Ухвала суду № 52071760, 22.09.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 р. Справа № 876/11012/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

участю секретаря Лемцьо І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Малотур'янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2014 року у справі за позовом Малотур'янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 до відділу Державного агентства земельних ресурсів в Долинському районі Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Вигодське лісове господарство", Долинський міжрайонний прокурор Івано-Франківської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА :

Малотур'янська сільська рада Долинського району Івано-Франківської області 08.05.2014 року звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до відділу Державного агентства земельних ресурсів в Долинському районі Івано-Франківської області про зобов'язання внести зміни та уточнення до чергової кадастрової карти та форми 6-зем на земельну ділянку площею 1,4 га, що знаходиться в АДРЕСА_1, яка до змін станом на 2007 рік обліковувалася , як земельна ділянка лісогосподарського призначення за Державним підприємством "Вигодське лісове господарство" Малотур'янського лісництва виділ НОМЕР_1 квартал НОМЕР_2 , та знаходиться в межах населеного пункту с. Мала Тур'я Долинського району , відобразивши її , як земельну ділянку земель запасу Малотур'янської сільської ради.

Заявлені позовні вимоги мотивовано тим , що відповідач протиправно в порушення рішення сесії Малотур'янської сільської ради , у відповідь на лист від 13.06.2013 року не здійснив внесення змін у форму 6-зем із зазначенням належності земельної ділянки квартал НОМЕР_2 виділ НОМЕР_1 (в подальшому виділ НОМЕР_3) до земель запасу Малотур'янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, а всупереч розпорядженню Івано-Франківської обласної державної адміністрації за № 85 від 07.02.1996 року продовжує обліковувати вказану земельну ділянку, як таку, що належить до категорії земель лісового фонду і використовується Державним підприємством "Вигодське лісове господарство".

Оскаржуваною постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2014 року в задоволенні позовної заяви - відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі , покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим , що земельна ділянка квартал НОМЕР_2 виділ НОМЕР_1 , в подальшому після затвердження проекту організації та розвитку лісового господарства ДП "Вигодське лісове господарство" - виділ НОМЕР_3, згідно розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації за № 85 від 07.02.1996 року не передавалося вказаному державному підприємству , оскільки знаходилась і знаходиться в межах населеного пункту, відноситься до земель запасу сільської ради , генеральним планом забудови села підлягає забудові житловими та господарськими спорудами , а облік цієї земельної ділянки в користуванні ДП "Вигодське лісове господарство" та віднесення її до земель лісового фонду порушує права позивача на розпорядження запасу сільської ради.

Заслухавши суддю - доповідача , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що рішення сесії Малотур'янської сільської ради за №331-13/08 реалізовано не було, земельна ділянка не передана , актів прийому-передач не складалося, а користування земельною ділянкою ДП "Вигодське лісове господарство" не припиняло. Крім того , суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до частини 9 статті 149 Земельного кодексу України вилучення лісів для не лісогосподарських потреб віднесено до повноважень КМ України. Також у відповідності до розпорядження КМ України за № 610-р від 10.04.2008 року "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками " надання згод на вилучення ділянок лісогосподарського призначення і їх передачу у власність призупинено. Як наслідок , у відповідача був відсутній обов'язок здійснити внесення змін до звіту про наявність земель та розподіл їх за власниками землі , землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності (форма № 6-зем) на підставі листа позивача від 13.06.2013 року, його дії є правомірними , а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Такі висновки суду першої інстанції , на думку колегії суддів , відповідають нормам матеріального права.

Судом встановлено, що пунктом 1 розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації за № 85 від 07.02.1996 року надано у постійне користування державним лісогосподарським підприємствам із земель запасу , які були в тимчасовому користуванні інших землекористувачів , земельні ділянки лісового фонду за межами населених пунктів для ведення лісового господарства згідно з додатком 1 . ДП "Вигодіське лісове господарство " надано в постійне користування 59 951 га земель лісового фонду , в тому числі по Малотур'янській сільській рад 498 га.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України встановлено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами , що підтверджують це право на раніше надані землі , є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Львівською лісовпорядною експедицією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання Державного комітету лісового господарства України виготовлено планово-картографічні матеріали по Малотур'янському лісництву, у відповідності до яких в 1997 році та в 2008 році планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування земельна ділянка площею 1,4 га , що знаходиться в межах населеного пункту села Мала-Тур'я Долинського району Івано-Франківської області виділ НОМЕР_2 квартал НОМЕР_3 (за матеріалами від 2008 року) квартал НОМЕР_1 (за матеріалами від 1997 року) належить до земель лісового фонду (підлісок , розсадник) , перебуває в користуванні ДП "Вигодське лісове господарство" .

Як наслідок , судом встановлено , що земельна ділянка площею 1,4 га , що знаходиться в с.Мала Тур'я , виділ НОМЕР_3 квартал НОМЕР_2 , та знаходиться в межах населеного пункту с. Мала Тур'я Долинського району Івано-Франківської області належить до земель лісового фонду та перебуває у користуванні ДП "Вигодське лісове господарство" Малотур'янське лісництво згідно розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації за № 85 від 07.02.1996 року.

Твердження представника позивача про те, що вказана земельна ділянка не могла бути переданою ДП "Вигодське лісове господарство" згідно вказаним розпорядженням, оскільки ця ділянка на момент передачі знаходилася в межах села Мала-Тур'я Долинського району Івано-Франківської області, а зазначеним розпорядженням були передані землі за межами населених пунктів є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Судом встановлено, що у відповідності до генерального плану села Мала-Тур'я Долинського району Івано-Франківської області станом на 13.07.1995 року вказана земельна ділянка не належала до меж населеного пункту , а відносилася до земель розвитку забудови в майбутньому . Карти погодження меж села Мала-Тур'я Долинського району Івано-Франківської області, якими включено зазначену земельну ділянку площею 1,4 га (виділ НОМЕР_2 квартал НОМЕР_3) до меж населеного пункту складені та узгоджені в період 1997-1998 років .

У відповідності до частини 3 статті 173 Земельного кодексу України включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті.

Крім того, на момент прийняття розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації за № 85 від 07.02.1996 року чинний Земельний кодекс України не визначав поняття меж населеного пункту та правовий режим земель , що належать до земель в межах населеного пункту , вказана юридична категорія визначена Земельним кодексом України, прийнятим Верховною Радою України 25.10.2001 року та введеним в дію з 01.01.2002 року.

За таких обставин , судом встановлено, що земельна ділянка площею 1,4 га (виділ НОМЕР_2 квартал НОМЕР_3) Малотур'янського лісництва передана ДП "Вигодське лісове господарство" розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації за № 85 від 07.02.1996 року та перебуває у користуванні ДП "Вигодське лісове господарство" на законних підставах , а включення цієї земельної ділянки до меж населеного пункту не припиняє у ДП "Вигодське лісове господарство" права постійного користування цією земельною ділянкою.

Також , судом встановлено, що 07.02.2007 року позивач звертався до ДП "Вигодське лісове господарство" з відношенням про передачу йому земельної ділянки 1,4 га у фонд сільської ради з метою передачі жителям с. Мала-Тур'я . 04.02.2008 року ДП "Вигодське лісове господарство" погодило , а 11.03.2008 року Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства повідомило позивача про відсутність заперечень щодо передачі вказаних земель позивачу. 02.04.2008 року рішенням сесії Малотур'янської сільської ради за №331-13/08 вилучено з постійного користування ДП "Вигодське лісове господарство" Малотур'янського лісництва земельну ділянку загальною площею 1,4 га виділ НОМЕР_2 квартал НОМЕР_1 за власним погодженням та переведено її до земель запасу позивача.

Вказане рішення сесії Малотур'янської сільської ради за №331-13/08 реалізовано не було , земельна ділянка не передана , актів прийому-передач не складалося , а користування земельною ділянкою ДП "Вигодське лісове господарство" - не припиняло.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до частини 9 статті 149 Земельного кодексу України вилучення лісів для не лісогосподарських потреб віднесено до повноважень КМ України. Також у відповідності до розпорядження КМ України за №610-р від 10.04.2008 року "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками " надання згод на вилучення ділянок лісогосподарського призначення і їх передачу у власність призупинено.

Як наслідок , у відповідача був відсутній обов'язок здійснити внесення змін до звіту про наявність земель та розподіл їх за власниками землі , землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності (форма № 6-зем) на підставі листа позивача від 13.06.2013 року, його дії є правомірними , а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо висловленого представником позивача прохання винесення судом окремої ухвали з приводу зменшення обсягу земель з користування ДП "Вигодське лісове господарство " на 4 га , то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали (частина 1). У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (частина 2).

Наявність різниці в 4 га в обсягах земель , якими користується ДП "Вигодське лісове господарство" згідно відомостей розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації за № 85 від 07.02.1996 року та планово-картографічних матеріалів за 2008 рік не належить до предмета позову в даній справі та судом не досліджувалася.

Враховуючи , що судом не встановлено протиправності дій суб'єкта владних повноважень чи його посадових осіб , то в суду відсутні підстави для постановлення окремої ухвали. При цьому, позивач, вважаючи наявними ознаки будь-якого правопорушення в діях посадових чи службових осіб, як відповідача, так й інших учасників процесу повноважний звернутися до правоохоронних органів з відповідними заявами чи повідомленнями.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Малотур'янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області - залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2014 року у справі № 809/1431/14 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

В.Я. Качмар