Ухвала суду № 52065639, 27.07.2015, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 551/743/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2015 року селище Шишаки

Слідчий суддя Шишацького районного суду Полтавської області Сиволап Д.С.,

за участю секретаря Кулинченко О.А.,

прокурора Дениса Б.І.,

скаржника ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Шишаки Полтавської області у режимі відеоконференції скаргу засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 на дії та бездіяльність прокурора Шишацького району Полтавської області,

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2015 року до Шишацького районного суду Полтавської області із Полтавської установи виконання покарань УДПтСУ в Полтавській області надійшла скарга засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 на дії та бездіяльність прокурора Шишацького району Полтавської області, що полягає у невнесенні ним відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та пересиланні заяви про кримінальне правопорушення до Шишацького РВ УМВС України в Полтавській області .

У своїй скарзі від 22 липня 2015 року засуджений ОСОБА_1 просить визнати незаконними дії та бездіяльність прокурора Шишацького району Полтавської області про відмову у внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення, що викладені у його заяві від 13 липня 2015 року, подальшому пересиланні вказаної заяви нібито за належністю до Шишацького РВ УМВС та зобовязати вказаного прокурора внести вказані відомості до ЄРДР.

Свої вимоги скаржник обґрунтував тим, що 13 липня 2015 року ним на імя прокурора Шишацького району Полтавської області була направлена заява про кримінальне правопорушення по факту надання 09.08.2004 року свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 завідомо неправдивих показів по к/с № 40580007 і по факту незаконних дій ОСОБА_5 і ОСОБА_6 під час огляду місця події 09.05.2004.

В судовому засіданні 21 липня 2015 року від представника прокуратури Шишацького району Полтавської області ним отримано інформацію про те, що відомості по його заяві до ЄРДР невнесені, а заява спрямована для розгляду до Шишацького РВ УМВС України в Полтавській області, що на думку скаржника є порушенням вимог ст. 214 КПК України.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 свою скаргу підтримав, просив її задовольнити в повному обсязі. Пояснив, що його заява про кримінальне правопорушення за формою та змістом відповідає встановленим вимогам, а чинний КПК передбачає обовязок прокурора, особисто внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання відповідної заяви адресованої йому. Заява про кримінальне правопорушення була подана ним прокурору Шишацького району Полтавської області за місцем проживання осіб, прізвища яких він навів у ній.

Захисник підтримав скаргу засудженого з мотивів наведених самим засудженим, просив її задовольнити.

Прокурор проти задоволення скарги заперечував, зазначаючи, що із змісту заяви засудженого, а ні прокурором, а ні слідчим не виявлено ознак кримінального правопорушення. На даний час викладені у заяві засудженого відомості до ЄРДР органами прокуратури чи ОВС Шишацького району не внесенні та спрямовані за належністю до Кобеляцького РВ УМВС.

Заслухавши пояснення скаржника, думку захисника та прокурора, дослідивши матеріали справи слідчий суддя приходить до висновку, що скарга є в цілому обґрунтованою та вважає, що вона підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

13 липня 2015 року через адміністрацію Полтавської установи виконання покарань УДПтСУ в Полтавській області на імя прокурора Шишацького району Полтавської області засудженим до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 була направлена заява про кримінальне правопорушення по факту надання 09.08.2004 року свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 завідомо неправдивих показів по к/с № 40580007 і по факту незаконних дій ОСОБА_5 і ОСОБА_6 під час огляду місця події 09.05.2004.

Згідно вхідного штампу прокуратури Шишацького району Полтавської області заява засудженого ОСОБА_1 надійшла до прокуратури засобами поштового звязку 20 липня 2015 року. Того ж дня за вих. 69-р-15 прокурором заяву засудженого ОСОБА_1 для перевірки направлено до Шишацького РВ УМВС України в Полтавській області.

З пояснень присутнього в судовому засіданні прокурора прокуратури Шишацького району Полтавської області ОСОБА_7 встановлено, що станом на час розгляду справи відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_1 до ЄРДР не внесені, а заяву останнього Шишацьким РВ УМВС направлено за належністю до Кобеляцького РВ УМВС.

