ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309
РІШЕННЯ
Іменем України
26.03.2009Справа №2-22/1093-2009 За позовом Виробничого кооперативу «Літнє містечко», м. Алушта, вул. Октябрьська, 43, кв. 87
До відповідача ДП «Алуштинське лісове господарство», м. Алушта, провулок Заводський, 6; м. Алушта, провулок Заводський, 10
Третя особа Малоріченська сільська рада, м. Алушта, с. Малорічка, вул. Комсомольська, 8
Про спонукання до виконання певних дій
Суддя Калініченко А.А.
Представники:
Від позивача Зорін А.Є., представник, дов. від 16 липня 2007 року
Від відповідача - Колесник О.Ф., представник, дов. від 26 березня 2009 року, Лобинецький В.М., представник, дов. від 26 березня 2009 року
Від третьої особи не зявився
Обставини справи:
Позивач - Виробничий кооператив «Літнє містечко» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ДП «Алуштинське лісове господарство»; третя особа - Малоріченська сільська рада, просить суд зобов'язати Держане підприємство «Алуштинське лісове господарство» засвідчити нотаріально письмову згоду на вилучення земельної ділянки Солнячнегірського лісництва, квартал 78, виділ 21, площею 2,2334 га, розташованої на території Малоріченської сільської ради, в межах с.Сонячнегіря в районі прикордонпосту, мотивуючі позовні вимоги тим, що відмова відповідача засвідчити нотаріально письмову згоду на вилучення земельної ділянки суперечить вимогам пункту «в» частини5 статті151 Земельного кодексу України, вимогам Висновку державної експертизи землевпорядної документації від23.12.2008 №1493-08 та вимогам Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» від17.06.2004 №1808-IV.
Відповідач заперечує проти позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, просить суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Третя особа в судове засідання не зявилась, явку своїх представників в судове засідання не забезпечила, про причини відсутності суду не повідомила. Про дату слухання справи повідомлена належним чином рекомендованою кореспонденцією. Піл час розгляду справи третя особа не надала суду письмових пояснень по суті спору.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд
встановив:
Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду землі» від06.10.1998 №161-XIV, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 93 Земельного Кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Згідно статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.
21 серпня 2004 року державним реєстратором виконавчого комітету Алуштинської міської ради Автономної Республіки Крим за №11371020000000009 була зареєстрована юридична особа - Виробничий кооператив «Літнє містечко», про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 за №449006. Ідентифікаційний код юридичної особи №33009874.
Позивач звернувся із заявою від23 серпня 2006 року №23/08/06 до Малоріченської сільської ради м.Алушта про надання згоди на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки площею 2,2334 га, розташованої в с. Сонячнегіря в районі прикордонпосту, з метою розширення території рекреаційного комплексу.
Рішенням 7-ої сесії 5-го скликання Малоріченської сільської ради №7/61 від31 серпня 2006 року позивачу була надана згода на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки площею 2,2334 га, в с.Сонячнегіря в районі прикордонпосту, із земель Алуштинського ДЛМГ з метою розширення території рекреаційного комплексу.
На підставі зазначеного рішення було складено акт вибору та обстеження додаткової земельної ділянки в натурі від27 вересня 2006 року .
Рішенням 20-ої сесії 5-го скликання Малоріченської сільської ради №20/2 від28 листопада 2007 року позивачу були затверджені матеріали попереднього погодження місця розташування земельної ділянки площею 2,2334 га, розташованої на території Малоріченської сільської ради, в межах с.Сонячнегіря в районі прикордонпосту, із земель Алуштинського лісгоспу для будівництва рекреаційного комплексу та надано дозвіл на складення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки.
Відповідно до пункту 1 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).
Враховуючи що рішення про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки було прийнято до 01 січня 2008 року, передача в оренду земельної ділянки площею 2,2334 га, розташованої на території Малоріченської сільської ради, в межах с.Сонячнегіря в районі прикордонпосту, повинно здійснюватись без проведення земельних торгів.
