Постанова № 52041504, 06.10.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2015 р.Справа № 915/1780/14Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: Головея В.М.,

суддів: Лисенко В.А., Ярош А.І.,

(У зв'язку з перебуванням судді Шевченко В.В. у відпустці, склад судової колегії змінено на підставі розпорядження №527 від 11.09.2015 та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.09.2015)

при секретарі судового засідання: Максіміхіній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

від відповідача - Клис Н.А. (за довіреністю), Волик В.М. (за довіреністю),

від третьої особи - Войтенкова І.О. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»

на рішення господарського суду Миколаївської області від 26.06.2015

по справі № 915/1780/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

до Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України

про відшкодування шкоди в розмірі 38 742,43 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Представниками сторін в судовому засіданні не було заявлено клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, отже фіксація судового процесу не здійснювалась відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 06.10.2015 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5, позивач) звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (далі - Товариство, відповідач) про стягнення з відповідача 38 742,43 грн. - шкоди та 1 827,00 грн. судового збору.

Обґрунтовуючи позов ФОП ОСОБА_5 зазначив, що показник економічний еквівалент реактивної потужності (далі - ЕЕРП) є складовою розміру плати за перетікання реактивної електроенергії, його неправомірне завищення відповідачем, призвело до сплати позивачем протягом 2008-2013 років, рахунків за перетікання реактивної електроенергії в підвищеному розмірі та виникненню надлишково сплачених сум на користь відповідача. Враховуючи те, що відповідач відшкодував частину шкоди, заподіяної порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції в сумі 38742,43 грн. платіжним дорученням № 2283 від 03.12.2013 року, а, як зазначалось вище, частиною 2 статті 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що така шкода відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди, то таким чином відшкодуванню ще підлягає сума 38742,43 грн., що відповідає різниці між подвійним розміром шкоди та відшкодованою сумою.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.12.2014 року, за клопотанням відповідача розгляд справи зупинявся до набрання законної сили рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 814/3542/14 про визнання не чинним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення АМКУ від 30.09.2014 року № 56-ріш.

23.06.2015 року ухвалою суду першої інстанції задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.06.2015 року позов ФОП ОСОБА_5 задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 38 742,43 грн. та 1 827,00 грн. судового збору.

Рішення мотивоване тим, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду першої інстанції, Товариство звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач вважає, що оскаржене рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

14.08.2015 року до Одеського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає, що скарга не містить вмотивованих заперечень з посиланням на законодавство України стосовно позову та рішення суду першої інстанції. Відсутні належні та допустимі докази на підтвердження правоти відповідача.

До початку судового засідання 17.09.2015 року до апеляційної інстанції від третьої особи надійшли пояснення, в яких остання зазначає, що на підставі допустимих доказів факту противоправних дій відповідача, а також факту заподіяння позивачу шкоди такими противоправними діями у вигляді втрат у відповідному розмірі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення вимог в частині відшкодування майнової шкоди, передбаченої ст. 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у подвійному розмірі, у зв'язку з викладеним третя особа просить суд, залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Крім цього, третя особа просить суд, розглянути дану справу без участі представника.

17.09.2015 року вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, судова колегія оголосила перерву до 06.10.2015 року.

В судовому засіданні 06.10.2015 року представники відповідача підтримали пояснення надані на попередньому судовому засіданні, якими підтримали вимоги апеляційної скарги та просили останню задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні від 06.10.2015 року підтримав пояснення надані на попередньому судовому засіданні, в яких просив відмовити відповідачу в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення господарського суду - без змін.

Представник третьої особи в судовому засіданні 06.10.2015 року надала пояснення, якими підтримала доводи викладені у рішенні суду першої інстанції та заперечувала проти апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом, 16.07.2013 року субспоживачами ПАТ «Інгул» - зокрема, ФОП ОСОБА_5 було направлено запит до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії щодо перевірки розрахунків за перетікання реактивної електроенергії з Товариством.

Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії листом від 15.08.2013 року №02/11-3836, надала висновок, згідно якого при незмінності межі балансової належності електромереж Товариства ПАТ «Інгул», надані для аналізу значення ЕЕРП ПАТ «Інгул» та їх значне зростання - визивають сумніви.

Листом від 11.09.2013 року №1622/179 було надано висновок лабораторії, відповідно до якого, в додатку №5 до договору про постачання електричної енергії №44/23 від 18.06.2007 року укладеному Товариством з ПАТ «Інгул» має місце завищення значення ЕЕРП (0,1577 кВт/кВАр).

03.12.2013 року відповідач перерахував позивачу грошові кошти в розмірі 41 181,21 грн. як надлишково сплачені за реактивну енергію згідно листа № 35 від 28.11.2013 року і акту звірки по рахунку № 44/5392 у сумі 34317,68 грн., що підтверджується належним чином завіреною копією платіжного доручення № 2283 від 03.12.2013 року.

