Постанова № 52023789, 09.07.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2015 р. справа № 804/5837/15 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрост 4» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007072202 від 18.12.2014 р., -

в с т а н о в и в :

30 квітня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрост 4» (далі - ТОВ «Фрост 4») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська) щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ «Фрост 4» під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Стар Капітал» за період серпень 2014 року, за результатами якої складено акт № 4518/22-05/33165026 від 27.11.2014 р., а також просить визнати протиправним та скасувати винесене на підставі цього акту податкове повідомлення-рішення № 0007072202 від 18.12.2014 року, яким ТОВ «ФРОСТ 4» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 145 857 гривень, в тому числі, за основним платежем - на 97 238 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 48 619 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив про відсутність у відповідача підстав для призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Фрост 4», а також про необґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки № 4518/22-05/33165026 від 27.11.2014 р. по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Стар Капітал», щодо нереальності здійснення господарських відносин із зазначеним контрагентом за перевіряємий період, які, на думку позивача, є безпідставними та не ґрунтуються на фактичних обставинах господарських правовідносин. Крім того, позивач вважає, що висновки зроблено відповідачем у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, без надання належної оцінки первинним документами бухгалтерського та податкового обліку, що були надані позивачем до перевірки. У зв'язку з чим, просить суд визнати протиправними дії податкового органу щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, та визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0007072202 від 18.12.2014 р. (а.с. 4-27).

В судове засідання 09.07.2015 року представник відповідача, повідомлений належним чином про час та місце слухання справи, не з'явився, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався, жодних пояснень та документів на підтвердження позиції податкового органу по справі не надав.

Представники позивача за довіреністю Базарна І.О., Лівчинська Я.С. надали до матеріалів справи додаткові письмові докази по справі, з клопотаннями про витребування судом доказів у справі, допит свідків або призначення експертиз не звертались, проти розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження не заперечували.

За викладених обставин, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Фрост 4» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 10.09.2004 р., та перебуває на податковому обліку у Лівобережній ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області. Основним видом діяльності підприємства є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с. 42-47).

24.10.2014 року за № 34104/04-64-15-02/018 Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на адресу позивача направлено запит про надання документів та письмових пояснень по взаємовідносинам з ТОВ «Стар Капітал», який було отримано позивачем 27.10.2014 року (а.с. 49).

У відповідь на вказаний запит позивач листом за вих. № 219 від 07.11.2014 р. надав письмові пояснення та витребувані податковим органом документи на підтвердження здійснення у серпні 2014 року господарських операцій з контрагентом ТОВ «Стар Капітал», які були отримані відповідачем 07.11.2014 р. (про що свідчить відмітка про канцелярії Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська) (а.с. 50).

Не зважаючи на отримані пояснення та первинні документи, податковим органом винесено наказ № 1186 від 25.11.2014 р. про проведення з 26.11.2014 року позапланової невиїзної документальної перевірки, та направлено на адресу позивача повідомлення про проведення перевірки № 118 від 25.11.2014 року, які були отримані посадовою особою ТОВ «Фрост 4» лише 01.12.2014 року, тобто, вже після її проведення, разом з актом перевірки № 4518/22-05/33165026 від 27.11.2014 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 51-53).

Так, у період з 26.11.2014 р. по 27.11.2014 р. на підставі наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Фрост 4» від 25.11.2014 р. № 1186, згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 статті 78, та відповідно до ст. 79 Податкового Кодексу України, головним державним ревізором-інспектором сектору перевірок банківських та небанківських фінансових установ управління податкового аудиту Лівобережної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Макеєвою М.В. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «Фрост 4» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Стар Капітал» за серпень 2014 року (а.с. 55-68).

Згідно висновків акту перевірки № 4518/22-05/33165026 від 27.11.2014 р., перевіркою встановлено порушення п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Фрост 4» у серпні 2014 року занижено податок на додану вартість на суму 97 238 грн.; встановлено нереальність здійснення ТОВ «Фрост 4» господарських відносин, а саме, встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення позивачем операцій по ланцюгу з постачальником ТОВ «Стар Капітал» за період серпень 2014 року.

Не погодившись з вищевказаними висновками, позивачем 08.12.2014 року на адресу відповідача подано письмові заперечення на акт перевірки №4518/22-05/33165026 від 27.11.2014 року (а.с.71-78).

