Ухвала суду № 52048554, 29.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3635/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

29 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2015 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: визнати протиправною та скасувати суму податкового боргу, визначену у податковій вимозі ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві від 10.12.2014 №29-23; визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 10.12.2014 № 29-23; визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 18.12.2014 №642/26-53-17-05-12; зобов'язати ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві внести до зворотнього боку інтегрованої картки ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) відомості про сплату єдиного податку за І квартал 2014 p. у сумі 16 745, 70 грн. відповідно до квитанції №226 від 05.05.2014 відділення №2 ПАТ «Старокиївський банк».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2015 позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ФОП ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець 02.12.2010, на момент спірних правовідносин перебував на податковому обліку в ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві.

10.02.2015 ФОП ОСОБА_2 було отримано:

- податкову вимогу ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. №29-23 від 10.12.2014 по сплаті єдиного податку на загальну суму 17 889,70 грн. (основний платіж);

- рішення №29-23 про опис майна позивача у податкову заставу.

18.12.2014 ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві була проведена камеральна перевірка щодо порушення платником єдиного податку ФОП ОСОБА_2 вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, за наслідками якої був складений акт №642/26-53-17-05-12 від 18.12.2014.

Відповідно до акту перевірки №642 відповідачем встановлено наявність у позивача податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у сумі 17 889, 70 грн., що є порушенням, за яке згідно абз. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України передбачено анулювання реєстрації платника єдиного податку.

На підставі акту перевірки №642 у зв'язку з наявністю у позивача податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві прийняте рішення №642 від 18.12.2014 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_2

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач помилково стверджує про наявність у позивача податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, а саме, станом на 01.06.2014, 01.07.2014, 01.08.2014 - 16 695, 81 грн., станом на 01.09.2014, 01.10.2014, 01.11.2014 - 17 279,02 грн., станом на 01.12.2014 - 17 962, 99 грн., у зв'язку з чим у відповідачем були безпідставно винесені податкова вимога №29-23, рішення №29-23 та рішення №642.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 59.1 та п. 59.3 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно пп.89.1.1 п.89.1 та п.89.3 ст.89 ПК України право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Відповідно до абз. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Так, згідно пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Таким чином, однією з обов'язкових умов (підстав) для надсилання (вручення) контролюючим органом платнику податків податкової вимоги, а також для виникнення права податкової застави, та для анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу є наявність у такого платника податків податкового боргу, при цьому, для анулювання реєстрації платника єдиного податку такий податковий борг повинен бути наявним на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Відповідач вважає, що сума боргу позивача на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів становила: станом на 01.06.2014, 01.07.2014, 01.08.2014 - 16 695,81 грн., станом на 01.09.2014, 01.10.2014, 01.11.2014 - 17 279,02 грн., станом на 01.12.2014 - 17 962,99 грн.

Із зворотнього боку облікової картки платника податків - ФОП ОСОБА_2, вбачається, що зазначений вище податковий борг позивача виник у зв'язку з несплатою ним податкового зобов'язання по сплаті єдиного податку за 1 кв. 2014 р. у сумі 16 745,70 грн.

При цьому, згідно наявної в матеріалах справи квитанції №226 від 05.05.2014 позивачем через ПАТ «Старокиївський банк» на рахунок відповідача було сплачено суму єдиного податку за 1 кв. 2014 р. у розмірі 16 745, 70 грн., однак, зазначені кошти ПАТ «Старокиївський банк» не були перераховані.

Відповідно до п.1.24 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі.

Згідно з п. 24.1. та п. 24.3 ст. 24 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» подання ініціатором до банку або іншої установи - учасника платіжної системи документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі здійснюється протягом операційного часу.

При використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - учасника платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.

Крім того, відповідно до п.8.2 ст.8 Закону №2346-III банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.

Операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - членом платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах (п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Пунктом 22.4 статті 22 Закону України України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Таким чином, з моменту отримання позивачем квитанції №226 від 05.05.2014 ФОП ОСОБА_2 завершив ініціювання переказу, тобто здійснив сплату податку.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач 01.07.2014 звертався до відповідача з листом, в якому повідомляв про сплату єдиного податку за 1 кв. 2014 р. та надав відповідну копію квитанції.

Отже, колегія суддів вважає, що у позивача відсутній податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, а саме, станом на 01.06.2014, 01.07.2014, 01.08.201 - 16 695,81 грн., станом на 01.09.2014, 01.10.2014, 01.11.2014 - 17 279,02 грн., станом на 01.12.2014 - 17 962,99 грн., а тому відповідачем були безпідставно винесені податкова вимога №29-23, рішення №29-23 та рішення №642.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2015 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 01.10.2015.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.