Постанова № 52037147, 29.09.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29 вересня 2015 року 09 год. 30 хв. № 826/14961/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Данилишина В.М., суддів Качура І.А., Келеберди В.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Солекс Ойл Груп" до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконними та скасування рішень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2014 року залишено без розгляду позов товариства з обмеженою відповідальністю "Солекс Ойл Груп" (далі - позивач) до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі - відповідач-1) та Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач-2) про визнання незаконними та скасування постанов відповідача-1 від 21 липня 2014 року №З-2107/4-7/10-46/2107/08/02, №З-2107/1-7/10-47/2107/08/02, №З-2107/3-7/10-48/2107/08/02, №З-2107/2-7/10-49/2107/08/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - оскаржувані постанови).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2014 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до норм протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу для продовження розгляду та вирішення передано судді Данилишину В.М.

Ухвалою судді Данилишина В.М. від 26 червня 2015 року справу прийнято до провадження та її призначено до розгляду у судовому засіданні колегією суддів.

Присутня у судовому засіданні 09 вересня 2015 року представник відповідачів 1, 2 не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Представник позивача у судове засідання 09 вересня 2015 року не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи позивач повідомлений належним чином. При цьому, 03 вересня 2015 року до суду через канцелярію від представника позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 09 вересня 2015 року судом, згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем-1 проведено перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, за результатами якої 07 липня 2014 року складено відповідний акт перевірки (далі - акт перевірки).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що, відповідно до договору купівлі-продажу автозаправної станції від 07 листопада 2013 року, позивач придбав у власність автозаправну станцію, що знаходиться за адресою: Київська область, Васильківський район, смт Калинівка, вулиця Залізнична, будинок №98 (далі - АЗС).

У ході проведення перевірки до відповідача-1 надійшов лист від Васильківської районної державної адміністрації від 05 червня 2014 року №7/10-0506/8, до якого додано копію інвентаризаційної справи №253 та акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту до експлуатації від 04 серпня 2001 року.

Згідно із даними вказаних документів, готовими до введення в експлуатацію є операторська, навіс, чотири автозаправні колонки, сховище нафтопродуктів 4*10 куб.м., надвірна вбиральня, рекламний щит, пожежний пірс, магазин.

За результатами перевірки, у свою чергу, встановлено, що на землях комунальної власності позивачем побудовано автомобільний газозаправний пункт (далі - АГЗП), а саме влаштовано фундаменти зі збірних залізобетонних елементів, змонтовано дві ємності для зберігання газу під тиском, змонтовано паливно-роздаточну колонку без отримання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, чим порушено ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон), без розроблення та затвердження у встановленому законом порядку проектної документації, чим порушено ст. 31 Закону, без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено ст.ст. 34, 37 Закону. Позивачем не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду на об'єкті будівництва, чим порушено ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність". На дату проведення перевірки встановлено, що АГЗП експлуатується без прийняття в експлуатацію у встановленому законом порядку, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону.

На підставі акту перевірки, 08 липня 2014 року відповідачем-1 складено:

- припис №С-0807/6 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт;

- припис №С-0807/7 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- протокол №1-Л-З-0807/293 про правопорушення у сфері містобудування;

- протокол №1-Л-З-0807/294 про правопорушення у сфері містобудування;

- протокол №1-Л-З-0807/295 про правопорушення у сфері містобудування;

- протокол №1-Л-З-0807/296 про правопорушення у сфері містобудування.

Крім того, на підставі акту перевірки, 21 липня 2014 року прийнято оскаржувані постанови:

- №З-2107/4-7/10-46/2107/08/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 6 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та на нього накладено штраф у розмірі 1096200,00 грн.;

- №З-2107/1-7/10-47/2107/08/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та на нього накладено штраф у розмірі 54810,00 грн.;

- №З-2107/3-7/10-48/2107/08/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та на нього накладено штраф у розмірі 43848,00 грн.;

- №З-2107/2-7/10-49/2107/08/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та на нього накладено штраф у розмірі 1096200,00 грн.