Згідно частині 6 статті 123 Земельного кодексу України розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду). Погоджений проект відведення земельної ділянки після одержання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи у випадках, передбачених законом, подається разом з клопотанням про надання земельної ділянки до відповідної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, які розглядають його в місячний строк і в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки у користування.
Проект відведення земельної ділянки площею 2,2334 га, розташованої на території Малоріченської сільської ради, в межах с.Сонячнегіря в районі прикордонпосту, було розроблено на підставі рішення Малоріченської сільської ради №20/2 від28 листопада 2007 року.
Так, до проекту увійшла наступна документація: вихідна земельно-кадастрова інформація № 177 від 19 листопада 2008 року; пояснювальна записка розробника проекту відведення земельної ділянки; заява ВК «Літнє містечко» до Малоріченської сільської ради №10 від 20 лютого 2007 року; рішення 20-ї сесії 5-го скликання Малоріченської сільської ради м.Алушта № 20/2 від 28 листопада 2007 року; умови відводу земельної ділянки № 10-03/19-708 від 26 травня 2008 року; технічне завдання з відведення земельної ділянки, узгоджене розробником проекту та затверджене головою ВК «Літнє містечко» від 15 січня 2008 року; копія ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду по справі № 2-26/5760-2008А від 19 серпня 2008 року; копія рішення Господарського суду АР Крим по справі №2-26/5760-2008А від 27 червня 2008 року; лист узгодження проекту землеустрою від 05 лютого 2009 року з Алуштинської дільницею Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» та з Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини; висновок ДП «Кримське республіканське протизсувне управління» до проекту відводу земельної ділянки площею 2,2334 га в с.Сонячнегірське, в районі прикордонпосту для розширення території рекреаційного комплексу № 149-А від16 листопада 2006 року; висновок Кримського Басейного управління водних ресурсів №39-04 від 16 січня 2009 року; висновок про можливість відводу земельної ділянки Республіканського комітету з охорони культурної спадщини №1013 від 26 липня 2007 року; висновок Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції №11/2858 від 30 листопада 2007 року; висновок щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову №23 від 17 квітня 2008 року; висновок Управління архітектури і містобудування Алуштинської міської ради АР Крим № 63/01-13/08 від07 травня 2008 року; висновок про узгодження проекту землеустрою Алуштинського міського управління земельних ресурсів №245 від 26 травня 2008 року; розрахункова відомість визначення сум відшкодування втрат лісогосподарського виробництва при відводі земель ВК «Літнє містечко»; містобудівельне обґрунтування з додатками про можливість закріплення ділянки ВК «Літнє містечко» 2,2334 га під розширення рекреаційного комплексу в с.Сонячнегірське на землях Алуштинського ДЛГ; витяг з протоколу містобудівельної ради Управління архітектури і містобудування Алуштинської міської ради № 2 від 12 лютого 2008 року; акт приймання зелених насадження на відповідальне зберігання; резолюція Голови Республіканського комітету АР Крим з лісового та мисливського господарства, що є додатком до вих. №63-з від05 березня 2007 року; акт технічного обстеження лісних площ витребуваних до відводу зі складу державного фонду; розрахунку збитків Алуштинського ДЛГП у зв'язку із вилученням земельної ділянки площею 2,2334га; технічна документація з детального ґрунтового обстеження за договором № 4977 від 05 березня 2008 року; лист ВК «Літнє містечко» № 25/02/08 від 25 лютого 2008 року; експлікації по формі 6-зем; викопіювання з плану землекористування Малоріченської сільської ради; план меж землекористування Малоріченської сільської ради з нанесенням існуючих та тих, що проектуються, землекористувачів; план зон обмежень та сервітутів, діючих на земельній ділянці площею 2,2334 га, яка передається ВК «Літнє містечко» в оренду строком на 49 років в с.Сонячнегірське, м. Алушта, АР Крим; заява ВК «Літнє містечко» № 23/08/06 від 23 серпня 2006 року; рішення 7-ї сесії 5-го скликання Малоріченської сільської ради м.Алушта № 7/61 від 31 серпня 2006 року; акт вибору та обстеження додаткової земельної ділянки в натурі №515 від 27 вересня 2006 року; довідка Алуштинського міського управління земельних ресурсів №555 від 15 листопада 2007 року; лист Алуштинського міського управління земельних ресурсів №569 від 15 листопада 2007 року; висновок про можливість цільового використання земельної ділянки ВК «Літнє містечко» під розширення рекреаційного комплексу в с.Сонячнегірське на землях Алуштинського ЛГ №515 від27 вересня 2006 року; висновок Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції №11/878 від 14 квітня 2008 року; акт археологічного обстеження ділянки площею 2,233 га, який витребується ВК «Літнє містечко» для розміщення рекреаційного комплексу в межах с.Сонячнегірське Малоріченської сільської ради в2006 року; висновок державної експертизи землевпорядної документації №1493-08 від 23 грудня 2008 року.
Земельна ділянка площею 2,2334 га, яка витребовується позивачем у оренду, відповідно до пункту5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства «Алуштинське лісове господарство» (в яке за наказом Державного комітету лісового господарства України від05.03.2007 №85 було перейменоване Алуштинське державне лісогосподарське підприємство).
Даний факт підтверджується матеріалами землеустрою, зокрема висновком про узгодження проекту землеустрою Алуштинського міського управління земельних ресурсів №245 від26 травня 2008 року, актом технічного обстеження лісних площ витребуваних до відводу зі складу державного фонду, актом вибору та обстеження додаткової земельної ділянки в натурі №515 від 27 вересня 2006 року, довідкою Алуштинського міського управління земельних ресурсів №555 від15 листопада 2007 року, листом Алуштинського міського управління земельних ресурсів №569 від15 листопада 2007 року та висновком державної експертизи землевпорядної документації №1493-08 від 23 грудня 2008 року.
Згідно статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
Узгодження із землекористувачем (відповідачем) та його відмова від земельної ділянки площею 2,2334 га, яка розташована у кварталі 78, виділ 21 Солнячнегірського лісництва, міститься в пункті 15 Акту технічного обстеження лісних площ, в якому зазначено, що Держане підприємство «Алуштинське лісове господарство» не заперечує проти передачі земельної ділянки площею 2,2334 га Виробничому кооперативу «Літнє містечко» в оренду для будівництва рекреаційного комплексу.
Проте, у підпункту 5 пункту 10 «Зауваження та пропозиції до землевпорядної документації» Висновку державної експертизи землевпорядної документації від23 грудня 2008 року №1493-08 зазначено про необхідність оформити письмову згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки (Держане підприємство «Алуштинське лісове господарство») відповідно до вимог пункту «в» частини5 статті151 Земельного кодексу України.
Згідно вимогам пункту «в» частини5 статті151 Земельного кодексу України до заяви (клопотання) додаються засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу).
Тобто зазначена норма вимагає від землекористувача (землевласника) надати згоду на вилучення (викуп) земельної ділянки не у простій письмовій формі, а у нотаріальній письмовій формі.
На застосування зазначеної норми вказує Висновок державної експертизи землевпорядної документації від23 грудня 2008 року №1493-08.
Згідно нормам статей 1, 6, 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» від17.06.2004 №1808-IV державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої с дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предметі їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.
Об'єктами державної експертизи є документація із землеустрою та документація з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріали і документація державного земельного кадастру.
Обов'язковій державній експертизі підлягають, окрім іншого проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Відповідно до статті 32 Закону України від17.06.2004 №1808-IV державна експертиза проводиться шляхом розгляду документації та матеріалів, а за необхідності - шляхом проведення обстежень у натурі (на місцевості).
Згідно статті 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» від17.06.2004 №1808-IV результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. У разі якщо об'єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об'єкта державної експертизи.
