Ухвала суду № 52048555, 29.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7010/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представника позивача - Антонової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сушия» до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сушия» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 липня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Сушия» звернулося у суд із позовом до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, Міністерства юстиції України, в якому просило визнати протиправною та скасувати винесену державними виконавцем цього відділу Коблошом О.Й. постанову про накладення штрафу від 30 березня 2015 року у виконавчому провадженні №46961053.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 липня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду - скасуванню, а провадження в адміністративній справі - закриттю, з таких підстав.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції виходив із того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитися.

Як убачається із матеріалів справи, у відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві перебуває виконавче провадження № 4691053, відкрите на підставі наказу Господарського суду м. Києва №910/24488/14 від 10 лютого 2015 року, з примусового виконання рішення Господарського суду м. Києва від 23 січня 2015 року, яким позивача зобов'язано повернути Інституту історії України Національної академії наук України певне приміщення.

Позивачем оскаржується постанова державного виконавця від 30 березня 2015 року, прийнята в рамках вказаного виконавчого провадження, про накладення на нього штрафу за невиконання рішення.

Вважаючи таку постанову протиправною та необґрунтованою, позивач звернувся в адміністративний суд.

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суб'єктом владних повноважень, за визначенням цього Кодексу, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу).

Частиною першою статті 181 Кодексу передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державних виконавців) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, в адміністративних судах не підлягають розгляду спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, якщо процесуальним законодавством передбачено інший порядок їх судового оскарження.

Статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Такі скарги розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Отже, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про оскарження дій органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 30 червня 2015 року у справі № 825/2566/14.

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції помилково прийняв до свого провадження і розглянув справу, яка не відноситься до юрисдикції адміністративного суду. Тому, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, як таке, що ухвалене з порушенням норм процесуального права, а провадження в адміністративній справі має бути закрите.

Оскільки в апеляційній скарзі позивачем ставились вимоги про скасування постанови суду першої інстанції, скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 198 та на підставі ч. 1 ст. 203, п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і закрити провадження у справі якщо таку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сушия» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 липня 2015 року скасувати.

Провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сушия» до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця закрити.

Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Сушия», що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

(Повний текст ухвали складений 02 жовтня 2015 року.)

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.