Однією з загальних засад кримінального процесу, є його публічність, яка закріплена ст. 25 КПК України та полягає в тому, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Згідно ч. 7 вказаної статті якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов'язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.

Згідно з п.п. 1.2.,1.3.,1.4. Розділу ІІ Положення «Про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань», затвердженого наказом Генерального прокурора України №69 від 17.08.2012р. відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами звязку. Заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність (за виключенням випадків, коли таке попередження не можливо зробити з обєктивних причин, зокрема надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом звязку).

Чинним кримінально-процесуальним кодексом України не встановлено жодним обмежень чи особливого порядку щодо звернень засуджених до позбавлення волі в якості потерпілого чи заявника до компетентних органів із заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення. Навпаки таке право передбачено для кожної фізичної чи юридичної особи ст.ст. 55, 60 КПК України.

Як встановлено в судовому засіданні, форма та зміст заяви засудженого ОСОБА_1. від 13 липня 2015 року про кримінальне правопорушення, що адресована прокурору Шишацького району Полтавської області відповідає встановленим вимогам для даного документу. Зазначені у заяві відомості, містять інформацію про вчинення певними особами (анкетні данні яких наведені у заяві) дій, що мають ознаки кримінальних правопорушень, а отже їх подальша перевірка тобто підтвердження чи спростування можлива лише шляхом проведення слідчих (розшукових) дій у рамках кримінального провадження відповідно до його завдань, визначених ст. 2 КПК України.

В судових засіданнях від 21 та 27 липня 2015 року скаржник ОСОБА_1 належним чином обґрунтував чому вказана заява була направлена ним саме прокурору Шишацького району Полтавської області.

Як слідує із положень ч.1 ст. 303 КПК України заявником на досудовому провадженні можуть бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Посилання прокурора на те, що в ст. 214 КПК України достовірно не визначено, хто саме прокурор чи слідчий повинні вносити відомості до ЄРДР суд вважає безпідставними, та вважає, що оскільки заява про кримінальне правопорушення була адресована саме прокурора на нього й покладається відповідний обовязок, визначений ст. 214 КПК України. Крім того заявник вказує на наявність у діях певних особі ознак кримінальних правопорушень, що можуть бути кваліфіковані, як злочини проти правосуддя та злочини у сфері службової діяльності, що відносяться до підслідності саме органів прокуратури.

Безпідставним, на думку слідчого судді, є й факт пересилання прокурором заяви про злочин для перевірки до Шишацького РВ УМВС України в Полтавській області, оскільки ст. 214 та інші положення КПК України таких дій до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР не передбачає.

Обовязок прокурора діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України визначений ч.2 ст. 19 Конституції України.

Приписи ст. 9 КПК України («законність») покладають на прокурора обовязок неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Крім того згідно ч. 2 ст. 9 прокурор зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

В звязку з викладеним слідчий суддя приходить до висновку, що дії прокурора Шишацького району Полтавської області при розгляді заяви засудженого ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення не відповідали вимогам КПК України, зокрема ст. 214 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.

Згідно ч. 2 вказаної статті ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого чи прокурора;

2) зобов'язання припинити дію;

3) зобов'язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

Постановлення слідчим суддею ухвал про визнання рішення, дії чи бездіяльність прокурора незаконними, або такими, що не відповідають вимогам певних правових норм, главою 26 «Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» КПК України не передбачено, а отже скарга в частині визнання дій та бездіяльності прокурора такою, що не відповідає вимогам ст. 214 КПК України - задоволенню не підлягає.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про можливість часткового задоволення скарги засудженого ОСОБА_1 та вважає необхідним лише зобовязати прокурора внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, що містяться в заяві засудженого від 13 липня 2015 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 7, 25, 303-304, 307, 336 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Скаргу засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 на дії та бездіяльність прокурора Шишацького району Полтавської області - задовольнити частково.

Зобовязати прокурора Шишацького району Полтавської області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення викладені у заяві засудженого ОСОБА_1 від 13 липня 2015 року, що була надіслана ним на адресу вказаної прокуратури та отримана адресатом 20 липня 2015 року.

У задоволенні інших вимог скаржника відмовити.

Вказана ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.

В силу ч. 3 ст. 307 КПК України ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Д.С. Сиволап