Рішення № 52028160, 13.07.2015, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/427/15-ц

Провадження № 2/675/218/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" липня 2015 р. Ізяславський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Пашкевича Р.В.

при секретарі Григорєвій О.С.

за участі: позивачки ОСОБА_1

представника ДВС ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ізяслав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору відділ державної виконавчої служби Ізяславського районного управління юстиції в Хмельницькій області про стягнення пені по аліментам,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на підставі рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 лютого 2011 року з ОСОБА_3 стягуються аліменти на її користь на утримання двох неповнолітніх синів: Віталія, ІНФОРМАЦІЯ_1, та Богдана, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі ? частини зі всіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31.01.2011 року і до досягнення дітьми повноліття. Проте відповідач будучи працездатним не в повному обсязі виконує рішення суду, та ухиляється від його виконання, що негативно впливає на її з дітьми матеріальне становище, оскільки заробітна плата позивачки є незначною. Внаслідок вказаних дій станом на 01.03.2015 року виникла заборгованість за аліментами в сумі 8556 грн. 94 коп. За прострочення сплати аліментів за період з жовтня 2011 року по лютий 2015 року відповідно до положень ст.196 СК України розмір неустойки (пені) склав 66031,69 грн., що підтверджується її розрахунком. З цих підстав просить суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь пеню по аліментам в розмірі 66031,69 грн., та судових витрат по справі.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, просять задовольнити його у повному обємі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні 20 травня 2015 року позов визнав частково, та пояснив, що про наявність заборгованості йому відомо, тому згідний сплатити пеню по аліментам, однак не для позивачки, а особисто для дітей. Також вказав, що він не погоджується із розрахунком позивачки, та наданий час перебуває у скрутному матеріальному положенні. За вказаних обставин судом надавався для відповідача термін про надання відповідних підтверджуючих доказів, щодо його матеріального становища, та здійснити власний розрахунок по пені аліментів. Однак в наступні судові засідання відповідач не зявився, хоча про час та день розгляду справи повідомлявся належним чином, причин поважності неявки в судове засідання не вказав.

Представник ДВС Ізяславського РУЮ ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що у її провадженні на виконанні перебуває виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь позивачки. Вказує, що неодноразово повідомляла відповідача про наявність заборгованості по аліментам як у письмовому вигляді так і у телефонному режимі, але останній постійно мав відмовки по різним причинам по несплаті аліментів. На вирішення вказаного спору покладається на думку суду.

Вислухавши пояснення позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі, та від спільного подружнього життя мають двох неповнолітніх синів: Віталія, ІНФОРМАЦІЯ_1, та Богдана, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на даний час проживають з позивачкою, та знаходяться на її утримані.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 лютого 2011 року стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання синів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та Богдана, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі ? частини зі всіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31.01.2011 року і до досягнення дітьми повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Відповідно до довідки розрахунку державного виконавця відділу ДВС Славутського МРУЮ від 26.03.2012 року, заборгованість ОСОБА_3 по аліментах станом на 01.03.2012 року становить 2024,94 грн.

Однак, згідно довідки розрахунку державного виконавця відділу ДВС Славутського МРУЮ від 07.07.2015 року, заборгованість ОСОБА_3 по аліментах станом на 30.03.2012 року становить 5747,6 грн. Вказану довідку суд за погодженням позивачки бере за основу нарахування пені по аліментам з ОСОБА_3

Як вбачається із довідок розрахунку державного виконавця відділу ДВС Ізяславського РУЮ від 02.03.2015 року та 12.06.2015 року, заборгованість ОСОБА_3 по аліментах за період з 01.03.2012 року по 01.03.2015 року становить 6532,00 грн. Загальний борг по аліментам згідно виконавчого листа № 2-252/2011 станом на 01.03.2015 року з урахуванням суми боргу нарахування ВДВС Славутського МРУЮ станом на 01.03.2015 року становить 8556,94 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 196 СК України, суд відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України повинен встановити факт заборгованості по аліментах й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, у її виникненні та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача права на стягнення неустойки.

