Рішення № 52061502, 16.02.2010, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, 8300, (04595) 6-76-19

Справа № 2-953/2010

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2010 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Височин Ю.В.,

за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

в с т а н о в и в :

29 січня 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому вказувала, що з 05.05.2007 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2, в якому у них народився син: ОСОБА_4 (01.11.2007 р.н.). Відповідач проживає окремо від дитини, матеріальної допомоги не надає, хоча має на це змогу. Дитина перебуває на повному утриманні позивача У зв'язку з тим позивачка просила стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходів щомісячно, починаючи з дня подання позову

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, обставини справи підтвердила та просила слухати справу на попередньому судовому засіданні.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, обставини справи підтвердив та просив слухати справу на попередньому судовому засіданні. По справі зазначив, що його середньомісячний заробіток становить 3300 грн. і він має змогу сплачувати аліменти.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує прав та інтересів інших осіб, в тому числі неповнолітньої дитини.

Дослідивши наявні в справі матеріали, суд приходить до висновку про достатність підстав для задоволення позову ОСОБА_1

Судом встановлено, що між позивачкою та відповідачем склалися сімейні правовідносини щодо утримання дитини, які врегульовані Сімейним кодексом України.

Згідно з вимогами ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обовязки щодо утримання дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обовязків щодо дитини.

Відповідно ст. 180 СК України, батьки повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейним кодексом України, а саме в ч. 1 ст. 182, також визначено, які обставини враховуються судом при визначенні розміру аліментів, серед яких: стан здоровя та матеріальне становище дитини; стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Під час судового слідства встановлено, що дійсно між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який на даний момент розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії І-ОК №062838 від 27.01.2010 року (а.с.5). Від цього шлюбу сторони мають спільну дитину, а саме: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про народження, видане відділом РАЦС Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області від 20.01.2010 року серії І-ОК №146948 (а.с.3).

Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення при виконавчому комітеті Бориспільської міської ради №9/161 від 21.01.2010 року (а.с.6) ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років та отримує матеріальну допомогу в розмірі 130 грн.

В позовній заяві позивачка зазначила, що на утриманні відповідача немає інших дітей та непрацездатних батьків. Відповідач проти даного факту не заперечував, у звязку з чим суд не вбачає за необхідне з'ясовувати відомості про наявність на утриманні ОСОБА_2 інших неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків, однак враховує зазначені сторонами відомості при ухваленні рішення.

Відповідно до довідки про доходи №309 від 21.01.2010 року наданої ЗАТ „Авіакомпанія „Аеросвіт ОСОБА_2 працює у вказаному вище товаристві на посаді інспектоора та має середньомісячну заробітну плату за період з липня 2009 по грудень 2009 року в сумі 3321 грн. 82 коп., що свідчить про його задовільний матеріальний стан.

Враховуючи вказані обставини суд приходить до висновку про необхідність призначення аліментів на утримання сина ОСОБА_5 відповідно до ст. 183 СК України з визначенням їх розміру у частці заробітку батька.

При визначенні розміру аліментів судом враховані положення ч. 2 ст. 182 СК України щодо мінімального розміру аліментів на одну дитину, згідно якого такий розмір не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, розмір аліментів зазначений позивачкою та відповідачем. Так, згідно ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року №107-VІ, з 1 жовтня 2008 року прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років становить 557 грн., 30 відсотків від якого становить суму в розмірі 167 грн. 10 коп. Вказана норма діє протягом 2009 року та на початку 2010 року.

Інших обставин, які мали б істотне значення для визначення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини судом не встановлено. Про них не зазначили і сторони в справі.

У зв'язку з наведеним вище суд вважає, що розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини а саме: сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, слід визначити в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно з моменту подання позовної заяви до досягнення дитиною повноліття.

Судові витрати в справі, а саме суму судового збору в розмірі 51 грн. 00 коп. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп., які підлягають покладенню на відповідача, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 81 та ч.1 ст. 88 ЦПК України, - слід стягнути з ОСОБА_2 на користь держави, оскільки позивачка звільнена від їх оплати. При цьому розмір судового збору визначений судом на підставі Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року №7-93, а суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - відповідно до Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року №1258.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд зобовязаний допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць. При цьому судом враховано вимоги ч. 1 ст. 191 СК України, згідно якої аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 180 183, 191 СК України, ст.ст. 10, 79, 81, 88, 130 ч.4, 174 ч.4 209, 212 - 215, 367 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3), на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.01.2010 року та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь держави суму судового збору в розмірі 51 (пятдесят одна) грн. 00 коп. (р/р №31115095700004, МФО: 821018, код ЗКПО: 23570079, банк: УДК в Київській області, КБК: 22090200) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. (р/р №31218259700004, МФО: 821018, код ЗКПО: 23570059, банк: ГУДКУ в Київській області).

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів ля подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду

Київської області ОСОБА_7