Ухвала суду № 52068909, 07.04.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/2422/14 Головуючий 1 інстанції: Вергун І.В.

Справа № 623/1443/13-ц Доповідач: Івах А.П.

Категорія: відшкодування шкоди

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Івах А.П.,

суддів Пшенічної Л.В., Ізмайлової Г.Н.,

при секретарі Курносовій К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Ізюмського комунального житлового ремонтно - експлуатаційного підприємства-1 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського комунального житлового ремонтно - експлуатаційного підприємства-1, треті особи: Ізюмська міська рада Харківської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та маральної шкоди,-

в с т а н о в и л а:

15 квітня 2013 року позивач звернувся до суду із вище вказаним позовом, та просив відшкодувати йому матеріальну та моральну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він є співвласником приватизованої квартири АДРЕСА_1, 10 і 11 березня 2013 року та 18 травня 2013 року відбулося залиття квартири, в звязку з чим просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 8938 грн. і моральну шкоду в сумі 10000 гривень за шкоду завдану здоровю, судові витрати 800 гривень за проведення незалежної оцінки вартості відновлювального ремонту, 1985 гривень витрат на придбання ліків.

В подальшому позивач двічі доповнював свої позовні вимоги і просив суд, у звязку з повторним залиттям квартири і виходу з ладу електроприладів, стягнути з відповідача додатково 3500 гривень за пошкодження вхідних дверей в квартиру, 500 гривень вартості зіпсованих продуктів харчування, які знаходились в холодильнику і 4000 гривень моральної шкоди за ушкодження здоровя, і додатково 430 гривень матеріальної шкоди за придбання ліків.

Загальна сума відшкодувань за позовом становить 40153 гривень.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18 лютого 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Стягнуто з Ізюмського житлового ремонтно - експлуатаційного підприємства -1 на користь ОСОБА_1, 18186 гривень вартості ремонтно - будівельних робіт викликаних залиттям квартири, судовий збір в сумі 229,40 гривень, а всього18415 гривень 40 копійок. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Ізюмське комунальне житлове ремонтно - експлуатаційне підприємство-1 подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати і ухвалити нове яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також не обєктивність і невідповідність висновків суду матеріалам справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені сторонами у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:

Відповідно до положень ст. ст. 3, 11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За положеннями ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання:

-чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та яким доказами вони підтверджуються;

-чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

-які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

-яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 частково, суд виходив із того, що згідно висновку судової будівельно - технічної експертизи №6368 від 23.08.2013 року вірогідна вартість виконання робіт, які необхідні для усунення, пошкоджень, викликаних залиттям квартири АДРЕСА_2 10,11 березня 2013 року та 18 травня 2013 року становить 18186 грн, а також із висновку судової електротехнічної експертизи № 6387 від 01.10.2013 року вбачається, що електропроводка квартири АДРЕСА_1 знаходиться у робочому, але несправному стані, а саме значення опору ізоляції електропроводки нижче припустимих значень.

Розглядом справи встановлено та не заперечується сторонами, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 19 квітня 1996 року, виданого Ізюмським житловим ремонтно - експлуатаційним підприємством, ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Ізюмської міської ради Харківської області 29 сесії 4 скликання № 1261 від 05 вересня 2004 року на баланс відповідача передані для утримання та обслуговування житлові та нежитлові будинки, в тому числі і квартира в будинку де мешкає ОСОБА_1

Із актів залиття квартири АДРЕСА_3: області № 9 від 12.03.2013 року, № 15 від 24 травня 2013 року вбачається, що залиття квартири відбулося в результаті підтоплення крівлі.

Про залиття квартири свідчать мокрі плями: в коридорі - стеля ,0,2 кв.м., стіни - 2,4 кв.м.. зал стеля - 0,5 кв. м., стіна -1,9 кв.м., житлова кімната стеля - 0,3 кв.м., стіна 1,5 кв.м.

КЖРЕП -1 рішенням виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області № 0797 від 09.09.2009 року визнано виконавцем послуг з утримання будинків (споруд) прибудинкової території у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Ізюма Харківської області.

Отже, в обовязок КЖРЕП як управителя будинку входить укладання договорів з виробниками та виконавцями послуг з утримання будинків, здійснення контролю за наданням цих послуг.

Відповідно до додатку 5 Правил утримання будинків та прибудинкових територій, затверджених Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. за № 76, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 927/11207, встановлені нормативні строки експлуатації трубопроводів холодної води, які сплинули після прийняття будинку в експлуатацію.

Відповідальність за виконання робіт по заміні покрівлі (поточному або капітальному ремонту) згідно з зазначеними Правилами несе балансоутримувач.

Частково задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції з урахуванням конкретних обставин справи, характеру та особливості спірних правовідносин, що виникли між сторонами, виходив із того, що відповідач КЖРЕП -1 повинен нести матеріальну відповідальність по вартості ремонтно-будівельних робіт у розмірі, що визначено згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №6368 від 23 серпня 2013 року у розмірі 18186грн.. У рішенні привів мотиви, з яких вважав встановленою відсутність фактів, якими обґрунтовував ОСОБА_1 вимоги в іншій частині свого позову. Суд також привів мотиви, з яких не вбачив підстав для відшкодування моральної шкоди з відповідача на користь позивача.

З висновком суду судова колегія погоджується у повному обсязі, оскільки він ґрунтується на основі всебічного, повного та обєктивного дослідження наявних у справі належних та допустимих, у відповідності до вимог ст.ст. 58, 59 ЦПК України, доказів, відповідає вимогам ст. ст.. 23, 1166, 1167 ЦПК України.

Суд ухвалив рішення таке, що відповідає вимогам ст.. 213, 214 ЦПК України, привів мотиви наявності фактів, якими обґрунтував позивач позов щодо стягнення моральної та відсутність підстав для задоволення позову про стягнення матеріальної шкоди.

За положеннями ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухваленні рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач на виконання вказаних вимог процесуального закону не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, які б слугували підставою для звільнення його від обовязку нести матеріальну відповідальність перед позивачем за спричинену шкоду. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Судова колегія вважає, що оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, привів мотиви у відповідності до положень ст.. 215 ЦПК України з яких вважав встановленою наявність фактів для часткового задоволення позову, правильно застосував зазначені в рішенні нормативно-правові акти, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення - відсутні.

Керуючись ст.. ст.. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Ізюмського комунального житлового ремонтно - експлуатаційного підприємства-1 - відхилити.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді