Рішення № 52020725, 01.10.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6705/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Гончаренко В.М., Комаровської Н.В.

з участю секретаря - Абалдової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору недійсним та призначення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 червня 2015 року,-

встановила:

У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання договору недійсним та призначення аліментів і в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 про утримання дітей не відповідає вимогам діючого законодавства Украйни та на момент укладання договору про утримання дітей, він мав стабільно високий дохід працюючи моряком за кордоном, однак на даний час в нього немає можливості працевлаштуватись за професією та сплачувати, відповідно до договору, суму у розмірі 1000 доларів США на утримання дітей ОСОБА_5 03.03.2007 р. н. і ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач просив суд :

- визнати не дійсним договір про утримання дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- призначити аліменти у твердій грошовій сумі 2000 грн. на утримання дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом перерахування на картковий рахунок ОСОБА_3 ,щомісячно починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2- ОСОБА_7 позов підтримав , просив задовольнити.

Рішення ухвалено у відсутність відповідача.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 24 червня2015 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано договір від 18 березня 2014 року про утримання дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 , недійсним.

Призначено аліменти на утримання синів ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, в загальній сумі 2000,00 грн. щомісячно.

Стягнуто з ОСОБА_2, аліменти у розмірі 1000,00 грн. щомісячно з індексацією відповідно до закону, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання сина ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3, до досягнення повноліття до 03.03.2025 р. включно, починаючи з 20.04.2015р.

Стягнуто з ОСОБА_2, аліменти у розмірі 1000,00 грн. щомісячно з індексацією відповідно до закону, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання сина ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_3, до досягнення повноліття до 17.04.2027 р. включно, починаючи з 20.04.2015р.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції задовольняючи позов , посилаючись на вимоги ст. ст.524,533 ЦК України виходив з того ,що зобовязання по сплаті аліментів має бути виражене у національній валют України гривні та посилався на те,що у позивача змінився матеріальний стан і суттєво зменшилися доходи,що є підставою для зменшення розміру аліментів та підставою для задоволення позову ОСОБА_2

Проте з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитися не можна .

Відповідно до ч.1 ст. 189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину , у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини ,які встановлені цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається , що сторони перебували у шлюбі з 08.10.2006 року по червень 2014 року .

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 16.06.2014 року шлюб між сторонами був розірваний .

Від шлюбу у сторін народилися сини ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей серія I-ЖД № 039002 від 09.10.2006 року та відповідно серія I-ЖД № 072586 від 21.03.2007 року.

18.03.2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений шлюбний договір (а.с.8).

В той же день між сторонами був укладений договір про утримання дітей , посвідчений приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_8 , відповідно до умов якого подружжя домовилися між собою про порядок утримання спільних дітей.

Відповідно до п.2 договору про утримання дітей сторони передбачили , що батько дітей зобовязується надавати аліменти на утримання дітей за домовленістю сторін у розмірі 1000 (одна тисяча) даларів США щомісяця шляхом перерахування на картковий рахунок матері.

Відповідно до статті 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобовязання має бути виражене у грошовій одиниці України- гривні. Сторони можуть визначити грошовій еквівалент зобовязання в іноземній валюті.

При укладені сторонами спірного договору , сторони не передбачили грошовий еквівалент у гривні ,а лише зазначили розмір аліментів у валюті ,що суперечить вимогам ст. 524 ЦК України .

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства,його моральним засадам.

При зверненні до суду з позовом ОСОБА_2 просив визнати договір про утримання дітей не дійсним в цілому.

Відповідно до статті 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому,якщо можна припустити,що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Суд першої інстанції задовольняючи позов ОСОБА_2 та визнавши в цілому не дійсним договір про утримання дітей не звернув уваги на те,що договір про утримання дітей має і інші умови , не виконання сторонами яких матеріалами справи не підтверджено, а позивачем всупереч до вимог ст. 60 ЦПК України не надані,а матеріали справи не містять докази створення відповідачем ОСОБА_3 позивачу перешкод у спілкуванні дітьми.

Матеріали справи не містять докази не відповідності чинному законодавству інших умов договору про утримання дітей.

Позивач не предявляв позов про визнання недійсним п. 2 спірного договору , а просив визнати договір про утримання дітей в цілому , колегія суддів ,відповідно до ст.ст. 3,11,303 ЦПК України позбавлена можливості вийти за межі позовних вимог,заявлених позивачем в суді першої інстанції , тому позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання договору про утримання дітей недійсним в цілому є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги ОСОБА_2 про призначення аліментів на утримання дітей є похідними від позовних вимог про визнання договору про утримання дітей не дійсним.

Враховуючи ,що договір про утримання дітей не скасований ,є чинним ,підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про призначення аліментів, колегія суддів не вбачає.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведене та помилково задовольнив позов ОСОБА_2

За таких підстав, відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, п.4 ч.1 ст.309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 червня 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору недійсним та призначення аліментів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 121 грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_9

ОСОБА_10

ОСОБА_11