHIPPING LIMITED» не утримано податок за ставкою у розмірі 6%, що складає 14939,29 грн. та не внесено до бюджету у джерела виплати такого доходу за рахунок цього доходу за 2013 рік;

- порушено п.46.1 ст.46, п.48.1 ст.48 та пп.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.103.9 ст.103 Податкового кодексу України, в результаті чого до органу державної податкової служби не подано додатки ПН «Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» за 2013 рік по Компанії «ВSD SHIPPING LIMITED» до податкової декларації з податку на прибуток підприємстві 2013 рік та не відображена у рядку 17 Декларації сума податку, яка утримується при виплаті доходу нерезиденту за звітний (податковий) період.

- порушено статтю 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №1 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», стаття 1 Указу Президента України від 18 червня 1994 року №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» та п.49.1, пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу, в результаті чого органу державної податкової служби не подані Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.07, 13.01.10.13, 01.01.14;

- порушено статтю 2 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» розрахунки імпортній операції на суму 1 000 600 дол. США та на суму 191141,76 євро, як здійснені по контракту від 19.12.12 №КН13792-2 складеному з компанією «Епglestead LTD», завершені з порушенням законодавчо встановленого строку розрахунків (90 днів), статтю 1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР валютна виручка у загальній сумі 2936151 дол. США на валютний рахунок ПАТ «ХСЗ» надійшла з порушенням термінів розрахунків (90 ) днів, у тому числі: по контракту від 22.06.11 №8003 складеному з Компанією «SOMMET FINANCE LTD» у сумі 2908828 дол. США; по контракту від 20.12.12 № 705-303, складеному з компанією «Logitrans Corp в сумі 27323 дол. США.

Так, в акті перевірки від 29.07.14 зазначено, що за 2013 рік заводом було задекларовано дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 353 535 203 грн., перевіркою встановлення його заниження на 16120 грн.

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період 2013 року, встановлено їх завищення всього у сумі 19 355 682 грн. 40 коп. Таке, на порушення пп. 138.1.1 п.138.1, пп. 138.4 ст. 138 ПКУ відбулось внаслідок включення до складу собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) витрат, що віднесені підприємством до складу валових витрат у попередньому податковому періоді (до 01.04.11) на загальну суму 16 570 480 грн. 29 коп. (акт перевірки, арк. 34-35) . В порушення п.138.1, п.138.2, п.138.4, п. 138.8 ст.138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ у 2013 році позивачем включено до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуги) витрати по придбанню товарів (послуг) від суб'єктів господарювання, з якими встановлено не реальність здійснення господарських операцій, на суму 58287 грн. 32 коп. В розділі 3 акту перевірки вказано, що завод здійснював господарські операції з ТОВ «Стілфорт», до валових витрат 2013 року включено 16125 грн., до складу податкового кредиту включено суму 3225 грн. ДПІ у м. Херсоні отримала акт від 05.12.13 № 1221/26-58-22-01-17/31861707 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стілфорт» щодо документального підтвердження господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.13 по 31.10.13», складений ДПІ у Соломянському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві, відомості якого свідчать про неможливість проведення звірки через відсутність за юридичною адресою, відсутність первинних документів. ПАТ «ХСЗ» відображено в обліку операції з ТОВ «Трієм» за червень 2013 року на суму витрат 32825 грн. 63 коп., до складу податкового кредиту суму ПДВ 6565 грн. 13 коп. Відповідач посилається в акті перевірки на те, що керівник ТОВ «ТРІЄМ» відмовилась від надання пояснень та копій документів, в подальшому товариство не знайшли за юридичною адресою, провести перевірку неможливо (акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 12.11.13 № 180/14-03-22-08/38313603). Згідно з податковою звітністю контрагентом ТОВ «ТРІЄМ» у червні 2013 року було ТОВ «Опт-Трейдінг», якого також немає за податковою адресою, та яке не має ресурсів для здійснення господарської діяльності. Контролюючим органом було встановлено відображення позивачем в обліку операції по придбанню будівельно-монтажних робіт (реконструкція дерев'яних віконних блоків в службовому приміщенні будівлі заводоуправління) з ПП «Полінуур», до витрат 2013 року включено витрати на суму 9336 грн. 67 коп., до податкового кредиту серпня 2013 року включено ПДВ в сум 1867 грн. 33 коп. ДПІ у м. Херсоні складено акт від 22.10.13 № 1497/21-03-22-05/3848188 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Полінуур» за травень-серпень 2013 року», в якому зафіксовано внесення до ЄДР запису про відсутність за юридичною адресою, відсутність у підприємства основних засобів.

В акті перевірки зазначено, що в порушення п.141.1 ст.141 ПКУ позивачем неправомірно включено до складу інших витрат та фінансових витрат суми нарахованих відсотків у розмірі 1 877 693 грн. 59 коп. за користування кредитами, що отримані підприємством протягом звітного періоду та не використовувались ним в операціях з провадженням господарської діяльності по розрахункам за придбані товари (послуги), сплату податків. ПАТ «ХСЗ» був укладений з ПАТ «ЮНЕКС БАНК» (м. Київ) кредитний договір №0.59.0412.ЮО_К від 27.04.2012 на поповнення обігових коштів та додаткові угоди, а саме: додаткова угода від 25.02.13 №10 до кредитного договору на відкриття відкличної відновлювальної мультивалютної кредитної лінії у сумі 8 000 000 доларів США, згідно якої 25.02.2013 отримано кошти у сумі 1 100 000 доларів США. За користування кредитом в доларах США позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою, яка встановлюється на весь період дії договору в розмірі 13,5 % річних; додаткова угода від 07.03.13 №11 до кредитного договору на відкриття відкличної відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, згідно якої 07.03.2013 отримано кошти у сумі 1 000 000 євро. За користування кредитом в євро позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою, яка встановлюється на весь період дії договору в розмірі 12% річних.

ПАТ «ХСЗ» було укладено з ПАТ «Банк Форум» (м. Київ) кредитний договір №1-0041/12/38-КL від 17.12.2012 на поповнення обігових коштів та договорів про внесення змін, а саме: договір про внесення змін від 06.03.2013 №1 на відкриття не відновлювальної кредитної лінії з лімітом у сумі 8 430 206,0 євро, у тому числі: 6 880 206.00 євро та 2000000 доларів США., згідно якого 06.03.2013 отримало кошти у сумі 2 млн. доларів США, процентна ставка користування кредитом 12%, договір про внесення змін від 17.05.2013 № 4 на відкриття не відновлювальної кредитної лінії з лімітом у сумі 9 207 592,00 євро, у тому числі: 6 880 206 євро та 3 млн. доларів США, згідно якого 17.05.2013 отримано кошти у сумі 1 млн. доларів США, за користування кредитом в доларах США позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою, яка встановлюється на весь період дії договору в розмірі 12 % річних;

договір про внесення змін від 09.08.2013 №5 на відкриття не відновлювальної кредитної лінії з лімітом у сумі 1 538 500 євро, згідно якого 09.08.2013 отримано кошти у сумі 1 538 500 євро. За користування кредитом в євро позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою, яка встановлюється на весь період дії договору в розмірі 11,5 % річних.