Враховуючи, що згідно висновку державної експертизи землевпорядної документації від23 грудня 2008 року №1493-08 вказуються конкретні вимоги, яки є обов'язковими до виконання, вважаємо що відповідач як землекористувач зобов'язаний виконати вимоги експертизи - оформити письмову згоду на вилучення земельної ділянки відповідно до вимог пункту «в» частини5 статті151 Земельного кодексу України.
Для приведення згоди відповідача на вилучення спірної земельної ділянки у відповідність до вимог пункту «в» частини5 статті151 Земельного кодексу України та до вимог Висновку державної експертизи землевпорядної документації від23 грудня 2008 року №1493-08, позивач звернувся 18 лютого 2009 року до Держаного підприємства «Алуштинське лісове господарство» із листом від13 лютого 2009 року, в якому просив надати письмову нотаріальну згоду на вилучення зазначеної земельної ділянки.
На звернення позивача відповідачем була надана відповідь від 27 лютого 2009 року за №38, в якому зазначено, що у зв'язку із судовими розглядами підприємство не узгоджує та не дає згоду на вилучення земельної ділянки площею 2,2334 га.
Так, суд вважає відмову відповідача необґрунтованою, з огляду на наступне.
Землекористувачем крім акту технічного обстеження лісних площ витребуваних до відводу зі складу державного фонду позивачу також був наданий розрахунок збитків Алуштинського ДЛГП у зв'язку із вилученням земельної ділянки площею 2,2334га, які відповідно до пункту 14 зазначеного акту необхідно сплатити до укладення договору оренди земельної ділянки.
Крім того, постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від27 червня 2008 року у справі №2-26/5760-2008А за адміністративним позовом Виробничого кооперативу «Літнє містечко» до Республіканського комітету по лісовому і мисливському господарству АР Крим, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Малоріченська сільська рада, суд вирішив зобовязати Республіканський комітет по лісовому і мисливському господарству АР Крим надати висновок про можливість передачі Виробничому кооперативу «Літне містечко» земельної ділянки Солнячнегірського лісництва, квартал 78, виділ 21, загальною площею 2,2334га, в оренду для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу в десятиденний строк з моменту набрання законної сили постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим, а у разі ненадання висновку вважати можливість передачі земельної ділянки погодженою.
Постанова господарського суду Автономної Республіки Крим від27 червня 2008 року у справі №2-26/5760-2008А залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від19 серпня 2008 року у справі №2-26/5760-2008А.
Згідно статті 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерновобуроземні глибокі і середньоглибокі; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму; дернові глибокі ґрунти Закарпаття; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів; землі природно-заповідного фонду; землі історико-культурного призначення. Вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених частиною другою цієї статті.
На замовлення позивача Державним підприємством Кримський науково-дослідницькій і проектний інститут землеустрою було здійснено Технічну документацію з детального ґрунтового дослідження спірної земельної ділянки.
Відповідно до висновків детального ґрунтового дослідження типові для Південного узбережжя Криму коричневі ґрунти на земельній ділянці відсутні; згідно статті 150 Земельного кодексу України та переліку особливо цінних груп ґрунтів, спрямованого для керівництва в роботі Республіканським Комітетом по земельним ресурсам АР Крим, затвердженого наказом Держкомзему України від06.10.2003 №245 та зареєстрованого Міністерством юстиції України від 28.10.2003 №979/8300, ґрунти на ділянці до особливо цінних не відносяться.
Отже, вилучення спірної земельної ділянки не порушує вимоги статті 150 Земельного кодексу України.
Згідно пункту 5.6. статуту Держаного підприємства «Алуштинське лісове господарство» підприємство здійснює володіння, користування землею та іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства України.
Будь-які обмеження щодо права відповідача користування землею статут не містить. При цьому, право користування землею не відноситься до основних засобів виробництва, що є державною власністю та закріплені за підприємством, відчуження яких відповідно до пункту 5.4. статуту здійснюється за погодженням з Органом управління майном.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова відповідача засвідчити нотаріально письмову згоду на вилучення земельної ділянки суперечить вимогам пункту «в» частини5 статті151 Земельного кодексу України, вимогам Висновку державної експертизи землевпорядної документації від23.12.2008 №1493-08 та вимогам Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» від17.06.2004 №1808-IV.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.
Під порушеним правом, в його обєктивному аспекті розуміється порушення правових норм гарантованих законом, які регулюють спірні правовідносини, субєктивний зміст порушеного права знаходиться свій прояв в порушені правових норм, які надають певні правові можливості позивачеві (стаття 93 Земельного кодексу України - суб'єктами права оренди на землю, в тому числі але не виключно є юридичні особи які здійснюють щодо них право володіння, користування), при цьому не визнається право конкретної особи, як субєкта земельних правовідносин, яка повинна звертатись до суду за захистом свого особистого порушеного права.
Порушення права невідємно тягне за собою й порушення свободи особи, оскільки ці дві категорії в правовому розрізі, взаємно повязані та розуміють під собою певну правову можливість особи, яка реалізується в певних правовідносинах, вони є невідємними, визнається та забезпечується державою.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) справа №1-10/2004 від 01.12.2004, під поняттям "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Слід зауважити, що під порушеним інтересом слід розуміти прагнення позивача реалізувати правові можливості щодо отримання в оренду спірної земельної ділянки після нотаріального засвідчення відповідачем згоди на вилучення спірної земельної ділянки.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Згідно пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Державні органи приватизації здійснюють розпорядження (крім відчуження земель, на яких розташовані об'єкти, що не підлягають приватизації) землями, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершенного будівництва та законсервовані об'єкти, а також продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.
Спірна земельна ділянка розташована на території Малоріченської сільської ради в межах с.Сонячнегіря, не відноситься до земель державної власності, на ділянці не розташовані будь-яки будівлі, зокрема, державні, казенні підприємства, господарські товариства, об'єкти незавершенного будівництва, законсервовані об'єкти, об'єкти, які підлягають приватизації.
Цій факт підтверджується матеріалами землеустрою, зокрема висновком про узгодження проекту землеустрою Алуштинського міського управління земельних ресурсів №245 від26 травня 2008 року, актом технічного обстеження лісних площ витребуваних до відводу зі складу державного фонду, актом вибору та обстеження додаткової земельної ділянки в натурі №515 від 27 вересня 2006 року, довідкою Алуштинського міського управління земельних ресурсів №555 від15 листопада 2007 року, листом Алуштинського міського управління земельних ресурсів №569 від15 листопада 2007 року та висновком державної експертизи землевпорядної документації №1493-08 від 23 грудня 2008 року.
Отже, виходячи зі змісту вищенаведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 30 березня 2009 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1.Позов задовольнити у повному обсязі.
2.Зобов'язати Держане підприємство «Алуштинське лісове господарство» (м. Алушта, провулок Заводський, 6; м. Алушта, провулок Заводський, 10, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 20669030) засвідчити нотаріально письмову згоду на вилучення земельної ділянки Солнячнегірського лісництва, квартал 78, виділ 21, площею 2,2334 га, розташованої на території Малоріченської сільської ради, в межах с.Сонячнегіря в районі прикордонпосту.
3.Стягнути з Держаного підприємства «Алуштинське лісове господарство» (м. Алушта, провулок Заводський, 6; м. Алушта, провулок Заводський, 10, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 20669030) на користь Виробничого кооперативу «Літнє містечко» (м. Алушта, вул. Октябрьська, 43, кв. 87, рахунок № 26003054901680 в КРУ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 33009874) 85,00 грн. державного мита.
4.Стягнути з Держаного підприємства «Алуштинське лісове господарство» (м. Алушта, провулок Заводський, 6; м. Алушта, провулок Заводський, 10, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 20669030) на користь Виробничого кооперативу «Літнє містечко» (м. Алушта, вул. Октябрьська, 43, кв. 87, рахунок № 26003054901680 в КРУ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 33009874) 118,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки КримКалініченко А.А.
Судове рішення № 5206007, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 26.03.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 1093-2009. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: