Ухвала суду № 52065408, 03.10.2015, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 03.10.2015 Справа № 554/12889/15-к

Справа № 554/12889/15-к

Провадження № 1-кс/554/6296/2015

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2015 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., при секретарі Григорянць А.В., за участю слідчого Котенко О.В., прокурора Харченко І.В., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_2, погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, раніше судимого за ч.5 ст.185, ст..69, ч.3 ст.185, ст..70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України, по матеріалам досудового розслідування №12015170040002289, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.08.2015 року,-

В С Т А Н О В И В:

03 жовтня 2015 року слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 України. В клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.08.2015 близько 18 год. 15 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні магазину «Продукти», що по вул. Ціолковського, 12 в м. Полтава, маючи не погашену і не зняту судимість, діючи повторно, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, відкрито із каси в магазині, заволодів грошовими коштами в сумі 2300 грн. (зі слів потерпілого) належними ФОП ОСОБА_3, чим спричинив матеріального збитку останньому на вказану суму. Вкраденим розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 01.10.2015 року близько 18 год. 30 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні готельного номеру № 119 мотелю «Полтава», що по вул. Грушевського, 1 в м. Полтава, в якому він перебував на законних підставах, в порядку користування орендованим приміщенням, діючи повторно, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, з ліжок, що знаходяться в номері, таємно викрав два покривала коричневого кольору в білі плями, вартістю по 200 грн. кожне, загальною вартістю 400 грн., належні дирекції ТДВ «Інтурист Полтава», чим спричинив матеріального збитку дирекції мотелю на вказану суму.

Також, згідно пояснень ОСОБА_1 від 03.10.2015 року, ним вчинялися крадіжки скриньок для пожертв хворим дітям. Шляхом моніторингу ЄРДР встановлено, що Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області раніше вже були внесені відомості по даним фактам до ЄРДР. На теперішній час перевіряється причетність ОСОБА_1 до вчинення зазначених кримінальних правопорушень.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний в судовому засіданні просив обрати запобіжний захід, не повязаний з позбавленням волі.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

03.10.2015 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015170010002289 від 23.08.2015 року СВ Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України

В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкриміновані йому злочини, висунута підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, в судовому засіданні сторонами кримінального провадження надані докази, які на думку слідчого судді свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України, санкцією найтяжчого з яких, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 23.08.2015; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 23.08.2015; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 26.08.2015; протоколом предявлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_5 від 03.10.2015; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 02.10.2015; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 02.0.2015; копією анкети на прибуття до мотелю «Полтава» від 30.09.2015; протоколом огляду місця події від 02.10.2015, згідно якого ОСОБА_8 добровільно видав два покривала; показанням підозрюваного ОСОБА_1, який будучи допитаним в якості підозрюваного, свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю;

- наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити вчиняти кримінальні правопорушення. Підтвердженням таких ризиків є відомості про те, що після вчинення злочину ОСОБА_1 став переховуватись від органів слідства, зокрема, змінив місце свого проживання. Підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності та був засуджений за вчинення корисливого злочину, однак належних висновків не зробив і знову вчинив корисливий злочин, що дає підстави прийти до висновку, що він може продовжити вчинення злочинів;

- жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного - ОСОБА_1 в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоровя, міцність соціальних звязків в місці його проживання, репутацію, майновий стан. Так, ОСОБА_1 фізично здоровий, спеціального лікування не потребує, міцних соціальних звязків не має, ніде не працює, постійного джерела прибутку не має.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді пятдесяти розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків. При цьому, вважаю, що розмір застави, про який просить слідчий в клопотанні, є завідомо непомірним для підозрюваного.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під варто ю в Полтавській установі виконання покарань № 23 (36000, м. Полтава, Пушкіна, 91) у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, який обчислювати з 18 год. 20 хв. 03.10.2015 року, взявши підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 02.12.2015 року, 18 год. 20 хв.

Розмір застави визначити у межах 50 (пятдесяти) мінімальних заробітних плат в сумі 68900 (шістдесят вісім тисяч девятсот) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: 37313004000622 в ГУ ДКСУ в Полтавській області, код ЗКПО - 26304855, МФО - 831019, отримувач - ТУ ДСА в Полтавській області, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом пяти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя А.М.Чуванова