Листом від 15.12.2014 р. за вих. № 40039/10/04/64-22-05 Лівобережна ОДПІ надала відповідь про відмову у задоволенні заперечень, та зазначила, що висновки вказаного акту перевірки є правомірними, обґрунтованими та такими, що не суперечать вимогам діючого законодавства (а.с. 79-82).

На підставі акту перевірки № 4518/22-05/33165026 від 27.11.2014 року податковим органом винесено податкове-повідомлення рішення № 0007072202 від 18.12.2014 р., яким ТОВ «Фрост 4» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 145 857 грн., в тому числі, за основним платежем - на суму 97 238 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 48 619 грн. (а.с. 83).

Не погодившись з визначеною сумою грошового зобов'язання, ТОВ «Фрост 4» в порядку адміністративного оскарження звернулось із первинною скаргою за вих. № 255 від 30.12.2014 р. до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області з вимогою скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення (а.с. 85-94).

Рішенням ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.01.2015 № 199/10/04-36-10-08-09 граничний строк розгляду скарги продовжено до 28.02.2015 р., та Рішенням від 27.02.2015 р. №1688/10/04-36-10-07-17 ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська №0007072202 від 18.12.2014 р. залишено без змін, а скаргу ТОВ «Фрост 4» - без задоволення (а.с. 95-97).

Не погодившись з цим рішенням, ТОВ «Фрост 4» за вих. № 63 від 12.03.2015 року звернулося із повторною скаргою до Державної фіскальної служби України, в якій також просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0007072202 від 18.12.2014 року (а.с. 98-108).

Рішенням ДФС України від 30.03.2015 р. № 6513/6/99-99-10-01-01-15 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 109-110).

Не погодившись з вищевказаними рішеннями податкового органу, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суд із зазначеним позовом.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Так, згідно ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

За змістом пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених ПКУ податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом ДПС документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

В даному випадку, підставою для направлення на адресу ТОВ «Фрост 4» запиту про надання документів податковим органом зазначено отримання податкової інформації щодо виявлення фактів, які свідчать про можливі порушення платником податків вимог полаткового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Стар Капітал».

На запит податкового органу позивачем надано відповідь з долученням відповідних копій первинних документів, які запитувалися податковим органом, по взаємовідносинам з вказаним контрагентом (а.с. 49).

Проте, незважаючи на надання платником податків повної інформації та документів на запит, податковим органом видано наказ про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з тих самих підстав, з яких йому направлявся запит про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Зазначені дії податкового органу суперечать чинному законодавству, оскільки, позапланова документальна перевірка позивача могла бути призначена лише у разі ненадання ним пояснень та їх документального підтвердження протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, перевірку ТОВ «Фрост 4» проведено відповідачем без наявності підстав, передбачених п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України для проведення такої перевірки, у зв'язку з чим, дії Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Фрост 4» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Стар Капітал» за серпень 2014 року, за результатами якої складено акт № 4518/22-05/33165026 від 27.11.2014 року, є протиправними.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами вказаної перевірки, судом встановлено наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Фрост 4» в особі директора ОСОБА_4 (Замовник) та ТОВ «Стар Капітал» в особі ОСОБА_5 (Підрядник) були укладені договори підряду № 423 від 01.08.2014 р. та № 445 від 04.08.2014 р., відповідно до яких, Підрядник зобов'язується виконати на підставі кошторисної документації своїми силами на свій страх і ризик послуги з ремонту будівель та споруд, а саме, улаштування та утеплення фасаду будівлі «Холодильника» південної і північної сторін, розташованого за адресою: 49127, м Дніпропетровськ, вул. Автопаркова, б.7, і здати роботи в обумовлений Договором строк, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити дані роботи, відповідно до умов цього Договору (а.с. 129-130, 145-147).

До договорів було надано локальний кошторис №2-1-1 облаштування облицювання, утеплення фасаду будівлі Холодильника південної та північної сторони станом на 01.08.2014 року (а.с. 131-132).

Договором купівлі-продажу нерухомого майна № 1211/04 від 12.11.2004 р., зареєстрованого КП «ДМБТІ» 26.01.2005 р., підтверджено перебування у власності позивача приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Автопаркова, б. 7 (а.с. 120-125).