У п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Згідно ч. 1 ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення в справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Отже суд вважає, що відповідачу був відомий як розмір аліментів, що підлягає сплаті, так і початок виконання обов'язку по сплаті аліментів після набрання рішенням законної сили, відповідно він був обізнаний про свій обов'язок сплачувати аліменти за рішенням суду. Більше того, згідно оглянутого у судовому засіданні виконавчого провадження про стягнення аліментів з відповідача, останньому було відомо про наявність заборгованості по аліментам, що підтверджується його поясненнями у суді та реєстром вихідної кореспонденції, згідно якої на його адресу направлялася довідка-розрахунок заборгованості по аліментам, а саме реєстр за квітень 2015 року. В зв'язку з чим, на думку суду, заборгованість по аліментах виникла з вини відповідача. При цьому, судом не може бути взято до уваги посилання відповідача на те, що у нього скрутне матеріальне становище та позивачем невірно здійснено розрахунок пені, оскільки останній будь-яких доказів на підтвердження своїх показів не надав, хоча суд надавав для нього таку можливість.

При визначенні розміру неустойки за прострочення сплати аліментів, судом враховується, що пеня нараховується на помісячну заборгованість від суми несплачених аліментів за кожен день за весь час прострочення по день добровільного погашення боргу або на момент стягнення, що не було враховано позивачкою при складанні власного розрахунку.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути неустойку за прострочення сплати аліментів за період з 01.10.2011 року по 28.02.2015 року в сумі 66031 грн. 69 коп.

Відповідно, з урахуванням вимог ст. 196 СК України, розміру заборгованості по аліментах та днів прострочення сплати аліментів, розмір нарахованої пені з фактично відрахованих сум сплачених аліментів становить 79387 грн. 23 коп., а саме за вказаний проміжок часу відповідач сплатив: 769 грн. 28.10.2011 року; 800 грн. 20.12.2011 року; 700 грн. 11.02.2012 року; 750 грн. 13.10.2012 року; 1000 грн. 05.02.2013 року; 750 грн. 13.04.2013 року; 250 грн. 05.06.2013 року; 800 грн. 26.06.2013 року; 500 грн. 21.08.2013 року; 1500 грн. 27.08.2013 року; 1000 грн. 07.10.2013 року; 150 грн. 26.10.2013 року; 200 грн. 02.11.2013 року; 500 грн. 10.11.2013 року; 350 грн. 23.11.2013 року; 500 грн. 01.12.2013 року; 350 грн. 08.12.2013 року; 250 грн. 28.12.2013 року; 480 грн. 31.01.2014 року; 200 грн. 15.02.2014 року; 300 грн. 17.03.2014 року; 850 грн. 27.05.2014 року; 1000 грн. 21.06.2014 року; 2560 грн. 28.07.2014 року; 950 грн. 28.08.2014 року; 500 грн. 02.09.2014 року; 200 грн. 07.09.2014 року; 100 грн.14.09.2014 року; 1000 грн. 27.09.2014 року; 896 грн. 27.10.2014 року; 100 грн. 01.12.2014 року; 400 грн.20.12.2014 року; 450 грн. 27.12.2014 року.

Жовтень місяць 2011 року при розрахунку пені судом не нараховується, оскільки відповідачем повністю сплачено аліменти за даний місяць.

Пеня нараховується за відповідною формулою Р = SxNxQ

P сума пені,

S накопичена сума заборгованості за попередні місяці (а не за конкретний місяць),

N кількість днів в місяці,

Q ставка пені, у відсотках за день прострочення.

місяцьСумаНара-Пога-сума ХКількістьХ1%=Сумаборгу на початокхованошеноборгу наДнівпеніМісяцяза поточ.кінецьпрострочмісяцьмісяця1 Листопад 2011 р.0613,2155,8457,4Х31Х1%=141,79401.12.2011457,4625,2800282,6Х31Х1%=87,60601.01.2012282,6667,20948,8Х28Х1%=265,701.02.2012948,8667,2700916Х31Х1%=283,9601.03.2012916667,201583,02Х30Х1%=474,90601.04.20121583,02680,402263,4Х31Х1%=701,65401.05.20122263,4680,402943,8Х30Х1%=883,1401.06.20122943,8680,403624,2Х31Х1%=1123,50201.07.20123624,2686,404310,6Х31Х1%=1336,28601.08.20124310,6686,404997Х30Х1%=1499,101.09.20124997686,405683,4Х31Х1%=1761,85401.10.20125683,4696,67505630Х30Х1%=168901.11.20125630696,906326,9Х31Х1%=1961,33901.12.20126326,9718,207045,1Х31Х1%=2183,98101.01.20137045,172607771,1Х29Х1%=2253,61901.02.20137771,172610007497,1Х31Х1%=2324,10101.03.20137497,172608223,1Х30Х1%=2466,9301.04.20138223,17267508199,1Х31Х1%=2541,72101.05.20138199,172608925,1Х30Х1%=2677,5301.06.20138925,172610508601,1Х31Х1%=2666,34101.07.20138601,172609327,1Х31Х1%=2891,40101.08.20139327,172620008053,1Х30Х1%=2415,9301.09.20138053,172608779,1Х31Х1%=2721,52101.10.20138779,172611508355,1Х30Х1%=2506,5301.11.20138355,172610508031,1Х31Х1%=2489,64101.12.20138031,1771,611007702,7Х31Х1%=2387,83701.01.20147702,7771,64807994,3Х28Х1%=2238,40401.02.20147994,3771,62008565,9Х31Х1%=2655,42901.03.20148565,9771,63009037,5Х30Х1%=2711,2501.04.20149037,5771,609809,1Х31Х1%=3040,82101.05.20149809,1771,68509730,7Х30Х1%=2919,2101.06.20149730,7771,610009502,3Х31Х1%=2945,71301.07.20149502,379225607734,3Х31Х1%=2397,63301.08.20147734,37929507576,3Х30Х1%=2272,8901.09.20147576,379218006568,3Х31Х1%=2036,17301.10.20146568,3823,88966496,1Х30Х1%=1948,8301.11.20146496,182307319,1Х31Х1%=2268,92101.12.20147319,1823,89507192,9Х31Х1%=2229,79901.01.20157192,9823,808016,7Х28Х1%=2244,67601.02.20158016,7823,808840,5Х31Х1%=2740,555Всього79387,23

Разом з тим, згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів та інших осіб, які беруть участь у справі. Таким чином, суд вирішує вказаний спір в межах заявлених вимог, а саме розмір неустойки (пені) позивачкою ставиться 66031,69 грн., тому суд вийти за межі позову позбавлений права.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів про його скрутне становище, суд позбавлений можливості зменшити розмір пені по аліментам.

Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат повязаних з правовою допомогою, суд зазначає.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 79 та ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, є витратами, пов'язаними з розглядом справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу ОСОБА_1 надавалась правова допомога адвокатом ОСОБА_5 щодо надання консультації з приводу подання позову, та складання позовної заяви. Позивачем здійснено оплату виконаної адвокатом роботи по наданню правової допомоги у сумі 600 грн. (100+500 грн.), а тому, з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги, в межах фактично понесених витрат в сумі 600 грн., що відповідає граничному розміру компенсації витрат на правову допомогу, передбачених Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки суд відстрочив сплату частини судового збору позивачці, та враховуючи ту обставину, що на час ухвалення рішення судовий збір сплачений не в повному об'ємі, тому в межах задоволеного позову з ОСОБА_3 в дохід держави підлягає стягнення 416,72 грн., та в користь позивачки понесені нею документально підтвердженні витрати в розмірі 243,60 грн. відповідно.

Таким чином загальна сума судових витрат в сумі 1260,32 грн. з яких 600 грн. витрати на правову допомогу та 660,32 грн. судового збору, підлягають стягненню з відповідача, а саме 600 грн. - витрати на правову допомогу та судовий зборів в сумі 243,60 грн. в користь ОСОБА_1, та 416,72 грн. судового збору в користь держави.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 56, 60, 61, 79, 84, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, та ст.196 Сімейного кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 66031 (шістдесят шість тисяч тридцять одна) грн. 69 коп., та судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на корить ОСОБА_1 понесені нею витрати на правову допомогу у розмірі 600 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на корить держави судовий збір в сумі 416 грн. 72 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається через Ізяславський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_6

Вірно: суддя Р.В. Пашкевич