Ухвала суду № 52049287, 06.10.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/1017/15-ц Провадження № 22-ц/795/1893/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Зарічна Л.А. Доповідач - Бечко Є. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБечка Є.М.,суддів:Горобець Т.В., Острянського В.І.,при секретарі:Мартиновій А.В.,за участю:представників боржників ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 серпня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про розстрочку виконання рішення суду,

заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», відділ Державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції,

в с т а н о в и в:

В серпні 2015 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулись до суду із заявою про розстрочку виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 березня 2015 року у справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що на даний період часу скаржниками вже сплачено 41538,21 доларів США, що значно перевищує суму самої позики, а також були сплачені комісійні, пеня та всі інші необхідні платежі, пов'язані з отриманням кредиту, оформленням іпотеки, страхування предмету іпотеки тощо. Після ухвалення рішення суду сплачено 7 платежів безпосередньо на позичковий рахунок банку загальною сумою 1690 доларів США, у зв'язку з чим фактично зменшилася заборгованість за вказаним кредитним договором і наразі становить 9344,63 долари США, при цьому відсутні несплачені прострочені пені, штрафи, комісії та відшкодовані судові витрати; боржники просили суд розстрочити виконання вказаного рішення, оскільки іншого способу погашення заборгованості за кредитом окрім періодичних платежів, а ні в позичальника, а ні в поручителя, немає. З метою забезпечення даного кредитного договору, в іпотеку була передана двокімнатна квартира, що належить на праві власності ОСОБА_7, але стягнення на квартиру не може бути звернуте в рахунок існуючої заборгованості, оскільки на даний час діє Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів у іноземній валюті». Іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення і боржників не має

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 серпня 2015 року розстрочене виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 березня 2015 року в цивільній справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 10968,62 долари США, шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 343,00 доларів США протягом 32 місяців дії договору про надання кредиту №11140450000 від 11 квітня 2007 року та проведення повного розрахунку у строк до 10 квітня 2018 року.

Не погоджуючись з даною ухвалою ПАТ «УкрСиббанк» звернулося з апеляційною скаргою про скасування ухвали Прилуцького міськрайонного суду від 27 серпня 2015 року та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_8 та ОСОБА_7

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що посилання суду на відсутність у боржника іншого майна, окрім квартири, яка знаходиться в заставі банку не є винятковою обставиною для розстрочки виконання судового рішення, оскільки наявність майна, коштів і доходів боржника, а також поручителя повинен перевірити державний виконавець в процесі виконавчого провадженні і лише у випадку відсутності будь-якого майні і доходів повернути виконавчий лис, а матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчать про відсутність чи наявність майна у відповідачів, на яке можливо звернути стягнення.

Також апелянт зазначає, що банком не заявлялась вимога щодо звернення стягнення на заставне майно, а тому застосування Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» як на виняткову обставину в даному випадку є недоцільним.

Крім того, апелянт зазначає, що оскільки існували порушення умов кредитного договору, то строк дії договору було змінено і він вважається таким, що настав, а тому посилання суду на строк дії договору є також безпідставним.

Апелянт вважає, що розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим, як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження».

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву ОСОБА_7 та ОСОБА_8, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 березня 2015 року в цивільній справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором на даний час у повному обсязі виконати неможливо до втрати чинності Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що є винятковою обставиною в даному випадку, яка не залежить від волі сторін у договорі, а заявники не ухиляються від виконання покладеного на них обов'язку по погашенню кредитної заборгованості, але з врахуванням наведених вище обставин, зважаючи на дію вказаного кредитного договору до квітня 2018 року, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду на строк дії вказаного договору, що не буде суперечити вимогам чинного законодавства, порушувати законні права та обов'язки сторін по договору, не призведе до знецінення гривні, оскільки погашення здійснюється у доларах США.

Однак, з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки зазначені заявником обставини не можуть бути визнані винятковими обставинами, які утруднюють виконання рішення суду, відповідно до вимог ст.373 ЦПК України та не підтверджені належними доказами.

Відповідно до ст.312 ЦПК України апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Встановлено, що рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 березня 2015 року з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь ПАТ «УкрСиббанк» в солідарному порядку стягнуто 10967,62 долари США заборгованості за кредитом та відсотками за кредитним договором №1114040000 від 11 квітня 2007 року, що згідно курсу НБУ станом на день постановлення рішення становить 258364 грн. 45 коп., 1500 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості, 22 грн. 59 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах та по 1299 грн. 44 коп. з кожного відповідача в рахунок сплати судового збору.

Рішення в частині стягнення судових витрат було виконано відповідачами добровільно до набранням ним законної сили.

Дане рішення звернуто до примусового виконання згідно постанови ДВС постанов про відкриття провадження від 07 липня 2015 року за виконавчими листами №2/742/506/15 виданих 18 травня 2015 року (а.с.95, 96, 97, 98)

Згідно довідки наданої позивачем вбачається, що станом на 30 липня 2015 року, ОСОБА_8 як боржник, отримавши за кредитним договором №11140450000 від 11 квітня 2007 року кредит у сумі 30200 доларів США фактично сплатив 20483,84 долари США процентів, 21055,37 доларів США основного боргу, 2598,88 грн. комісії, 2598,88 грн. пені та має залишок основної кредитної заборгованості 9344,63 долари США та 2132 долари США простроченої заборгованості (а.с.99-103).

Крім того, з метою забезпечення вказаного кредитного договору було укладено договори поруки та іпотеки.

Відповідно до роз'яснень п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяви сторони про відстрочку виконання рішення, її задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Згідно із ч.1 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Таким чином, системне тлумачення положень ст. 373 ЦПК України, ч.1 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави дійти висновку, що відстрочка виконання рішення суду та зміна порядку його виконання можливі лише за наявності для цього виключних обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим у строк, встановлений судовим рішенням чи загальними правилами примусового виконання.

Посилання суду першої інстанції на неможливість виконання рішення суду до втрати чинності Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що є винятковою обставиною в даному випадку, яка не залежить від волі сторін у договорі, є передчасною, адже рішенням суду першої інстанції, яке просили розстрочити заявники, не було звернуто стягнення на предмет іпотеки відповідно до визначеного судом способу реалізації предмета іпотеки та примусовому виконанню не підлягає, і виконавчий лист в такому випадку не видавався.

Це ж стосується й інших обставин, які не можна вважати виключними.

Крім того, в суді першої інстанції заявниками не надано жодного доказу щодо наявності виключних обставин, що утруднюють виконання рішення.

Тому суд необґрунтовано дійшов до висновку, що зазначені заявниками обставини дають підстави для відстрочки виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду не відповідає вимогам процесуального закону та не може залишатись в силі і підлягає скасуванню, а в задоволенні заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про розстрочку виконання рішення суду необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ч.1 п.2, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити.

Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 серпня 2015 року скасувати.

В задоволенні заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про розстрочку виконання рішення суду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: