Постанова № 52041983, 30.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2015 рокусправа № 804/3480/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Кругового О.О. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

«ТЕХ-ЦЕНТР-Н»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 30 квітня 2015 року

у справі № 804/3480/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«ТЕХ-ЦЕНТР-Н»,

вул. Сучкова, 52, м. Новомосковськ Дніпропетровської, 51200;

до відповідача Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів

у Дніпропетровській області,

вул. М. Головка, 30, м. Новомосковськ, 51200;

про визнання протиправним та скасування Акту;

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХ-ЦЕНТР-Н» подано позов до Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003162201.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Ніколайчук С.В.) своєю постановою від 30 квітня 2015 року у позові відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що до документального забезпечення господарських операцій з нафтопродуктами існують додаткові вимоги. При цьому, у Позивача відсутні документи, які б свідчили як про отримання нафтопродуктів, так і про отримання нафтопродуктів у Товариства з обмеженою відповідальністю «Талис Плюс».

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХ-ЦЕНТР-Н», Позивач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що придбані у Товариства з обмеженою відповідальністю «Талис Плюс» нафтопродукти знаходились на зберіганні в резервуарах ПАТ «Дніпронафтопродукт». Матеріально-правовий зміст здійсненої господарської операції полягав у переході права власності на певну кількість товару. Позивач по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Талис Плюс» мав в наявності всі первинні документи. Згідно з отриманими податковими накладними мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. Позов задовольнити.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: в серпні 2014 року уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена невиїзна позапланова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХ-ЦЕНТР-Н», код ЄДРПОУ 37376526, по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Талис плюс» в червні 2014 року.

За результати складено Акт № 450/221/37376526 від 27.08.2014 року.

В Акті перевірки вчинено записи про порушення пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.

Так, в червні 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХ-ЦЕНТР-Н» здійснювалось придбання нафтопродуктів у Товариства з обмеженою відповідальністю «Талис плюс».

Відповідно до умов укладеного договору, поставка товару здійснювалась на умовах EXW - резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт». Перехід права власності з моменту підписання відвантажувальної накладної.

В акті перевірки вчинено запис про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХ-ЦЕНТР-Н» до перевірки надано первинні документи по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Талис плюс», паспорти якості та сертифікати відповідності автомобільного палива.

В той же час, згідно до наданих паспортів якості та сертифікатів відповідності неможливо ідентифікувати об'єм придбаного автомобільного палива.

Використанням АІС «Податковий блок» встановлено -

Товариство з обмеженою відповідальністю «Талис плюс» за місцезнаходженням відсутнє;

основний вид діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Талис плюс» - надання в оренду офісних машин та устаткування;

згідно до фінансового звіту за 2013 рік кількість найманих працівників - 1 особа;

вартість основних засобів на 01 січня 2014 року - 9.000,00 грн.;

декларація з ПДВ за червень 2014 року не надана.

Крім того, згідно з Актом ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Талис плюс»» документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій.

На підставі Акту перевірки, 10 вересня 2014 року керівником контролюючого органу прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0003162201.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, та відповідно до абзаців 3, 4 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕХ-ЦЕНТР-Н» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем 30 14010100 - податок на додану вартість, у розмірі 8.496.859,10 грн. за основним платежем та 4.248.429,55 грн. штрафних санкцій.

Скасування податкового повідомлення-рішення було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

В чинній на дату виникнення спірних правовідносин редакції Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI податковий кредит звітного періоду визначався виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складався з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Отже, базовими для аналітичних дій будуть дві «стандартні» умови - наявність первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів, і подальше використання цих товарів у власній господарській діяльності.

Відмовляючи у позові суд першої інстанції виходив з беззаперечної позиції, що до документального забезпечення господарських операцій з нафтопродуктами існують додаткові вимоги. При цьому, послався на те, що у Позивача відсутні документи, які б свідчили як про отримання нафтопродуктів, так і про отримання нафтопродуктів у Товариства «Талис Плюс».

