Рішення № 52058240, 05.10.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5975/15 Справа № 202/33691/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Зосименко С.Г. Доповідач - Черненкова Л.А.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2015 року м. Дніпропетровськ Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Черненкової Л.А.

суддів - Пономарь З.М., Глущенко Н.Г.

при секретарі - Прудченко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Лізинг-Технологія», товариство з обмеженою відповідальністю «Житомирприватінвест» про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг-Технологія», треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Житомирприватінвест», публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про визнання договору поруки припиненим, -

В С Т А Н О В И Л А:

18 липня 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулися до суду із зазначеним позовом, за яким просили суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 15-07 від 20.03.2007 року у розмірі 240838,66 грн., стягнути солідарно з відповідачів суму у розмірі 10000 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 20.03.2007 року між ним та ТОВ «Лізинг-Технологія» було укладено кредитний договір № 15-07, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 624000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 17,00 % на рік з кінцевим терміном повернення 19.03.2012 року. Вимоги до відповідача, що випливають із вказаного кредитного договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачами ОСОБА_2, ПАТ «А-Банк» договорів поруки. ТОВ «Лізин-Технологія» зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконало, у зв'язку з чим виникла заборгованість станом на 13.07.2012 року у розмірі 250838,66 грн., яка складається з: 159619,51 грн. - заборгованість за кредитом, 70766,27 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 20452,88 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

28 листопада 2013 року ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву про визнання договору поруки припиненим, який уточнив у жовтні 2014 року. В уточненому зустрічному позові ОСОБА_2 посилався на те, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 15-07 від 20.03.2007 року між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір поруки, за яки поручитель зобов'язувався відповідати перед кредитором за виконання ТОВ «Лізинг-Технологія» обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник. Строк повного погашення кредиту - 19.03.2012 року. Вимога про виконання зобов'язань ТОВ «Лізинг-Технологія» за кредитним договором № 15-07 від 20.03.2007 року на адресу ОСОБА_2 не направлялася. Банк звернувся до суду з позовом тільки 17.07.2012 року, тобі як строк звернення до суду закінчився 20.03.2012 року. Просив визнати припиненим договір поруки № 15-07 від 20.03.2007 року, укладений між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» та стягнути сплачений судовий збір.

Справа неодноразо розглядалась судом.

Останнім рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2014 року ухвалено: у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» відмовити; у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить змінити рішення суду в частині відмови у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк», задовольнивши позов ПАТ КБ «ПриватБанк» у повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на недоведеність обставин, що мають значення та невідповідність висновків суду обставинам справи.

В судове засідання апеляційної інстанції неодноразово не з'являється ОСОБА_2, який належним чином повідомлявся апеляційним судом про дату, час та місце розгляду справи. Розгляд справи неодноразово відкладався саме за причиною неявки вказаної особи. З урахуванням положень статті 305 ЦПК України та строків розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_2

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах та межах позовних вимог, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції в частині, яка оскаржується, - не відповідає

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до укладеного договору № 15-07 від 20.03.2007 року ТОВ «Лізинг-Технологія» отримало кредит у розмірі 624000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 17,00 % на рік з кінцевим терміном повернення 19.03.2012 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 15-07 від 20.03.2007року були укладені договори поруки 20.03.2007 року між позивачем та ОСОБА_2 та між позивачем та відповідачем ПАТ «Акцент-Банк» за № 167 від 20.10.2010 року. Позивачем заявлено, що ТОВ «Лізинг-Технологія» зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість станом на 13.07.2012 року у розмірі 250838,66 грн., яка складається з: 159619,51 грн. - заборгованість за кредитом, 70766,27 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 20452,88 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» районний суд виходив з того, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження наявності заборгованості ТОВ «Лізинг-Технологія» за кредитним договором № 15-07 від 20.03.2007 року, тому суд не вбачає підстав для задоволення позову ПАТ КБ «Приватбанк» щодо стягненню цієї заборгованості з поручителів.

Однак погодитись з таким висновком суду не можна за наступними підставами.

Суд першої інстанції не з'ясував характер правовідносин, які виникли у сторін та не надано їм оцінку, та яким законом вони регулюється; суд неправильно застосував норми матеріального права.

Судом першої інстанції у порушення вимог ст.215 ЦПК України не зазначено у рішенні суду мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, з яких бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти.

Мотивація суду першої інстанції відносно висновку щодо відмови у задоволенні позову - не ґрунтується на законі, який регулює спірні правовідносини та є безпідставною.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення суду не відповідає вказаним вимогам закону.