Відповідно виписок банків за 2013 рік податковою інспекцією встановлено, що кредитні кошти, які поступили на рахунок ПАТ «ХСЗ», були вилучені з обігу шляхом здійснення передплат нерезиденту - Компанії «EGLESTEND» (Кіпр) для придбання обладнання. Однак в обумовлені строки за зовнішньоекономічними контрактами обладнання не було поставлено, сплачені кошти повертались, а потім знову сплачувалось позивачем за іншими договорами тому ж нерезиденту, але обладнання так і не було поставлено. Здійснення передплат та їх повернення здійснювалось до того моменту, коли кошти було використано у господарських операціях - погашення кредитів, сплата податків, перерахування коштів суб'єктам за поставлені товари. На думку відповідача, кредитними коштами користувалось не ПАТ «ХСЗ», а нерезидент, в той же час відсотки за кредитними договорами сплачував позивач. Оскільки кредитними коштами позивач не користувався, а користувався в операціях, які не пов'язані з його господарською діяльністю, тому нараховані відсотки підлягають виключенню з інших витрат з декларації по податку на прибуток в сумі 1 877 693 грн. 59 коп.

В порушення пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 ПКУ ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» за 2013 рік неправомірно включено до складу інших витрат та відповідно до складу фінансових витрат суми нарахованих відсотків у загальній сумі 829750 грн. 79 коп. за користування кредитом, що отриманий від ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та нерезидента компанії «Northmed Holdings Limited», згідно умов кредитних договорів та кредитних угод на отримання кредитів, кінцевий термін погашення яких минув. До такого висновку податкова інспекція дійшла з огляду на те, що строк повернення кредиту, отриманого за договором «Northmed Holdings Limited» від 28.02.07 № 1-07/NМ, був встановлений не пізніше 31.08.13, але після закінчення строку контракту позивач продовжував нараховувати та сплачувати відсотки за кредитом. ДПІ вважає, що відсотки за період 31.08.13 по 31.12.13 підлягають виключенню зі складу інших витрат декларації з податку на прибуток в сумі 491304 грн. 85 коп. За кредитною угодою з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» № 010/03-022/054 від 03.10.07 кінцевий термін погашення кредиту 131000 євро був встановлений 01.04.13, а фактично погашення відбулось 08.07.13, тому податкова інспекція вважає, що відсотки за кредит нараховані за період з 01.04.13 по 08.07.13 в сумі 41818 грн. 57 коп. підлягають виключенню зі складу інших витрат. Аналогічна ситуація з несвоєчасним поверненням кредиту в сумі 2266000 євро зі строком повернення 21.08.13 та неповернутим станом 31.12.2013 , відсотки за період з 30.09.13 по 31.12.13 в сумі 296627 грн. 37 коп. підлягають виключенню зі складу витрат, як не пов'язаних з господарською діяльністю.

В акті перевірки зазначено, що позивачем завищено витрати на суму 19470 грн. 41 коп. на суму списаної дебіторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності та факт звернення до суду відсутній. Госпрозрахунковий відособлений структурний підрозділ «Спортклуб ХСЗ» ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» здійснив списання дебіторської заборгованості по фізичним особам у кількості 16 осіб на загальну суму 19470 грн. 41 коп. за послуги надані в 2007-2009 рр. Це порушення позивачем не заперечується.

Порушення формування складу валового доходу та валових витрат призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування на 19 372 802 грн.

Позивачем в 2013 році надавались до податкової інспекції розрахунки прибутку, що звільняється від оподаткування (додаток ПЗ до рядка 09 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік). Згідно абз. «г» п. 17 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, строком на 10 років (починаючи з 01.01.11) звільняється від оподаткування прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств суднобудівної промисловості. На порушення цієї норми підприємством завищено збиток від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування за 2013 рік на загальну суму 18 349 005 грн. В дану суму увійшли витрати позивача в сумі 58287 грн. 30 коп. по господарським операціям з ТОВ «Трієм», ПП «Полінуур», ПП «БК ТОВ «Стілфорт»; витрати в сумі 16570480 грн. за рахунок включення до складу собівартості реалізованих товарів, робіт, послуг витрат, що віднесені підприємством до складу валових витрат у попередньому податковому періоді (до 01.04.11), витрати по відсоткам за користування кредитами за кредитними угодами з ПАТ «ЮНЕКС БАНК» та ПАТ «Банк Форум», витрати по відсоткам за користування кредитами, що отримані у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та у компанії «Northmed Holdings Limited», в сумі 527223 грн. 65 коп.

При дослідженні повноти визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.01.13 по 31.12.13 було виявлено, що податковий кредит позивачем завищено на суму 287624 грн. В тому числі на суму 15496 грн. 80 коп. податку на додану вартість по операціям з постачальниками, з якими встановлено відсутність реальності вчинення господарських операцій, зокрема: за січень 2013 року на 825 грн. (по ТОВ «Стілфорт»), березень на суму 812 грн. 50 коп. (ТОВ «Стілфорт»), квітень 2013 року - на суму 3507 грн. 17 коп. (1587 грн. 50 коп. ТОВ «Стілфорт», 1919 грн. 67 коп. «БК «Проектреконструкція), за червень 2013 року на суму 6565 грн. 13 коп. (ТОВ «Трієм»), за серпень 2013 року на суму 3787 грн. (1867 грн. 33 коп. ПП «Полінуур», 1919 грн. 67 коп. «БК «Проектреконструкція»). ВАТ «ХСЗ» відображено в податковому обліку придбання будівельно-монтажних робіт (реконструкція вузлів перетину судових шляхів з підкрановими шляхами портового крану) у ПП «БК «Проектреконструкція» на суму 19196 грн. 67 коп. та включено до складу податкового кредиту ПДВ на суму 3839 грн. 34 коп., в т.ч. за квітень 2013 року у сумі 1919 грн. 67 коп., серпень 2013 року - 1919 грн. 67 коп. До такого висновку відповідач дійшов, використовуючи відомості акту ДПІ у м. Херсоні від 23.01.14 № 46/21-03-22-04/36580776 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «БК «Проектреконструкція», про те, що в ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ анульовано 15.11.13, відсутні можливості для здійснення господарської діяльності.

До завищення податкового кредиту призвело порушення заводом вимог п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПКУ, а саме - включення до складу податкового кредиту за квітень 2013 року суму 1394 грн. 29 коп.по фактично відсутнім податковим накладним.

ПАТ «ХСЗ» до складу податкового кредиту січня 2013 року - грудня 2013 року двічі включено суму ПДВ в розмірі 81 грн. 93 коп. по наступним податковим накладним від 20.12.12 № 5668 на суму ПДВ 8 грн. 81 коп. (включено двічі в грудні 2012 року та листопаді 2013 року), від 31.12.12 № 9804 на суму ПДВ 22 грн.52 коп. (включено двічі в січні 2013 року та листопаді 2013 року), від 20.02.13 № 17 на суму 8 грн. 60 коп. (включено в повному обсязі в лютому 2013 року та квітні 2013 року), від 29.03.13 № 6824/21 на суму ПДВ 2 грн. (включено двічі в квітні 2013 року), від 05.03.13 № 27 на суму ПДВ 40 грн. (включено двічі в повному обсязі у березні 2013 року).

ПАТ «ХСЗ» до складу податкового кредиту січня-грудня 2013 року включено суми ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ «АйЕсДі» у розмірі 391350 грн. та виписаним з порушенням порядку їх виписки, не за правилом першої події.

ПАТ «ХСЗ» здійснювало операції з постачання брухту чорних металів, які, відповідно до законодавства, є тимчасово звільненими від оподаткування ПДВ. Для здійснення операцій постачання брухту позивачем придбавались у ТОВ «Укркапітал» послуги з навантаження брухту чорних металів у залізничні вагони (ПДВ 54978 грн. 78 коп.), у Одеської залізниці послуги з оренди залізничних вагонів для перевезення брухту чорних металів (ПДВ 54166 грн. 67 коп.), ФОП ОСОБА_5 послуги з радіологічного дослідження, дослідження на вибухобезпечність і хімічну чистоту металобрухту (ПДВ 3988 грн. 97 коп.). Доводи ДПІ ґрунтуються на тому, що операції з придбання послуг є нерозривно пов'язаними з операціями з постачання брухту чорних металів, а отже, вони були придбані для використання в операціях, які є звільненими від оподаткування ПДВ. Згідно п.198.4 ст. 198 ПКУ якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

В акті зафіксований висновок ДПІ про порушення позивачем п.200.4 ст. 200 ПКУ, а саме - до складу сум, задекларованих в рядку 24 декларації за липень 2014 року заводом були включені суми податку, які фактично сплачені постачальниками товарів, робіт, тому повинні були декларуватись до бюджетного відшкодування в розмірі 224598 грн. В результаті цього порушення виникло заниження суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2013 року на 224598 грн., завищення значення рядка 24 податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року на 224598 грн., завищення значення рядка 21.2 та 24 податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року на 224598 грн., завищення значення рядка 1.2 та заниження рядка 25 податкової декларації з ПДВ за вересень 2013 року на 224598 грн. (акт перевірки арк. 64).

Загальний висновок відповідача викладено в п. 3.3.3 акту перевірки, про те, що позивачем занижено суми ПДВ на 449235 грн. Це вплинуло на висновок про завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 23.1 декларації) на загальну суму 44840 грн., у тому числі: січень 2013 року на 14748 грн., лютий 2013 року на 17533 грн., березень 2013 року - на 7139 грн., травень 2013 року на 5420 грн., на завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість (рядок 19 декларації) на загальну суму 18147 грн. за грудень 2013 року, заниження суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на загальну суму 611222 грн., у тому числі за липень 2013 року на 224598 грн., за грудень 2013 року на 386624 грн.

При перевірці визначення суми податку з доходу нерезидента Компанії «BSD SHIPPING LIMITED» (UNITED KINGDOM) контролюючим органом було встановлено його заниження за 2013 рік на суму 14939 грн. 29 коп. (арк. акту перевірки 68-72). Позивачем виплачувався дохід в 2013 році нерезиденту на суму 23200 євро (9248988 грн. 19 коп.) за послуги буксирування корпусу річкового танкеру-хімовозу, при цьому не утримувався та не перераховувався до бюджету податок з доходів нерезиденту. ДПІ у м. Херсоні вважає, що підставою для звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є довідка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір Україною. Оскільки ПАТ «ХСЗ» не має таких довідок, то при виплаті доходу на користь нерезидентів повинен утримуватися податок за ставкою 6 % .

В пункті 3.2.2 акту перевірки викладено факт порушення вимог ст. 9 Декрету КМУ від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», а саме: позивачем не задекларована прострочена дебіторська заборгованість в сумі 40621,57 євро по контракту від 19.05.08 № 770/01-72 , складеному з Компанією «Rolla, Traverso & Storace», до органу державної податкової служби не подані декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.13, 01.04.13, 01.07.13, 01.10.13,01.01.14 (акт перевірки арк. 96, 97).

Акт перевірки підписаний із запереченням про незгоду з висновками перевірки. Заперечення до суду не надано.

За наслідками перевірки ПАТ «ХСЗ» податковою інспекцією прийняті податкові повідомлення-рішення від 08.08.14 :

- №0002532200 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 19371802 грн. за декларацією грудня 2013 грн.,

- №0002612200 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування в розмірі 18349005 грн.

- №0002542200 про збільшення суми грошового зобов'язання на 449235 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 224617,50 грн.,

- №0002582200 про зменшення суми від'ємного значення по податку на додану вартість на 18147 грн. по декларації грудня 2013 року,

- №0002592200 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 44840 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 22420 грн. ,

- №0002602200 про збільшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на 611222грн.

- №0002572200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток іноземних осіб на 14939 грн. та застосування штрафу в сумі 7639,65 грн.,

- №0002562200 про застосування штрафу у сфері зовнішньоекономічної діяльності 680 грн.

Позивач оскаржував податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, але скарги залишені без задоволення.

Вирішуючи питання про правомірність зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 19 371 802 грн. за декларацією грудня 2013 р. податковим повідомленням-рішенням №0002532200 від 08.08.2014 року, суд першої інстанції виходив з наступного.

Позивачем не заперечується виявлений ДПІ факт завищення валового доходу на суму 16 120 грн. та завищення валових витрат на суму 16 570 480 грн. 29 коп. собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг), що були віднесені підприємством до складу валових витрат у попередньому податковому періоді (до 01.04.11) та на суму 19 470, 41 грн. списаної дебіторської заборгованості Госпрозрахунковим ВСП «Спортклуб ХСЗ» ПАТ «Херсонський суднобудівний завод», по якій минув строк позовної давності.

Висновки податкової інспекції про необхідність виключення зі складу витрат суми 58 287, 30 грн., сплаченої позивачем за придбані товари, роботи у ТОВ «Стілфорт», ТОВ «Трієм», ПП «Полінуур», на думку суду першої інстанції є необґрунтованими, оскільки відомості актів про неможливість проведення зустрічних звірок цих контрагентів не можуть бути підставою для висновків про безтоварність угод між ними і позивачем.

Також, суд першої інстанції вважав необґрунтованими висновок акта перевірки про неправомірне включення позивачем до складу інших витрат та фінансових витрат суми нарахованих відсотків у розмірі 1 877 693, 59 грн. за користування кредитами, що отримані підприємством у ПАТ «ЮНЕКС БАНК» та ПАТ «Банк Форум» протягом звітного періоду.

Суд першої інстанції встановив, що позивач перераховував кредитні кошти нерезиденту - Компанії «EGLESTEND» (Кіпр), який був зобов'язаний виготовити обладнання лінії автоматичного зварювання для судноверфі, що відповідає видам діяльності позивача (суднобудування, судноремонт). Суд зазначив, що розірвання договорів між суб'єктами господарювання не є доказом того, що цей договір укладався з іншою метою, ніж та, яка зазначена в договорі. Податкова інспекція не довела наявності у позивача при укладанні та виконанні контрактів з нерезидентом мети, яка суперечить суті господарської діяльності і не направлена на одержання прибутку, та не надала доказів того, що ці контракти укладались тільки «на папері», без намірів виконання їх в реальності, що в діях осіб, які укладали контракти був відповідний умисел.

Крім того, суд першої інстанції не погодився з висновком ДПІ у м. Херсоні про порушення позивачем пп.138.10.5 п.138.10 ст. 138 ПК України, яке полягало у неправомірному включенні до складу інших витрат та відповідно до складу фінансових витрат суми нарахованих відсотків у загальній сумі 829 750, 79 грн. за користування кредитом, що отриманий від ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та нерезидента компанії «Northmed Holdings Limited», згідно умов кредитних договорів та кредитних угод на отримання кредитів, кінцевий термін погашення яких минув.

Так, на думку суду, п.141.1 ст. 141 ПК України (в редакції, яка діяла під час формування позивачем валових витрат) не містить обмежень у включенні до складу валових витрат тих витрат, які пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності. Отже, закінчення терміну кредитних угод при тій обставині, що кредит не був повернутий своєчасно і відсотки продовжувались нараховуватись та сплачуватись, само по собі не свідчить про не пов'язаність цих відсотків з господарською діяльністю. Будь-яке зобов'язання є виконаним належним чином відповідно до умов договору, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, закінчення строку дії договорів при невиконанні позичальником обов'язку повернення кредиту не є підставою для припинення нарахування відсотків за такими угодами. ПК України не містить обмежень у врахуванні у складі витрат нарахованих процентів за борговими зобов'язаннями, у разі закінчення строку дії договорів.

За наслідками перевірки ДПІ у м. Херсоні зменшила задеклароване позивачем від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток 100 289 628 грн. на 19 371 802 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що неправомірним є зменшення на 2 765 732 грн. (58 287,32 грн. + 1 877 693 грн. + 829 750 грн.), у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 08.08.14 №0002532200 належить скасувати на суму 2 765 732 грн.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні вказується, що у ТОВ «Стілфорт», ТОВ «Трієм», ПП «Полінуур» відсутні адміністративно-господарські можливості для виконання зобов'язань за договорами, укладеними з позивачем, тому операції за цими договорами є нереальними, відповідно, останній неправомірно відніс до складу валових витрат 58 287,32 грн.

Колегія суддів не погоджується з вказаним доводом ДПІ у м. Херсоні, виходячи з наступного.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Відповідно до п.п.4, 5, 6 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року №984, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.4).

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.5).

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.6).

Отже, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту і валових витрат.

У справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Так, безтоварність господарських операцій позивача ТОВ «Стілфорт», ТОВ «Трієм», ПП «Полінуур» ДПІ у м. Херсоні обґрунтовує виключно тим, що у цих підприємств відсутні адміністративно-господарські можливості для виконання господарських зобов'язань.

Однак, посилання податкового органу на відсутність у постачальника об'єктивної можливості для виконання поставок товарів в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу не можна розцінювати як доказ фіктивності спірних операцій. Адже укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки.

Проте, ДПІ у м. Херсоні не досліджувала первинні документи позивача, не з'ясовувала обставини його взаємовідносин з вказаними постачальниками, не розглядала можливість залучення ними третіх осіб до виконання угод, укладених з позивачем.

З матеріалів справи вбачається, що за договором на виконання підрядних робіт №76/13-18 від 11 червня 2013 року (а.с.103-105 т. 1) ПП «Полінуур» зобов'язалось виконати для позивача реконструкцію 5 віконних блоків в службовому приміщенні будівлі заводоуправління. Виконання договору підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, в якому вказані номер платіжного доручення та його сума (а.с.102 т. 1), актом прийому-здачі виконаних робіт (а.с.108 т. 1).

За договором купівлі-продажу №770/01-126 від 14 серпня 2012 року (а.с.127-130 т. 1) ТОВ «Стілфорт» зобов'язалося поставити позивачу товар - труби стальні, вказаний в додатках до договору (а.с.131-135 т. 1). Виконання договору підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, в якому перелічені платіжні доручення та їх суми (а.с.126 т. 1), прибутковими ордерами (а.с.136, 137 т. 1), податковими накладними (а.с.138, 139 т. 1; а.с.34-39 т. 3)

За договором купівлі-продажу №770/01-177 від 22 листопада 2012 року (а.с.145-148 т. 1) ТОВ «Трієм» зобов'язалося поставити позивачу товар, вказаний в додатках до договору (а.с.149-155 т. 1). Виконання договору підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, в якому перелічені платіжні доручення та їх суми (а.с.144 т. 1); видатковими накладними, прибутковими ордерами, вимогами (а.с.156-213 т. 1), податковими накладними (а.с.44-93 т. 3).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач правомірно відніс до валових витрат 58 287,32 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Стілфорт», ТОВ «Трієм», ПП «Полінуур».

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні вказується, що позивачем неправомірно включено до складу інших витрат та фінансових витрат суми нарахованих відсотків у розмірі 1 877 693,59 грн. за користування кредитами, що отримані підприємством у ПАТ «ЮНЕКС БАНК» та ПАТ «Банк Форум» протягом звітного періоду та не використовувались ним в операціях з провадженням господарської діяльності по розрахункам за придбані товари (послуги), сплату податків. Кредитні кошти, які поступили на рахунок ПАТ «ХСЗ», були перераховані шляхом здійснення передплат нерезиденту - Компанії «EGLESTEND» (Кіпр) для придбання обладнання, однак в обумовлені строки за зовнішньоекономічними контрактами обладнання не було поставлено, сплачені кошти повертались, а потім знову сплачувалось позивачем за іншими договорами. Тобто, фактично, на думку апелянта, кредитними коштами користувалось не ПАТ «ХСЗ», а нерезидент, в той же час відсотки за кредитними договорами сплачував позивач.

Колегія суддів не погоджується з вказаним доводом ДПІ у м. Херсоні, виходячи з наступного.

Відповідно до п.138.1 ст. 138 ПК України (в редакції, яка діяла на час формування позивачем валових витрат), витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пп. 138.10.5 п.138.10 ст. 138 ПК України, до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Відповідно до п.141.1 ст. 141 ПК України, до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що кредитні кошти, які позивач отримав у ПАТ «ЮНЕКС БАНК» та ПАТ «Банк Форум», він перерахував компанії «EGLESTEND» (Кіпр) для придбання у неї лінії автоматичного зварювання для судноверфі. У подальшому компанія «EGLESTEND» (Кіпр) визнала, що вона не зможе виконати свої зобов'язання у визначений контрактом термін. У зв'язку з цим контракт між нею та позивачем було розірвано, кошти повернуті позивачеві.

На думку ДПІ у м. Херсоні, ці обставини свідчать, що кредитними коштами фактично користувалась компанія «EGLESTEND» (Кіпр), а не позивач в своїй господарській діяльності і, тому, останній, в порушення п.141.1 ст. 141 ПК України, включав до валових витрат нараховані відсотки за користування цими кредитними коштами.

Колегія суддів не погоджується з зазначеним доводом ДПІ у м. Херсоні, оскільки укладання позивачем угоди з компанією «EGLESTEND» (Кіпр) про придбання лінії автоматичного зварювання для судноверфі та перерахування коштів для її виконання є частиною господарської діяльності позивача як суднобудівного підприємства, а зрив цієї угоди через неможливість виконавця укластися в визначені угодою строки не спростовує зв'язок використання позивачем перерахованих виконавцю коштів з власною господарською діяльністю.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірне включення позивачем до складу інших витрат та фінансових витрат суми нарахованих відсотків у розмірі 1 877 693, 59 грн. за користування кредитами, що отримані підприємством у ПАТ «ЮНЕКС БАНК» та ПАТ «Банк Форум» протягом звітного періоду.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні вказується, що в порушення пп.138.10.5 п.138.10 ст. 138 ПК України, позивач неправомірно включив до складу інших витрат та відповідно до складу фінансових витрат суми нарахованих відсотків у загальній сумі 829 750, 79 грн. за користування кредитом, що отриманий від ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та нерезидента компанії «Northmed Holdings Limited», згідно умов кредитних договорів та кредитних угод на отримання кредитів, кінцевий термін погашення яких минув.

Колегія суддів не погоджується з цим доводом ДПІ у м. Херсоні, виходячи з наступного.

Як зазначалось вище, згідно з пп.138.10.5 п.138.10 ст. 138 ПК України, до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Правова позиція ДПІ у м. Херсоні у цьому питанні ґрунтується на тому, що якщо минув граничний термін повернення кредиту, то відсотки, нараховані за користування кредитом, не включаються до складу витрат, передбачених пп.138.10.5 п.138.10 ст. 138 ПК України. Тобто, ДПІ у м. Херсоні стверджує, що позивач, який прострочив строк повернення кредитів за певними кредитними договорами (у зв'язку з чим він продовжує користуватися кредитними коштами та нараховує проценти за їх користування), з дати, встановленої для повернення кредиту втратив право на включення нарахованих процентів до інших витрат відповідно до пп.138.10.5 п.138.10 ст. 138 ПК України.

Однак, колегія суддів зазначає, що пп.138.10.5 п.138.10 ст. 138 ПК України також як і будь яка інша норма цього Кодексу не встановлює, що відсотки, нараховані за користування кредитом, не включаються до складу витрат, починаючи з кінцевого терміну погашення кредиту, обумовленого договором

Наведене свідчить, що ДПІ у м. Херсоні необґрунтовано обмежує норму Закону, у зв'язку з чим цей довід не може бути прийнятий до уваги.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з тим, що ДПІ у м. Херсоні неправомірно виключило 829 750, 79 грн. зі складу інших витрат позивача (нарахованих відсотків у загальній за користування кредитом, що отриманий від ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та нерезидента компанії «Northmed Holdings Limited», згідно умов кредитних договорів та кредитних угод на отримання кредитів, кінцевий термін погашення яких минув).

Вирішуючи питання про правомірність податкового повідомлення-рішення №0002612200 від 08.08.14 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування в розмірі 18 349 005 грн., суд першої інстанції виходив з того, що підстави для часткового скасування даного податкового повідомлення-рішення викладені при оцінці правомірності формування витрат за попереднім податковим повідомленням-рішенням від 08.08.14 №0002532200.

При цьому суд зазначив, що згідно п. «г» п.17 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України, тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року звільняються від оподаткування: прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств суднобудівної (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005) промисловості. Відповідачем викладено висновок про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування (рядок 09 Додатку ПЗ) за 2013 рік на загальну суму 18 349 005 грн., яка складається з:

- 58 286,30 грн. - витрат за рахунок придбання товарів, робіт у постачальників, по яким не підтверджено реальності проведення операцій;

- 16 570 480,29 грн. - витрат за рахунок включення до складу собівартості реалізованих робіт, товарів, що були віднесені у попередньому звітному періоді до 01.04.11;

- 1 193 013,76 грн. - витрат по нарахованих відсотках, що використовувались в операціях не пов'язаних з господарською діяльністю позивача;

- 527 223,65 грн. - витрат по нарахованих відсотків за користування кредитами по яким закінчився строк дії кредитних угод.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.14 №0002612200 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування, на 1 778 525 грн. (виходячи з розрахунку 58 286,30 грн. + 1 193 013,76 грн. + 527 223,65 грн. = 1 778 525 грн.).

Апеляційні скарги не містять інших заперечень цим висновкам суду першої інстанції, ніж ті, що були розглянуті вище з висновками про їх необґрунтованість.

Вирішуючи питання про правомірність податкового повідомлення-рішення №0002542200 від 08.08.14, яким було збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ на 449 235 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 224 617,50 грн., та податкового повідомлення-рішення від 08.08.14 №0002592200 про збільшення суми бюджетного відшкодування, суд першої інстанції встановив наступне.

Відповідачем при дослідженні повноти визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.01.13 по 31.12.13 було виявлено, що податковий кредит позивачем завищено на суму 287 624 грн., в тому числі на суму 15 496,80 грн. по операціям з постачальниками, з якими встановлено відсутність реальності вчинення господарських операцій, зокрема:

- за січень 2013 року на 825 грн. (по ТОВ «Стілфорт»);

- березень на суму 812,50 грн. (ТОВ «Стілфорт»);

- квітень 2013 року - на суму 3507,17 грн. (1587,50 грн. - ТОВ «Стілфорт», 1919,67 грн. - ПП «БК «Проектреконструкція»),

- за червень 2013 року на суму 6565,13 грн. (ТОВ «Трієм»),

- за серпень 2013 року на суму 3787 грн. (1867,33 грн. - ПП «Полінуур», 1919,67 грн. - ПП «БК «Проектреконструкція»).

При цьому податкова інспекція посилається на неможливість проведення зустрічної звірки ПП «БК «Проектреконструкція», в ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ анульовано 15.11.13, відсутні можливості для здійснення господарської діяльності, неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стілфорт» через відсутність за юридичною адресою, відмову керівника ТОВ «Трієм» від надання пояснень та копій документів, та відсутність товариства за юридичною адресою, неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Полінуур», внесення у жовтні 2013 року до ЄДР запису про відсутність за юридичною адресою, відсутність у підприємства основних засобів, що підтверджується актами про неможливість проведення зустрічних звірок цих платників податків.

Суд першої інстанції виходив з того, що вище вже було доведено, що відсутні докази нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Стілфорт», ПП «БК «Проектреконструкція», ПП «Полінуур», ТОВ «Трієм».

Також, суд першої інстанції виходив з того, що всі інші порушення порядку формування податкового кредиту, які викладені в акті перевірки, суд вважає такими, що є підтвердженими, та позивачем не спростовані. Так, до завищення податкового кредиту призвело порушення заводом вимог п.198.6 ст. 198, п.201.10 ст. 201 ПКУ, а саме - включення до складу податкового кредиту за квітень 2013 року суми 1394,29 грн. по фактично відсутнім податковим накладним. ПАТ «ХСЗ» до складу податкового кредиту січня 2013 року - грудня 2013 року двічі включено суму ПДВ в розмірі 81,93 грн., до складу податкового кредиту січня-грудня 2013 року включено суми ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ «АйЕсДі», та виписаним з порушенням порядку їх виписки, не за правилом першої події, що призвело до заниження податкового кредиту на суму 157 516,67 грн. Ці порушення позивач не оскаржує.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що позивач неправомірно включав до податкового кредиту ПДВ з операцій, які є супутніми постачанню брухту чорних металів.

Так, для здійснення операцій постачання брухту позивачем придбавались у ТОВ «Укркапітал» послуги з навантаження брухту чорних металів у залізничні вагони (ПДВ 54 978,78 грн.), у Одеської залізниці послуги з оренди залізничних вагонів для перевезення брухту чорних металів (ПДВ 54 166,67 грн.), ФОП ОСОБА_5 послуги з радіологічного дослідження, дослідження на вибухобезпечність і хімічну чистоту металобрухту (ПДВ 3 988,97 грн.).

На думку суду першої інстанції, операції з придбання вказаних послуг є нерозривно пов'язаними з операціями з постачання брухту чорних металів, а отже, вони були придбані для використання в операціях, які є звільненими від оподаткування ПДВ.

Також, суд першої інстанції прийняв до уваги, що позивачем не заперечується висновок ДПІ про порушення п.200.4 ст. 200 ПКУ, а саме - до складу 4 сум, задекларованих в рядку 24 декларації за липень 2014 року заводом були включені суми податку, які фактично сплачені постачальниками товарів, робіт, тому повинні були декларуватись до бюджетного відшкодування в розмірі 224 598 грн. В результаті цього порушення виникло заниження суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2013 року на 224 598 грн., завищення значення рядка 24 податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року на 224 598 грн., завищення значення рядка 21.2 та 24 податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року на 224 598 грн., завищення значення рядка 21.2 та заниження рядка 25 податкової декларації з ПДВ за вересень 2013 року на 224 598 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення №0002542200 від 08.08.14 підлягають задоволенню частково, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 13 859 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 6 929,50 грн. (50%), а вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.14 №0002592200 підлягають задоволенню в частині зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 1638 грн. та застосування штрафу в сумі 819 грн. (50%).

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні вказується, що у ТОВ «Стілфорт», ТОВ «Трієм», ПП «Полінуур», ПП «БК «Проектреконструкція» відсутні адміністративно-господарські можливості для виконання зобов'язань за договорами, укладеними з позивачем, тому операції за цими договорами є нереальними, відповідно, останній неправомірно формував податковий кредит по взаємовідносинам з цими контрагентами.

Колегія суддів не погоджується з вказаним доводом ДПІ у м. Херсоні, виходячи з наступного.

Вище, при дослідженні правомірності податкового повідомлення-рішення №0002532200 від 08.08.2014 року, було обґрунтовано, що посилання ДПІ у м. Херсоні на безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ «Стілфорт», ТОВ «Трієм», ПП «Полінуур» є безпідставними.

З приводу взаємовідносин позивача з ПП «БК «Проектреконструкція», колегія суддів зазначає наступне.

За договором на виконання підрядних робіт №76/12-13 від 16 березня 2012 року (а.с.115-117 т. 1) ПП «БК «Проектреконструкція» зобов'язалося виконати для позивача певні демонтажні та монтажні роботи. Виконання договору підтверджується актом здачі-прийняття робіт (а.с.120 т. 1), заявами керівника ПП «БК «Проектреконструкція» до директора ПАТ «ХСЗ» про надання дозволу на провезення на територію порту будівельних матеріалів та інструментів, необхідних для виконання робіт (а.с.121-125 т. 1), актом звірки взаємних розрахунків, в якому зазначені номери і суми платіжних доручень (а.с.126 т. 1).

В обґрунтування безтоварності операцій між позивачем і ПП «БК «Проектреконструкція» ДПІ у м. Херсоні посилається виключно на акт від 23 січня 2014 року №46/21-03-22-04/36580776 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «БК «Проектреконструкція», у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відомості акта про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача не є доказом невиконання цим контрагентом своїх господарських зобов'язань перед позивачем у минулому, тому, враховуючи, що перевіркою не виявлено інших доказів безтоварності вказаних операцій, посилання ДПІ у м. Херсоні на зазначений акт є необґрунтованим.

В апеляційній скарзі ТОВ «Херсонський суднобудівний завод» вказується, що згідно з п.199.1 ст. 199 ПК України, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

На думку ТОВ «Херсонський суднобудівний завод», оскільки послуги, придбані ним у: ТОВ «Укркапітал» (з навантаження брухту чорних металів у залізничні вагони); у Одеської залізниці (послуги з оренди залізничних вагонів для перевезення брухту чорних металів); у ФОП ОСОБА_5 (послуги з радіологічного дослідження, дослідження на вибухобезпечність і хімічну чистоту металобрухту) були використані як для оподатковуваних, так і для неоподатковуваних операцій, то воно має право віднести до податкового кредиту ту частку ПДВ, яка відповідає частці в оподатковуваних операціях.

При цьому, ТОВ «Херсонський суднобудівний завод» наполягає на тому, що воно постачало металобрухт, який утворився внаслідок демонтажу основних фондів, і, тому, відповідно до п.199.6 ст. 199 ПК України, зменшувати податковий кредит по операціям, пов'язаним з процесом реалізації металобрухту, не потрібно.

Колегія суддів не погоджується з цим доводом ТОВ «Херсонський суднобудівний завод», виходячи з наступного.

Згідно з пп.3.3.2 акта перевірки (а.с.38 т. 1), під час виявлення порушення щодо неправомірного віднесення до податкового кредиту ПДВ по операціям, які є супутніми постачанню брухту чорних металів, ТОВ «Херсонський суднобудівний завод» не надало жодного пояснення з цього приводу, зокрема, з приводу того, що металобрухт, який воно постачає, утворився внаслідок ліквідації власних основних фондів.

Також, цей довід, заявлений в апеляційній скарзі, не підтверджений жодним відповідним документом про ліквідацію власних основних фондів на металобрухт.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не довів суду, що будь-якими первинними документами можливо визначити чітку направленість використання той чи іншої послуги (яка придбана ним у: ТОВ «Укркапітал»; у Одеської залізниці; у ФОП ОСОБА_5.) в інших поставках, ніж металобрухт.

За таких обставин, посилання ТОВ «Херсонський суднобудівний завод» на правомірне віднесення до податкового кредиту ПДВ по операціям з придбання послуг у ТОВ «Укркапітал», Одеської залізниці, ФОП ОСОБА_5 є необґрунтованим.

Розглядаючи питання про скасування податкового повідомлення-рішення №0002582200 про зменшення суми від'ємного значення по ПДВ на 18147 грн. та податкового повідомлення-рішення №0002602200 про збільшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на 611 222грн., суд першої інстанції не знайшов підстав для задоволення цих вимог.

Вказані висновки суду першої інстанції не оскаржуються.

Вирішуючи питання про правомірність податкового повідомлення-рішення №0002572200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток іноземних осіб на 14 939 грн. та застосування штрафу в сумі 7 639,65 грн., суд першої інстанції встановив наступне.

Вказане податкове повідомлення-рішення обґрунтоване тим, що заводом порушені приписи п.160.5 ст. 160 ПК України, в результаті чого при виплаті доходу на користь нерезидента Компанії «ВSD SHIPPING LIMITED» у загальній сумі 16200 євро (174 405,51 грн.) не утримано податок за ставкою у розмірі 6%. На суму донарахування податку за основним платежем у розмірі 14929,29 грн., відповідачем застосована штрафна санкція у розмірі 7464,65 грн. (50%), крім того застосовано штрафну санкцію в розмірі 170 грн. за порушено п.46.1 ст. 46, п.48.1 ст. 48 та пп.49.18.2 п.49.18 ст. 49, п.103.9 ст. 103 ПК України, не подання додатків ПН «Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» за 2013 рік по Компанії «ВSD SHIPPING LIMITED» до податкової декларації з податку на прибуток підприємстві 2013 рік та не відображення у рядку 17 Декларації сума податку, яка утримується при виплаті доходу нерезиденту за звітний (податковий) період.

Між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії укладено Конвенцію про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і на приріст майна від 10.02.1993 р. (дата набрання чинності - 11.08.1993 р. (далі - Конвенція). Відповідно до п.103.1 ст. 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

З метою використання пільги згідно з контрактом та Конвенцією, компанією «BSD SHIPPING LIMITED» (UNITED KINGDOM) надано позивачу свідоцтво про реєстрацію приватної компанії з обмеженою відповідальністю, Компанія №6458913. Реєстратор компаній Англії і Уельса наступним завіряє, що «BSD SHIPPING LIMITED» (UNITED KINGDOM) зареєстрована гідно Закону про компанії №1985 як приватна компанія і що дана компанія є компанією з обмеженою відповідальністю. Дана юридична особа є резидентом Англії та Уельсу в цілях оподаткування. Свідоцтва видані Реєстраційною палатою та завірені в Лондоні апостилями за № Н634671 та 07.01.2013 р. № Н634671. Тобто, позивачу надано документ, завірений апостилем, який свідчить про те, що компанія являється платником податків в Англії згідно Конвенції між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та усунення ухилення від податків відносно податків на дохід та на приріст вартості майна.

Питання правомірності видачі довідки саме Реєстраційною палатою Лондона, яка на думку відповідача не є компетентним органом Сполученного Королівства чи його уповноваженою особою в розумінні Конвенції, вже розглядалось судом. В постанові Херсонського окружного адміністративного суду від 22.11.13 по справі №821/4062/13-а, яка набрала законної сили 21.05.14, був задоволений позов ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» та скасовані податкові повідомлення-рішення, зокрема №0003672200 від 23.05.13 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 99491,85 грн., яке було прийнято за висновками акту планової виїзної перевірки ДПІ у м. Херсоні від 29.04.13. Цією перевіркою було зафіксовано порушення п.160.5 ст. 160 ПК України, в результаті чого при виплаті доходу на користь нерезидента: Компанії «BSD SHIPPING LIMITED» (UNITED KINGDOM) згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті від 20.11.2012 р. №70 в сумі 92800 євро (946 621,90 грн.) не утримано податок за ставкою у розмірі 6%, що складає 56 797,31 грн. та не внесено до бюджету у джерела виплати такого доходу за рахунок цього доходу, в тому числі: за ІV квартал 2012 року в сумі 56 797,31 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що податковий орган безпідставно нарахував ПАТ «ХСЗ» грошове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 14939,29 грн. і, відповідно, безпідставно застосував штрафну санкцію у розмірі 7469,65 грн. на таке нарахування.

Також, суд зазначив, що цим же податковим повідомленням-рішення №0002572200 був застосований штраф у розмірі 170 грн. за неподання додатків ПН «Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» за 2013 рік по Компанії «ВSD SHIPPING LIMITED» до податкової декларації з податку на прибуток підприємстві 2013 рік та не відображення у рядку 17 Декларації суми податку, яка утримується при виплаті доходу нерезиденту за звітний (податковий) період.

Разом з тим, оскільки суд не встановив обов'язку позивача щодо сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб, то підстав для подання вказаної звітності у позивача не було.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002572200 в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні вказується, що підставою для звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є довідка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір Україною. Оскільки ПАТ «ХСЗ» не має таких довідок, то при виплаті доходу на користь нерезидентів повинен утримуватися податок: по «BSD SHIPPING LIMITED» (UNITED KINGDOM) - за ставкою 6% (56797,31 грн.).

Колегія суддів не приймає зазначений довід ДПІ у м. Херсоні, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що питання правомірності видачі довідки Реєстраційною палатою Лондона вже розглядалось судом. Так, в постанові Херсонського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року по справі №821/4062/13-а, яка набрала законної сили 21 травня 2014 року, зазначено: «З метою використання пільги згідно з контрактом та Конвенцією, компанією «BSD SHIPPING LIMITED» (UNITED KINGDOM) надано позивачу свідоцтво про реєстрацію приватної компанії з обмеженою відповідальністю, Компанія №6458913. Реєстратор компаній Англії і Уельса наступним завіряє, що "BSD SHIPPING LIMITED" (UNITED KINGDOM) зареєстрована гідно Закону про компанії №1985 як приватна компанія і що дана компанія є компанією з обмеженою відповідальністю. Дана юридична особа є резидентом Англії та Уельсу в цілях оподаткування. Свідоцтва видані Реєстраційною палатою та завірені в Лондоні апостилями за № Н634671 та 07.01.2013 р. № Н634671. Тобто, позивачу надано документ, завірений апостилем, який свідчить про те, що компанія являється платником податків в Англії згідно Конвенції між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та усунення ухилення від податків відносно податків на дохід та на приріст вартості майна. Таким чином, суд погоджується з доводами ПАТ «ХСЗ» про те, що дана довідка є документом, на підставі якого позивач звільняється від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України відповідно до п.103.4 ст. 103 ПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 255 КАС України, обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, довід ДПІ у м. Херсоні про те, що позивач не має документа, на підставі якого він звільняється від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є безпідставним.

Вирішуючи питання правомірність податкового повідомлення-рішення Херсоні №0002562200 про застосування штрафу у розмірі 680 грн., суд першої інстанції встановив наступне.

Штраф застосовано на підставі п.120.1 ст. 120 ПК України за неподання декларацій про валютні цінності за кордоном протягом 5 періодів.

Судовими рішеннями, які набрали законної сили, підтверджено відсутність у позивача за межами України простроченої дебіторської заборгованість в сумі 40621,57 євро по контракту від 19.05.08 № 770/01-72, складеному з Компанією «Rolla, Traverso & Storace». Так постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26.11.13 року по справі №821/4066/13-а, яка набрала законної сили, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні №0003652200 від 23.05.2013 року, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, прийняте за наслідками акту перевірки акт №2468/22.1/14308500 від 29.04.2013 року. З наданого судового рішення вбачається, що перевіряючими встановлено порушення позивачем: статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в результаті чого розрахунки по імпортних операціях по контракту від 19.05.2008 року №770/01-72, складеному з Компанією «Rolla Nraverso & Storact» на загальну суму 40621, 57 євро станом на 31.12.2012 року не завершені; ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст. 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» та п.49.1, пп.49.18.2 п.49.18 ст. 49 ПК України позивачем не задекларована прострочена дебіторська заборгованість в сумі 40621, 57 євро по контракту від 19.05.2008 року №770/01-72, складеному з компанією «Rolla Nraverso & Storact», а саме, до органу державної податкової служби не подані Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами. Підставою для встановлення таких порушень за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року слугувало те, що імпортна продукція на суму 40621, 57 євро по контракту від 19.05.2008 року №770/01-72, складеному з Компанією «Rolla Nraverso & Storact» на митну територію України не ввезена, розрахунки по імпортних операціях на загальну суму 40621, 57 євро станом на 31.12.2012 не завершені. Суд не погодився з висновками податкової інспекції та встановив відсутність підстав для нарахування позивачу пені за порушення термінів, передбачених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та відповідно про відсутність порушень позивачем порядку декларування валютних цінностей за межами України, пославшись на відсутність невиконаних позивачем зобов'язань по ввезенню майна на територію України.

На думку суду першої інстанції, преюдиційним судовим рішенням також є постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 25.06.2012 року по справі №2а-4646/11/2170, якою були скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні №0000232200 про донарахування позивачу пені за порушення строків розрахунків по імпортних операціях на загальну суму 352320, 35 грн. за період 01.10.2009 року по 11.06.2010 року, №0000242200 про застосування штрафу в сумі 1020 грн. за порушення позивачем порядку декларування валютних цінностей, прийняті за наслідками перевірки за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року (акт №1074/23-5/14308500 від 07.04.2011 року) при дослідженні виконання контракту від 19.05.08 №770/01-72 укладеного з компанією «Rolla Traverso & Storac». Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Херсоні залишено без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25.06.2012 року без змін.

Апеляційна скарга ДПІ у м. Херсоні не містить жодного обґрунтованого заперечення цим висновкам суду першої інстанції.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача про те, що протягом дії мораторію не нараховуються штрафні санкції є такими, що не відносяться до даної справи, за таких підстав.

Дійсно, 04 серпня 2014 року господарський суд Херсонської області порушив провадження по справі №923/1062/14 про банкрутство ПАТ «ХСЗ» та ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим заборонив органам, які здійснюють примусове виконання рішень та провадять окремі виконавчі дії (органам стягнення) здійснювати стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги до позивача.

Перевірка діяльності позивача охоплювала період 2013 року, податкові зобов'язання та штрафні санкції були нараховані податковими повідомленнями рішеннями від 08.08.14 року. Отже, податкові зобов'язання, визначені контролюючим органом, виникли у позивача після введення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, строк сплати грошових зобов'язань та штрафних санкцій наступив після закінчення десятиденного терміну, який надається для адміністративного або судового оскарження податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи те, що грошові зобов'язання були донараховані після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, дія мораторію на виконання цих зобов'язань не поширюється.

В апеляційній скарзі ТОВ «Херсонський суднобудівний завод» вказується, що грошові вимоги ДПІ виникли на підставі акту перевірки до порушення провадження у справі про банкрутство (до 04.08.2014 p.), тобто є конкурсними. Згідно з ч.3 ст. 19 Закону №2343-ХІІ, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій. Однак, у порушення ч.3 ст. 19 Закону №2343-ХІІ, рішеннями від 08.08.2014 р. ДПІ нараховані штрафні санкції, а саме:

- №0002542200 - нараховані штрафні санкції в розмірі 224 617,50 грн.;

- №0002562200 - нарахована пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД у розмірі 680 грн.;

- №000257220 - нарахована пеня за порушення розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 7 639,65 грн.;

- №0002592200 - нараховані штрафні санкції у розмірі 22 420 грн.;

Колегія суддів не погоджується з наведеними доводами ТОВ «Херсонський суднобудівний завод», виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

З матеріалів справи вбачається, що мораторій було введено 04 серпня 2014 року, а термін виконання грошових зобов'язань, що визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 08 серпня 2014 року, ще не настав, у зв'язку з судовим оскарженням позивачем цих рішень.

Таким чином, мораторій не поширюється на грошові зобов'язання, що визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 08 серпня 2014 року, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області та публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 06 жовтня 2015 року.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: Д.В. Запорожан Суддя: М.П. Коваль