На підтвердження реальності виконання Договору підряду № 423 від 01.08.2014 р., позивачем до перевірки податковому органу надано наступні документи первинного обліку: акти прийому виконаних робіт (КБ-2в) № 25 від 31.08.2014 р., № 26 від 31.08.2014 р., податкові накладні № 25 від 31.08.2014 р., № 26 від 31.08.2014 р., акти надання послуг №25 від 31.08.2014 р., №26 від 31.08.2014 р. (а.с. 133-138).

Також, до перевірки були надані додатки до договору: договірна ціна на облаштування облицювання, утеплення фасаду будівлі Холодильника південної та північної сторін по вул. Автопаркова, 7 станом на 01.08.2014 р., довідка про вартість виконаних підрядних робіт/та витрати/ від 31.08.2014 р. на загальну суму 533, 482 грн., в тому числі ПДВ - 88,914 грн. (а.с. 139-140).

Позивач як замовник здійснив розрахунок за отримані по Договору підряду № 423 від 01.08.2014 р. послуги в безготівковому порядку в сумі 435 006, 00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, а саме: № 674 від 10.09.2014 року в сумі 150 000,00 грн., № 690 від 15.09.2014 року в сумі 150 000,00 грн., № 689 від 15.09.2014 року в сумі 35 006,00 грн., № 705 від 22.09.2014 року в сумі 100 000,00 грн., які засвідчені банківською установою (а.с. 141-144).

На підтвердження реальності виконання Договору підряду №445 від 04.08.2014 р., позивачем до перевірки надано податковому органу наступні документи первинного обліку: акт прийому виконаних робіт №27 (за формою КБ-2в) від 31.08.2014 року, податкову накладну №27 від 31.08.2014 року, акт надання послуг №27 від 31.08.2014 року (а.с. 148-151).

Також, до перевірки були надані наступні додатки до договору: договірна ціна на облаштування облицювання, утеплення фасаду будівлі Холодильника південної та північної сторін по вул. Автопаркова, 7 станом на 04.08.2014 р., та довідка про вартість виконаних підрядних робіт/та витрати/ від 31.08.2014 р. на загальну суму 49,946 грн., в тому числі ПДВ - 8,324 грн. (а.с. 152-154).

Відповідно до акту перевірки, кредиторська заборгованість по договорах підряду складає 148 422,00 грн. (де 49 946,00 грн. - заборгованість по Договору підряду № 445 від 04.08.2014 р., 98 476,00 грн. - заборгованість Договору підряду № 423 від 01.08.2014 р.), яка була сплачена на ім'я нового кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Респект Лайн» - після укладення тристороннього Договору № 03/12 від 12.12.2014 р. про відступлення права вимоги - в сумі 148 422,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 972 від 12.12.2014 року.

По договорах підряду № 423 від 01.08.2014 р. та № 445 від 04.08.2014 р. суми податку на додану вартість за податковими накладними № 25 від 01.08.2014 р., № 26 від 01.08.2014 р., № 27 від 04.08.2014 р., виписаними ТОВ «Стар Капітал», включені ТОВ «Фрост 4» до складу податкового кредиту в серпні 2014 року, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року (а.с. 112-119).

Відповідно до ч. 1 та 5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 2 ст. 207 ГК України визначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно частин 1 та 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пленум Верховного Суду України в постанові «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 р., зокрема, визначив перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК, має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Необхідними умовами для висновку про нікчемність угоди згідно до ст. 207 ГК України та ст. 228 ЦК України є доведення факту наявності завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети укладення угоди сторонами, а також наявність вини у формі умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Інтерес держави і суспільства у сплаті суб'єктами оподаткування податків випливає з обов'язку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому в ст. 67 Конституції України та законах України про оподаткування.

Отже, суб'єктний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними належними засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача в судовому засіданні не доведено, що правочин з надання послуг з ремонту будівель та споруд, улаштування та утеплення фасаду будівлі «Холодильника», укладений між ТОВ «Фрост 4» та ТОВ «Стар Капітал», є нікчемним, порушує публічний порядок та суперечить інтересам держави і суспільства.

Податковий орган дійшов висновку про неможливість здійснення господарських операцій між контрагентом ТОВ «Стар Капітал» та позивачем, посилаючись виключно на наявність інформації про стан платника податків (контрагента) - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, а також на відсутність трудових ресурсів, складських приміщень, транспортних засобів, відсутністю виробничого обладнання, що, на думку податкового органу, ставить під сумнів факт здійснення даним суб'єктом господарювання зазначених послуг на адресу позивача.

