Постанова № 52025947, 05.10.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2015 р. № 809/3853/15

09 год. 50 хв. м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Гундяк В.Д., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),-

ВСТАНОВИВ:

02.09.2015 року управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Позовні вимоги мотивовані тим, що посадовими особами Калуського міськрайонного відділу управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Івано-Франківській області при проведені перевірки торгівельно-складських приміщень, які належать відповідачу щодо дотримання вимог законодавства з питань цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки виявлено порушення вимог законодавства, за наслідками яких створюється реальна загроза життю та здоров'ю людей, про що складено акт перевірки. За наслідками розгляду вказаного акту позивачем винесено припис про усунення порушень вимог законодавства. З метою забезпечення безпеки життя та здоров'я людей, позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та заборони використання будівель, споруд, приміщень за цільовим призначенням, окрім робіт пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

У відповідності до вимог ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах щодо, зокрема, застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням, застосовується скорочене провадження.

Тому, згідно п.3 ч.1 ст.183-2 КАС України ухвалою суду від 03.09.2015 року в адміністративній справі за вищевказаним позовом відкрито скорочене провадження. Копію даної ухвали направлено відповідачу та отримано останнім 07.09.2015 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення. У встановлений ч.3 ст.183-2 КАС України строк правом на подання заперечення проти позову відповідач не скористався.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Судом встановлено, що на підставі наказу № 20 від 23.07.2015 Калуського міськрайонного відділу управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Івано-Франківській області, повідомлення про проведення перевірки № 2511/22-16 від 23.07.2015 року, посвідчення на проведення перевірки № 49 від 24.07.2015 року посадовими особами Калуського міськрайонного відділу управління Державної служби надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області проведено планову перевірку щодо додержання (виконання) вимог законодавства з у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, товарно-складські приміщення якого розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами проведеної перевірки було виявлено ряд порушень, про що складено акт за № 45 від 18.08.2015 року. (а.с. 17 - 22).

Зокрема, як вбачається з дослідженого судом вищевказаного акту встановлено порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, а саме:

- не забезпечення працівників засобами індивідуального захисту відповідно до номенклатури (ст.20 Кодексу цивільного захисту, п.2 Постанови КМУ від 19.08.2002 р. За №1200);

- несправність систем протипожежного захисту у складських приміщеннях (пункт 2.2 розділу ІІІ, пункт 1.1 розділу V "Правил пожежної безпеки в Україні", затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року (далі - наказ МВС України 1417 від 30.12.2014 року), п. Ж.6.3 Додатку Ж ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»);

- невідповідність евакуаційних виходів вимогам (пункти 7 та 13 п.9.1 розділ VІ наказ МВС України 1417 від 30.12.2014 року);

- відсутність на об'єкті відповідної кількості води для здійснення пожежогасіння (підпункт 1 п.2.2 розділ V наказ МВС України 1417 від 30.12.2014 року, п.8.1 ДБН А.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація»);

- порушення щодо улаштування, утримання та експлуатації електромереж і електрообладнання (п.1.20 розділ ІV наказ МВС України 1417 від 30.12.2014 року);

- відсутність інженерного захисту (вогнезахисної обробки дерев'яних конструкцій) (п.2.5 та 2.6 розділ ІІІ наказ МВС України 1417 від 30.12.2014 року);

- відсутність первинних засобів пожежогасіння (п.3.11 глави ІІІ розділу V наказу МВС України 1417 від 30.12.2014 року);

- відсутність захисних пристроїв (протипожежних дверей) (п. 7.1 розділу VІ, п.2.3 розділу ІІІ наказу МВС України 1417 від 30.12.2014 року).

Вказані порушення на думку позивача створюють реальну загрозу життю та здоров"ю людей.

За результатами перевірки Калуським міськрайонним відділом управлінням Державної служби надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області внесено припис про усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту (а.с. 14-16), яким запропоновано відповідачу вжити заходи по усуненню порушень, виявлених перевіркою. Вказаний припис останнім отримано 18.08.2015 року, що підтверджується підписом відповідача. Однак жодних доказів оскарження згаданого припису чи виконання його вимог відповідач суду не надав.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд приймає до уваги наступне.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МНС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 є обов'язковими для виконання всіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності), посадовими особами та громадянами.

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України від 2 жовтня 2012 року у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1 ст.70 Кодексу підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2 ст.70 Кодексу).

Отже, законодавством передбачено право посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки на звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно п. 26 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.

Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Таким чином, наявність таких порушень як: не забезпечення працівників засобами індивідуального захисту відповідно до номенклатури (ст.20 Кодексу цивільного захисту, п.2 Постанови КМУ від 19.08.2002 р. За №1200); не справність систем протипожежного захисту у складських приміщеннях (пункт 2.2 розділу ІІІ, пункт 1.1 розділу V "Правил пожежної безпеки в Україні", затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року (далі - наказ МВС України 1417 від 30.12.2014 року), п. Ж.6.3 Додатку Ж ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»); невідповідність евакуаційних виходів вимогам (пункти 7 та 13 п.9.1 розділ VІ наказ МВС України 1417 від 30.12.2014 року); відсутність на об'єкті відповідної кількості води для здійснення пожежогасіння (підпункт 1 п.2.2 розділ V наказ МВС України 1417 від 30.12.2014 року, п.8.1 ДБН А.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація»); порушення щодо улаштування, утримання та експлуатації електромереж і електрообладнання (п.1.20 розділ ІV наказ МВС України 1417 від 30.12.2014 року); відсутність інженерного захисту (вогнезахисної обробки дерев'яних конструкцій) (п.2.5 та 2.6 розділ ІІІ наказ МВС України 1417 від 30.12.2014 року); відсутність первинних засобів пожежогасіння (п.3.11 глави ІІІ розділу V наказу МВС України 1417 від 30.12.2014 року); відсутність захисних пристроїв (протипожежних дверей) (п. 7.1 розділу VІ, п.2.3 розділу ІІІ наказу МВС України 1417 від 30.12.2014 року) пов'язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі та є обставинами, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

За таких обставин та враховуючи, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 допустив порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, доказів усунення виявлених порушень, не надав, суд приходить до висновку про необхідність застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

У відповідності до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 8-14, 86, 160-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) шляхом опечатування вхідних дверей.

Заборонити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 використовувати будівлі, споруди, приміщення за цільовим призначенням, окрім робіт, пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Постанову суду звернути до негайного виконання.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови сторонами або іншою особою, яка брала участь у справі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя Гундяк В.Д.