Ухвала суду № 52041855, 24.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2015 р.

справа 804/5361/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)

судді Ясенова Т.І. Головко О.В.

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2014 у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дизельний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дизельний завод» 11.04.2014 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську, в якому просить визнати протиправним і скасувати:

- податкове повідомлення-рішення №0000443240 від 27.11.2013 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за основним платежем 4899162гр, штрафними санкціями 2449581гр;

- податкове повідомлення-рішення №0000453240 від 27.11.2013 про зменшення від’ємного значення податку на додану вартість на 67488гр.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2014 позов задоволений частково. Визнані протиправними і скасовані:

- податкове повідомлення-рішення №0000443240 від 27.11.2013 в частині зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за основним платежем 4782362гр, штрафними санкціями 2391066гр;

- податкове повідомлення-рішення №0000453240 від 27.11.2013 в частині зменшення від’ємного значення податку на додану вартість на 66666гр66коп.

В апеляційній скарзі податкова інспекція просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказують, що суд першої інстанції не дав належної оцінки порушенням при нарахуванні позивачем від’ємного значення податку на додану вартість та заявленої суми бюджетного відшкодування.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

Згідно акту №309/32.4-35/2/00190957 від 11.11.2013 документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Дизельний завод» з питань достовірності нарахування від’ємного значення за березень, травень, липень 2013 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2013 року, проведеної Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську:

- між ПАТ «Дизельний завод» і ТОВ «Армапром» укладений договір №03-06/2012 від 30.12.2011 поставки лому і відходів чорних металів. Згідно банківської виписки, позивач 15.03.2013 отримав передоплату в сумі 500000гр та в цей же день виписав податкову накладу №51 без зазначення податку на додану вартість, що призвело до його заниження на 83333гр33коп, що є порушенням пункту 187.1 статті 187 Податкового Кодексу України. Згідно банківської виписки, позивач 26.03.2013 повернув на рахунок ТОВ «Армапром» 100000гр, в тому числі податок на додану вартість 16666,67гр. В розрахунку коригування кількісних і вартісних показників по податковій накладній №4 від 26.03.2013, податок на додану вартість зазначений 0гр, що є порушенням пункту 192.1.1 статті 192 Податкового Кодексу України. Загальна сума заниження податкового зобов’язання за березень 2013 року складає 66666гр66коп;

- в рядку 12.1 «обсяг придбання, податок на додану вартість, сплачений митним органам» декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року, відображений показник податку на додану вартість в розмірі 4902259гр, сформований за рахунок вантажних митних декларацій, виписаних в червні 2013 року на 4782131гр98коп та липні 2013 року на 120127гр29коп, що є порушенням пункту 187.8 статті 187, пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську 27.11.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000443240, яким зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість основний платіж 4899162гр, штрафні санкції 2449581гр; та податкове повідомлення-рішення №0000453240, яким зменшено від’ємне значення податку на додану вартість на 67488гр.

Даючи оцінку взаємовідносинам позивача з ТОВ «Армапром», окружний суд правильно вказав що фактично відвантаження лому за договором №03-06/2012 від 30.12.2011 не відбулось та попередня оплата в розмірі 500000гр, в тому числі податок на додану вартість в сумі 66666гр66коп, повернута ТОВ «Армапром».

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Оскільки товари, послуги не передавались, господарська операція між ПАТ «Дизельний завод» і ТОВ «Армапорм» не відбулась, - окружний суд дійшов обгрунтованого висновку про відсутність в діях позивача порушень пункту 187.1 статті 187, пункту 192.1.1 статті 192 Податкового Кодексу України.

Відповідно до пункту 187.8 Податкового Кодексу України, датою виникнення податкових зобов’язань в разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Відповідно до пункту 201.12 статті 201 Податкового Кодексу України, в разі ввезення товарів на митну територію України, документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно вимог законодавства. яка підтверджує сплату податку.

Податкова інспекція не заперечує, що в червні-липні 2013 року ТОВ «Дизельний завод» за зовнішньоекономічними контрактами отримало від чеської фірми «B.Plus SRO» продукцію для виробничих потреб на суму 2719500$. Імпорт товару оформлений вантажними митними деклараціями та при митному оформлені сплачені передбачені платежі, в тому числі податок на додану вартість.

Те що сплачений податок на додану вартість відображений в декларації за липень 2013 року не спростовує реальність господарської операції та отримання позивачем права на податковий кредит у відповідності до статті 200 Податкового Кодексу України, на що правильно звернув увагу окружний суд.

Відповідно до частини 3 пункту 50.1 статті 50 Податкового Кодексу України, в разі якщо в майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (в тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (в тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, в разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

В частині відмови в позові постанова позивачем не оскаржена.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2014 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини ухвали проголошено 24.09.2015.

В повному обсязі ухвала складена 25.09.2015.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко