Постанова № 52072253, 28.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2015 р. Справа № 820/4274/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфо-Віт" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2015р. по справі № 820/4274/15

за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфо-Віт"

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

28.04.2015 року, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо-Віт» (далі - відповідач) , в якому просить надати дозвіл на проведення позапланової виїзної документальної перевірки відповідача з питання дотримання вимог валютного законодавства по контракту №03-02-11-UA від 03.02.2013року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2015 року позов задоволено.

Надано дозвіл податковому органу на проведення позапланової виїзної документальної перевірки відповідача з питання дотримання вимог валютного законодавства по контракту №03-02-11- UA від 03.02.2013 року.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 8 липня 2015 року скасувати і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на адресу податкового органу надійшов лист від ХВЦФ ПАТ «Кредобанк» про виявлення фактів порушень чинного законодавства (ненадходження у законодавчо встановлені строки виручки та товарів ) за період з 01.10.2014 року по 31.10.2014 року.

Відповідачем надані відповіді на запити податкового органу від 15.12.2014 року №15/12-1 та від 13.01.2015 року №13/01-1.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку те, що у податкового органу є право на проведення перевірок.

Однак у 2015 році у відповідності до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71 від 28.12.2014 року зазначено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб»єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Судом першої інстанції зроблений висновок про те, що дії контролюючого органу по проведенню перевірки не породжують для платника податків жодних правових наслідків, у зв»язку із тим, що необхідність проведення таких перевірок є обов»язком контролюючого органу за умови настання законодавчо визначених підстав. В той же час платник податків не позбавлений права оскаржити самі дії щодо проведення перевірки, за умови що вони породжують для нього певні правові наслідки.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

На підставі п.20.1.4 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України), в порядку встановленому цим Кодексом.

У відповідності до п.78.4 ст.78 ПК України право на проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно до п.3 ст.3 Прикінцевих Положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71 від 28.12.2014 року зазначено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб»єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Аналіз викладених вище нормативних актів, не дає змогу колегії суддів дійти до висновку про те, що податковий орган має право на звернення до суду з позовом про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки.

Доводи представників податкового органу на визначення цього права у Законі України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71 від 28.12.2014 року колегія суддів, вважає необґрунтованими.

Даний Закон вказує лише на обмеження у вчиненні перевірок, та не містить посилань саме на зміну порядку ініціювання питання про проведення перевірок.

Такий порядок, для податкового органу, передбачений Податковим кодексом України, який не містить посилань на встановлення іншого ніж є порядку ініціювання питання про проведення перевірок.

Виходячи із викладеного, колегія суддів не вбачає підстав, для задоволення позову.

Судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а саме: Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71 від 28.12.2014 року, Податкового кодексу України, тому судове рішення підлягає - скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфо-Віт" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2015р. по справі №820/4274/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Мельнікова Л.В. Бартош Н.С. Повний текст постанови виготовлений 05.10.2015 р.