В той же час, Актом перевірки встановлено інші обставини -

Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХ-ЦЕНТР-Н» до перевірки надано первинні документи, паспорти якості та сертифікати відповідності;

однак, відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю «Талис плюс» за місцезнаходженням; відсутність трудових та матеріальних ресурсів, а також згідно з Актом ДПІ «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства»;

документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій.

Слід вказати, що згідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який є носієм доказової інформації, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Тобто, дані перевірок результатів діяльності платника податків, які свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, мають бути переконливим та беззаперечно встановленим юридичним фактом реальної дійсності - конкретною обставиною, передбаченою нормами податкового права, що спричиняє певні юридичні наслідки, підтвердженою документально.

Висновок ДПІ, напроти, обґрунтовано Актом «про неможливість проведення зустрічної звірки».

В той же час, з огляду на приписи пункту 73.5 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1232, зустрічні звірки не є перевірками, та, відповідно, не можуть бути враховані як підтвердження здійснення діяльності поза межами правової відповідальності.

При цьому, в силу приписів пункту 73.5 Податкового кодексу України 2 грудня 2010 року N 2755-VI зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1232.

Однак, даний Порядок жодним чином не регулює дії органів доходів і зборів на той випадок, якщо не має можливості провести зустрічної звірки (не надав платник податків запитуваної інформації, не має платника податку за податковою адресою, тощо).

ДПА України своїм наказом від 22 квітня 2011 року N 236 затвердила Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, згідно з яким у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб`єкта господарювання, відповідальний підрозділ складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання.

Однак, даний наказ не було зареєстровано у Міністерстві юстиції України.

Щодо відомостей АІС «Податковий блок».

В силу статті 74 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. <…> Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Проте, Автоматизована інформаційна система податкової служби, по суті, це сукупність програмно-технічних засобів та проблемно-орієнтованих комплексів, які використовуються з метою суттєвого підвищення ефективності процесу інформаційного забезпечення діяльності. Та, відповідно, за відсутності інших встановлених обставин, не є безумовною ознакою здійснення діяльності поза межами правової відповідальності.

Так, відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, в силу статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» «Статус відомостей Єдиного державного реєстру», буде вважатись достовірною і може бути використано в спорі з третьою особою, якщо відомості були внесені до Єдиного державного реєстру.

Чисельність працюючих на підприємстві, безперечно, в повній мірі залежить від ступеня ефективності системи управління. Принаймні, відсутність договорів найму не вказує на невикористання найманої праці взагалі. Напроти, діяльність, яка здійснюється особами без укладання відповідного договору, може мати наслідком застосування, наприклад, адміністративної відповідальності.

Зовсім не очевидним було існування таких фактів для суду першої інстанції, що розглядав справу, за відсутності належних та допустимих доказів такого в матеріалах справи.

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV господарська операція, це, перш за все, дія або подія <…> Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

А бухгалтерський, як наслідок і податковий облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. При цьому, такі принципи фінансової звітності як послідовність та безперервність слід розуміти дещо ширше - як документальне забезпечення (підтвердження) від виробника продукції до кінцевого споживача.

У судових справах первинні документи також є письмовими доказами.

На виконання умов договору, про що зазначено вище, складено Акти приймання-передачі нафтопродуктів та укладений Договір зберігання з ПАТ «Дніпронафтопродукт».

Слід вказати, що документи та інші дані щодо реальності здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки господарської операції.

Угоди укладалися Підприємством в межах господарської діяльності, згідно з установчими, реєстраційними і дозвільними документами.

Відповідачем не наведено фактів, які свідчили б про те, що зміст господарських операцій не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання угод.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХ-ЦЕНТР-Н» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року у справі № 804/3480/15 скасувати та прийняти нову постанову.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХ-ЦЕНТР-Н» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 вересня 2014 року № 0003162201.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: Л.М. Нагорна