Колегія суддів вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п.п.1-4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує в частині відмови у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» та ухвалює нове рішення в цій частині позовних вимог з наступних підстав.

Спірні правовідносини виникли між сторонами щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителів.

За правилами ст.ст. 526,530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обіг або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України, - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Встановлено колегією суддів та це підтверджується матеріалами справи, що позичальник допустив порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом з урахуванням того, що термін повернення кредиту встановлений кредитним договором - 19.03.2012 року. Строк позовної давності обумовлений сторонами терміном 5 років (а.с.7-11).

Згідно розрахунку ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с.4) станом на 13.07.2012 року позичальник ТОВ «Лізинг-Технологія» має заборгованість у розмірі 250838,66 грн., яка складається з: 159619,51 грн. - заборгованість за кредитом, 70766,27 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 20452,88 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором № 15-07 від 20.03.2007 року, отже зобов'язання за кредитним договором позичальник належним чином не виконав.

Зобов'язання позичальника за вказаним договором забезпечене порукою на підставі договору поруки № 15-07 від 20.03.2007 року між позивачем та ОСОБА_2, за яким останній зобов'язався солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором; та підставі договору поруки № 167 від 20.10.2010 року укладеного між позивачем та відповідачем ПАТ «Акцент-Банк» з частковою відповідальністю в розмірі 10 000 грн.(а.с.5,6,12).

Банк звернувся з позовом 18.07.2012 року до поручителів, тобто з дотриманням строків звернення згідно до вимог статті 559 ЦК України та укладеним договорам поруки.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до поручителя ОСОБА_2 підлягають задоволенню, оскільки знайшли своє підтвердження за розглядом справи у суді.

У зв'язку з чим підлягає стягненню з поручителя ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № 15-07 від 20 березня 2007 року у розмірі 240 838,66 грн., яка складається з 159 619,51 грн. - заборгованість за кредитом, 70 766,27 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 20 452,88 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, за мінусом 10 000 грн., які підлягають стягненню з поручителя публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк».

Оскільки кожен з поручителів уклали з банком окремі договори поруки, то позовні вимоги щодо солідарної відповідальності поручителів перед банком є безпідставним, і таким чином задоволенню не підлягають.

Стягненню підлягає з поручителя ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № 15-07 від 20 березня 2007 року в сумі 10 000 грн., тобто в межах його відповідальності за кредитним договором.

На підставі ст. 88 ЦПК України ч.5, - якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, то відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» частково задоволено, то пропорційно задоволеним вимогах підлягає стягненню понесені судові витрати - судовий збір з відповідачів, а саме: з ОСОБА_2 - 2 408,39 грн.; з ПАТ «Акцент-Банк» - 100 грн.

В іншій частині рішення суду не оскаржене, а тому не має підстав для його перегляду в апеляційному порядку, втім колегія суддів залишає рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, - без змін.

Керуючись ст.ст.303,307, п.п.1-4 ч.1 ст.309, ст.316, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2014 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором з ухваленням нового рішення.

Задовольнити частково позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Лізинг-Технологія», товариство з обмеженою відповідальністю «Житомирприватінвест» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з поручителя ОСОБА_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що розташований за адресою: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299, заборгованість за кредитним договором № 15-07 від 20 березня 2007 року у розмірі 240 838,66 грн. (двісті сорок тисяч вісімсот тридцять вісім гривень 66 копійок), яка складається з 159 619,51 грн. - заборгованість за кредитом, 70 766,27 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 20 452,88 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, за мінусом 10 000 грн., які підлягають стягненню з поручителя публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк».

Стягнути з поручителя публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», що розташований за адресою: 49074, м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080, к/р 32005105700, МФО № 307770 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», що розташований за адресою: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299, заборгованість за кредитним договором № 15-07 від 20 березня 2007 року в сумі 10 000 грн. (десять тисяч гривень).

Стягнути з поручителя ОСОБА_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що розташований за адресою: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 64993919400001, МФО № 305299, в рахунок понесених судових витрат 2 408,39 грн. (дві тисячі чотириста вісім гривень 39 копійок).

Стягнути з поручителя публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», що розташований за адресою: 49074, м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080, к/р 32005105700, МФО № 307770 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що розташований за адресою: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 64993919400001, МФО № 305299, в рахунок понесених судових витрат 100 грн. (сто гривень).

В іншій частині рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2014 року - залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя Л.А. Черненкова

Судді Н.Г. Глущенко

З.М. Пономарь