Суд погоджується з доводами позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені ст. 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно з ч. 1 ст. 31, ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 37 Закону, проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до абзацу 6 п. 6, п.п. 8, 7, 5 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

- експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат;

- незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат;

- незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат;

- виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об'єктах V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що позивач є власником АЗС, яка введена в експлуатацію згідно з актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 04 серпня 2001 року та матеріалів інвентаризаційної справи БТІ.

Попереднім власником АЗС позивачу передано АГЗП.

Як уже зазначено вище, відповідачем 07 липня 2014 року проведено перевірку АЗС, за результатами якої складено акт перевірки.

В акті перевірки зазначено, що при проведенні перевірки був присутній законний представник позивача (директор), поряд з цим позивачем така інформація заперечується.

Відповідно до п.п. 9, 16-19 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Тобто, державний архітектурно-будівельний контроль має здійснюватися у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва, та у разі виявлення за його результатами порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності разом в актом складається протокол та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Стосовно оскаржуваних постанов суд зазначає наступне.

Як з'ясовано судом у ході розгляду справи, АГЗП не є будівлею, а є механічним пристроєм, який спеціально пристосований для подачі зрідженого газу до автотранспорту. АГЗП передано позивачу попереднім власником АЗС, який його встановив у 2009 році.

Чинним на той момент законодавством України, зокрема, п. 36 постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 р. №1104, передбачалося, що облаштування автомобільних газозаправних пунктів технологічним обладнанням без улаштування фундаментів відноситься до переліку будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл на виконання підготовчих і будівельних робіт.

Крім того, згідно з абзацом 5 ч. 1 ст. 4 Закону, об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси лінійні об'єкти інженерно-транспортні інфраструктури.

Тобто, з аналізу вище викладеного вбачається, що АГЗП не є об'єктом будівництва, натомість, є самостійним технічним пристроєм, який є заводським виробом та виготовлений відповідно до технічних умов. Такий пристрій може бути від'єднаний від місця його встановлення без заподіяння йому будь-якої шкоди.

Отже, об'єктом будівництва, у даному випадку, є АЗС, яка введена в експлуатацію у 2001 році, а встановлення АГЗП не потребує введення в експлуатацію.

В оскаржуваних постановах №3-2107/3-7/10-48/2107/08/02 та №3-2107/2-7/10-47/2107/08/02 зазначено: що замовником TOB "Інвест-Регіон" розпочато виконання робіт з будівництва автозаправного комплексу (а саме виконані роботи з влаштування підземних резервуарів для рідкого палива в котлованах на монолітних залізобетонних фундаментах та виконана підсипка ґрунтом, влаштовано залізобетонні фундаменти під будівлю операторної, виконуються роботи з влаштування несучих металоконструкцій каркасу операторної). Проектна документація на будівництво автозаправного комплексу розроблена ПП "Моноліт-Проект".

Але, як уже зазначено вище, власником АЗС є позивач, який не мав жодних цивільно-правових відносин із TOB "Інвест-Регіон" та ПП "Моноліт-Проект".

В оскаржуваних постановах №3-2107/3-7/10-48/2107/08/02 та №3-2107/2-7/10-47/2107/08/02 не зазначено адресу об'єкта будівництва. Крім того, зазначено інформацію про автозаправний комплекс, а не про АГЗП.

Таким чином, проаналізувавши вище викладені норми та з'ясовані обставини, суд вважає протиправним прийняття відповідачем-1 оскаржуваних постанов та, як наслідок, наявність підстав для їх скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Солекс Ойл Груп" до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконними та скасування рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. У зв'язку з тим, що позивачем не заявлено вимогу про стягнення судового збору за рахунок бюджетних коштів, суд не присуджує на користь позивача здійснені ним судові витрати відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 24, 25, 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №З-2107/4-7/10-46/2107/08/02, №З-2107/1-7/10-47/2107/08/02, №З-2107/3-7/10-48/2107/08/02 та №З-2107/2-7/10-49/2107/08/02, прийняті 21 липня 2014 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області стосовно товариства з обмеженою відповідальністю "Солекс Ойл Груп" (код ЄДРПОУ 38106099).

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя В.М. Данилишин

Суддя І.А. Качур

Суддя В.І. Келеберда