Такий висновок податковий орган обґрунтовує також інформацією, отриманою від ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 20.11.2014 р. № 33/7/26-52-22-03-20, відповідно до якої, ТОВ «Стар Капітал» у серпні 2014 року задекларовано податковий кредит у сумі 429 102 грн. та податкові зобов'язання на суму 430 463 грн. без складання податкових накладних на товар, що не перевищують 10 000 грн., що, на думку податкового органу, свідчить про можливі порушення з боку даного контрагента податкового законодавства з метою отримання податкової вигоди третіми особами.

Однак, суд не погоджується з таким висновком відповідача, зважаючи на те, що податкове законодавство не ставить право платника податку на включення сум сплаченого податку до складу податкового кредиту або валових витрат в залежність від господарських, технічних та виробничих можливостей своїх постачальників.

Платник податків (покупець товару, робіт, послуг) не має обов'язку та права здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, і в подальшому не повинен зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит або віднесення витрат до складу валових за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності за можливе допущення порушення законодавства іншими юридичними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарську діяльність визначено як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В даному випадку, договори з виконання робіт з надання послуг з ремонту будівель та споруд, улаштування та утеплення фасаду будівлі «Холодильника», укладені позивачем із ТОВ «Стар капітал», оформлені належним чином: їх підписано уповноваженими особами, які на час підписання договору та його виконання мали необхідний обсяг правосуб'єктності; спірні правочини не визнані судом недійсними, і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим, діє презумпція правомірності правочину; на підтвердження реальності виконання укладених угод, позивачем надано копію договору, акт приймання виконаних робіт з додатками, податкову накладну, платіжні доручення, тощо. При цьому, висновків щодо невідповідності вказаних первинних документів вимогам закону, що давало б змогу вважати їх паперовими носіями, акт перевірки не містить.

Суд звертає увагу також на те, що перевірка ТОВ «Стар Капітал» здійснювалась контролюючим органом 26-27 грудня 2014 року, а фінансово-господарські операції між контрагентами мали місце у серпні 2014 року, а відтак, направлення платнику податків - контрагенту повідомлення про відсутність підприємства за місцезнаходженням у листопаді 2014 року не дає підстав для висновків щодо відсутності реального здійснення господарських операцій, що відбулись у серпні 2014 року.

За викладених обставин, суд не погоджується з висновками відповідача про відсутність реального здійснення фінансово-господарських операцій у вказаному періоді між ТОВ «Фрост 4» та ТОВ «Стар Капітал».

Згідно абз. «а» п. 198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання та виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

Позивачем до податкового органу подано декларацію з ПДВ з додатками за серпень 2014 року, в якій податковий кредит з податку на додану вартість за вказаний період було сформовано за рахунок операції з підприємствами-постачальниками, у тому числі з ТОВ «Стар Капітал» у сумі 97 238 грн.

Враховуючи, що позивач у перевіряємому періоді формував свої витрати та податковий кредит на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають встановленим для них вимогам, своєчасно та в межах проведених господарських операцій, у суду відсутні підстави вважати, що його податкова звітність з податку на додану вартість складалася без відповідного підтвердження первинними документами.

Відповідачем під час розгляду справи також не спростовано факт належного оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит по операціях з ТОВ «Стар Капітал». Більш того, відповідач взагалі не надав до суду ні письмових пояснень по суті спору, ні документів на підтвердження висновків акту перевірки та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Водночас, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечень проти позову від відповідача не надійшло, незважаючи на те, що ухвалою суду про відкриття провадження від 05.05.2015 року йому було запропоновано надати їх до суду у разі невизнання адміністративного позову (а.с. 1).

За викладених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Стар Капітал» за серпень 2014 року, а тому, винесене Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення № 0007072202 від 18.12.2014 р., яким ТОВ «ФРОСТ 4» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 145 857 грн., в тому числі за основним платежем -на суму 97 238 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 48 619 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрост 4» - задовольнити.

Визнати протиправними дії Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення на підставі наказу №1186 від 25.11.2014 року документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Фрост 4» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Стар Капітал» за серпень 2014 року, без наявності законних підстав для її проведення.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0007072202 від 18.12.2014 року, яким ТОВ «ФРОСТ 4» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 145 857 гривень, в тому числі, за основним платежем - на суму 97 238 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - на 48 619 гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Чорна