Згідно листа відповідача № 01/26-5528 від 26.09.2014 року до Миколаївського обласного територіального відділення АМК України, Товариство погодилось з висновками територіального відділення по справі № 1-26.213/13-2014 та просило врахувати, що саме згідно підписаних сторонами додатків № 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» до договорів про постачання електричної енергії, укладених з субспоживачами до 2013 року, з вини працівника Товариства (неправильним нарахуванням ЕЕРП) були встановлені субспоживачами ПАТ «Інгул» завищені показники ЕЕРП.

30.09.2014 року Миколаївське обласне територіальне відділення АМК України, розглянувши матеріали справи № 1-26.213/13-2014 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Товариством, в результаті цього прийняла рішення №56-ріш, пунктами 4 та 5 якого вирішила: визнати що дії Товариства, які полягають у необґрунтованому встановленні та стягненні, протягом 2008- травня 2013 років, підвищеної оплати за перетікання реактивної електроенергії ФОП ОСОБА_5, шляхом встановлення завищеного значення економічного еквіваленту реактивної потужності, що потягнуло за собою оплату споживачем надлишкових коштів, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме: зловживання монопольним становищем на ринку, шляхом вчинення дій, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку; за вчинення порушення, визначеного у пункті 4 цього рішення, накласти штраф на Товариство, у відповідності до абзацу 2 ч. 1, абзацу 2 ч. 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у розмірі 5 000,00 грн.

Приймаючи вищевказане рішення Миколаївське обласне територіальне відділення АМК України визнало, що Товариство займало у 2008-2013 роках та І півріччя 2014 року монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання електричної енергії споживачам за регульованим тарифом на території Миколаївської області в межах належних ПАТ «Миколаївобленерго» електричних мереж з часткою 100 відсотків, як таке, що не мало на цьому ринку жодного конкурента, також визнано, що дії Товариства, які полягають у необґрунтовану встановленні та стягненні, протягом 2008 - 2010 років, підвищеної оплати за перетікання реактивної електроенергії ПАТ «Інгул», шляхом встановлення завищеного значення економічного еквіваленту реактивної потужності, що потягнуло за собою оплату споживачем надлишкових коштів, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме: зловживання монопольним становищем на ринку, шляхом вчинення дій, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. Крім цього, з рішення від 30.09.2014 року вбачається, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції відносно субспоживачів ПАТ «Інгул» - зокрема ФОП ОСОБА_5 було припинено під час розгляду справи адміністративною колегією, оскільки даному субспоживачу відповідач повернув в повному обсязі надлишково нараховані кошти в розмірі 38 742,43 грн.

Рішення МОТВ АМК № 56-ріш набрало чинності, отже його законність підтверджена, оскільки не скасована в судовому порядку.

В результаті необґрунтованого стягнення підвищеної оплати за перетікання реактивної енергії позивач вимушений був сплатити завищену суму в розмірі 38 742,43 грн. на користь відповідача.

Фактично, позивач вказані грошові кошти міг використати за іншим господарським призначенням.

Відповідно до змісту ст. 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування. Шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 статті 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.

Встановлені територіальним відділенням порушення законодавства про економічну конкуренцію, то такі факти, в силу ст.55 Закону України «Про захист економічної конкуренції», є підставою для відшкодування завданої шкоди у подвійному розмірі.

Щодо доводів апеляційної скарги, то судова колегія не приймає їх до уваги, оскільки відповідач посилається на приписи ст. 22 ЦК України та вважає, що 38 742,43 грн. є збитками, а не шкодою, однак звертаючись з позовною заявою до господарського суду ФОП ОСОБА_5 посилався не на норми цивільного законодавства, а на норми спеціального законодавства, оскільки був учасником в рішенні МОТВ АМК № 56-ріш від 30.09.2014, а відповідно до ст. 83 ГПК України суд не має права виходити за межі позовних вимог.

Отже матеріали справи спростовують доводи Товариства, що 38 742,43 грн. є збитками.

Крім цього, відповідач не спростував наявність його вини у спірних відносинах та посилання відповідача на недоведеність позивачем у спірних відносинах шкоди є хибним. Представник територіального відділення в судовому засіданні апеляційної інстанції підтвердив, що рішенням № 56-ріш на відповідача були накладені санкції саме за зловживання ним монопольного становища на ринку постачання електричної енергії споживачам. Оскільки ж конкуренція на цьому ринку послуг відсутня то й позивачу не слід доводити наявність шкоди шляхом впливу на конкуренцію.

Враховуючи викладене колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що враховуючи встановлення господарським судом на підставі допустимих доказів факту противоправних дій відповідача, а також факту заподіяння позивачу шкоди такими противоправними діями у вигляді втрат у відповідному розмірі, позовна вимога щодо стягнення з відповідача 38 742,43 грн. (відшкодування завданої шкоди) є обґрунтованою і місцевий суд підставно задовольнив цю вимогу відповідно до ст. 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції»

Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Будь-яких інших доводів щодо незаконності рішення місцевого суду та допущення ним порушень норм матеріального та процесуального права, крім вищезазначених та визнаних апеляційною інстанцією необґрунтованими та безпідставними, скаржник не навів.

Перевіряючи, згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 26.06.2015 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Головей В.М.

Судді Лисенко В.А.

Ярош А.І.