Ухвала суду № 52072107, 29.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 р.Справа № 820/6902/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

за участю представника позивача ОСОБА_1

за участю представника відповідача Щербак Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2015р. по справі № 820/6902/15

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області третя особа Приватне акціонерне товариство "Банк Національний кредит"

про скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, третя особа Приватне акціонерне товариство "Банк Національний кредит", в якому просив суд визнати незаконним та скасувати податкову вимогу відповідача № 1812-25 від 20.05.2015 року на суму 114177,12грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ФОП ОСОБА_3 не порушував терміну сплати грошових зобов'язань, оскільки ним своєчасно були надані платіжні доручення по сплаті грошового зобов'язання за податковою декларацією. Позивач вважає, що зміна реквізитів розрахункового рахунку в банківській установі, на який проводив перерахування грошових коштів ФОП ОСОБА_3 жодним чином не впливає на факт проведення такого розрахунку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.07.2015 року у справі № 820/6902/15 відмовлено в задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, третя особа Приватне акціонерне товариство "Банк Національний кредит" про скасування податкової вимоги.

Позивач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій, зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов ФОП ОСОБА_3

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги з викладених у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, ФОП ОСОБА_3 16.04.2015 року до контролюючого органу була подана податкова декларація платника єдиного податку-фізичної особи підприємця з визначенням суми єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками звітного періоду у розмірі 114177,12грн. (граничний термін сплати самостійно визначених грошових зобов'язань - 19.05.2015 року).

ФОП ОСОБА_3 відповідно до платіжного доручення №1 від 06.05.2015 року було сплачено грошові зобов'язання у розмірі 114177,12грн. на розрахунковий рахунок НОМЕР_1, що підтверджується також банківською випискою з ПАТ «Банк національний кредит» за 06.05.2015 року (а.с. 13).

Поряд з цим, як вбачається зі змісту банківської виписки ПАТ «Банк національний кредит» за 07.05.2015 року, вказаною банківською установою було повернуто підприємцю вищезазначене платіжне доручення №1 від 06.05.2015 року без виконання, з огляду на необхідність уточнення платником розрахункового рахунку одержувача.

На підставі того, що ФОП ОСОБА_5 вчасно не проведено сплату грошових зобов'язань на діючий р/р НОМЕР_1 у загальному розмірі 114177,12 грн., а тому контролюючий орган прийшов до висновку, що дане зобов'язання набуло статусу податкового боргу.

У зв`язку з несплатою боржником узгодженого податкового зобов`язання у гранично встановлені строки, Харківською ОДПІ було винесено податкову вимогу № 1812-25 від 20.05.2015 року, яка була направлена відповідачу засобами поштового зв`язку та отримана відповідачем 26.06.2015 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, був обізнаним про факт не проведення банком платіжного доручення на недійсний рахунок одержувача 07.05.2015 року (граничний строк сплати за податковою декларацією - 19.05.2015 року), а відтак у позивача було достатньо часу для з'ясування питання щодо підстав не виконання банком платіжного доручення та відповідно для вирішення питання про внесення єдиного податку на вірний розрахунковий рахунок або/та за допомогою інших банківських установ.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до приписів п.59.1 ст. 59 ПК України, 59.1. у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 1.30 ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Згідно із ст. 21 цього Закону, ініціювання переказу проводиться шляхом: 1) подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа; 2) подання платником до будь-якого банку документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі; 3) подання ініціатором до відповідної установи - учасника платіжної системи документа на переказ, що використовується у відповідній платіжній системі для ініціювання переказу; 4) використання держателем електронного платіжного засобу для оплати вартості товарів і послуг або для отримання коштів у готівковій формі; 5) подання отримувачем платіжної вимоги при договірному списанні; 6) надання клієнтом банку, що його обслуговує, належним чином оформленого доручення на договірне списання; 7) внесення готівкових коштів для подальшого переказу за допомогою платіжних пристроїв.

Відповідно до п.22.1 та п.22.6 статті 22 Закону, ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер.

Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

При цьому, приписами п.п. 2.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Правлінням Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, передбачено, що відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

Таким чином, виконання платником податків зобов'язання по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання вважається завершеним (виконаним) при умові належного оформлення таких платіжних документів.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем 05.06.2015 року повторно проведено сплату по єдиному податку на недіючий розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 згідно платіжного доручення № 1 від 05.06.2015 року.

Поряд з цим зі змісту довідки Харківської ОДПІ від 17.07.2015 року вбачається, що згідно електронної банківської виписки по бюджетному рахунку № НОМЕР_1 (який почав діяти з 09.02.2015 року) за період з 05.06.2015 року по 16.06.2015 року кошти від платника ФОП ОСОБА_3 не надходили.

Окрім того, відповідно до положень п. 129.6 статті 129 Податкового кодексу України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Тобто, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що законодавцем визначальним у змісті вказаної норми є з'ясування факту з чиєї саме вини відбулося неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. Отже, якщо неперерахування податку, збору є наслідком винних дій платника податку, то до нього можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий орган в даному випадку діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2015р. по справі № 820/6902/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 05.10.2015 р.