Номер провадження: 22-ц/785/6520/15
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Калараш А. А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.10.2015 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Калараш А.А.
суддів - Гончаренко В.М.,Комаровська Н.В.
з участю секретаря - Абалдової О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, Головного управління Державної Казначейської служби України в Одеській області, треті особи ОСОБА_3, Відділ державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області про стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 червня 2015 року, -
встановила:
У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про стягнення моральної шкоди і в обґрунтування позовних вимог посилались на те, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 28.11.2012 року зобовязано ОСОБА_3, який є сусідом позивача та яким здійснено самочинно прибудову до багатоповерхового будинку , знести самочинно побудовану прибудову до багатоповерхового будинку ,що знаходиться за адресою Одеська область, Овідіопольський район, с.Мізікевича, вул. Лабораторна , ж\м «Червоний хутор», № 6 та зобовязано ОСОБА_3 усунути перешкоди у користування позивачем земельною ділянкою, яка відноситься до земель прибудинкової території.
При виконанні судового рішення позивачу стало відомо ,що Інспекцією ДАБК Одеської області зареєстровані декларації про початок будівельних робіт від 05.10.2012 року та про готовність обєкту до експлуатації від 29.10.2012 року .
При зверненні до Інспекції ДАБК в Одеській області з заявою про надання копії декларації на імя ОСОБА_3, їй було відмовлено та зазначено, що документи містять персональні дані.
З метою захисту порушеного її права , вона була змушена звернутися до Одеського окружного адміністративного суду, постановою якого по справі №815/544/14 від 31.03.2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені, дії інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області щодо реєстрації Декларації від 05.10.2012 року про виконання будівельних робіт при прибудові ОСОБА_3, щодо реєстрації Декларації від 29.10.2012 року про готовність обєкту до експлуатації відностно побутованих ОСОБА_3 прибудови до багатоповерхового будинку, визнані протиправними ,а Декларації скасовані.
Позивач посилалася на те, що внаслідок незаконних дій Інспекції ДАБК в Одеській області по регістрації вищенаведених Декларацій , позивач була змушена приймати додаткові зусілля для поновлення своїх порушених прав та діями Інспекції ДАБК їй спричинена моральна (немайнова) шкода, оскільки вона перенесла душевні страждання ,у неї погіршенні самопочуття ,появилися проблеми з сердцем.
Рішення ухвалено у відсутність сторін та третіх осіб.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 08 червня2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову виходив з недоведеності позовних вимог.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна .
Колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги.
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у цивільній , господарській або адмінітративній справі,що набрало законної сили ,не доказуються при розгляді інших справ ,у яких беруть участь ті самі особи або особа,щодо якої встановлені ці обставини.
З матеріалів справи вбачається ,що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить 1\2 частина квартири АДРЕСА_1, ж/м «Червоний Хутір», Овідіопольський район, Одеська область .
Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,який є сусідом позивача тривалий час існує спір з приводу самочинного будівництва ОСОБА_3 прибудови до багатоповерхового будинку ,в якому проживає позивач.
З цього приводу ОСОБА_2 у квітні 2012 року звернулася до суду з позовом про зобовязання ОСОБА_3 знести самочинно побудовану прибудову до багатоповерхового будинку та усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка є прибудинковою територією.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 28.11.2012 року позов ОСОБА_2 був задоволений (а.с.53-54).
13.12.2012 року ОСОБА_2 отримано виконавчі листи по примусовому виконанні рішення апеляційного суду Одеської області від 28.11.2012 р. ,проте рішення апеляційного суду Одеської області не було виконано.
При примусовому виконанні рішенням апеляційного суду Одеської області від 28.11.2012 року , позивачу стало відомо ,що Інспекцією ДАБК в Одеській області , були зареєстровані Декларація від 05.10.2012 року про початок виконання ОСОБА_3 будівельних робіт та Декларація від 29.10.2012 року про готовність обєкту до експлуатації відностно побутованих ОСОБА_3 прибудови до багатоповерхового будинку.
Згідно відповіді від 14 січня 2014 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області відмовила позивачці в видачі копії декларації на імя ОСОБА_3, який є сусідом позивачки, про початок виконання будівельних робіт АДРЕСА_2, ж/м «Червоний Хутір», Овідіопольський район, Одеська область, зазначивши, що витребувані документи містять персональні дані.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2014 р. , залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 р. , позовні вимоги ОСОБА_2 до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, 3-я особа: ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування актів субєкту владних повноважень задоволені та дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області щодо реєстрації Декларації від 05 жовтня 2012 року про виконання будівельних робіт при прибудові ОСОБА_3 до багатоквартирного будинку, який знаходиться за адресою: 65031, Одеська область, Овідіопольський район, село Мізікевича, вул. Лабораторна, ж/м «Червоний хутір» будинок № 6, а також дії щодо реєстрації Декларації від 29.10.2012 року №ОД 14212203235 про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів відносно побудованої ОСОБА_3 до багатоквартирного будинку, який знаходиться за адресою: 65031, Одеська область, Овідіопольський район, село Мізікевича, вул. Лабораторна, ж/м «Червоний хутір», будинок № 6 визнані протиправним, зазначені декларації скасовані.
При зверненні до суду з позовом про стягнення моральної шкоди , позивач посилалася на те,що внаслідок незаконних дій Інспекції ДАБК в Одеській області позивачу завдано моральну шкоду ,яка виразилась у душевних переживанннях, частих змінах настрою та загальному погіршені самопочуття, появилися проблеми з сердцем,постійно переслідує пригнічений стан,дративлівість і як наслідок,постійні сварки з близькими та оточуючими.
В судовому засіданні ОСОБА_2 колегії судіів пояснила, що протиправність дій Інспекції ДАБК в Одеській області змусила її застосувати додаткові зусілля щодо поновлення порушеного її права ,внаслідок чого вона була змушена наймати адвоката, звертатися до суду з позовом , витрачати свій час та внаслідок чого перенесла страждання , незручності , був порушений звичайний склад життя , виникли проблеми з сердцем ,оскільки вона є інвалідом 3 групи.
Відповідно до п.3 розяснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року із змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ,заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до розяснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду україни № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» , розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних,душевних,психічних,тощо), який зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості ,можливості відновлення тощо ) та з урахуванням інших обставин. Зокрема ,враховується стан здоровя потерпілого,тяжкість вимушеного змін у його життєвих ї виробничих стосунках,ступінь зниження престижу,ділової репутації,час та зусилля ,необхідні для відновлення попереднього стану ,добровільне-за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності ,виваженості та справедливості.
З врахуванням того,що протиправність дій Інспекції ДАБК в Одеській області встановлено судовим рішенням , яке набрало чинності та відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України не підлягає доказуванню та з врахуванням того,що через неправомірні дії ІДАБК в Одеській області , позивач змушена була застосувати додаткові зусілля щодо поновлення , порушених ОСОБА_3, своїх прав ,внаслідок чого вона будучи інвалідом 3 групи перенесла незручності , переживання , був порушений її звичайний склад життя, позивачу була спричинена моральна шкода .
При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує п.9 розяснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» , ступінь вини відповідача у спричиненні позивачу моральної шкоди, глибину душевних страждань позивача, обумовлених протиправними діями відповідача, виходячи із засад розумності, виваженості, справедливості ,з врахуванням того,що позивач єінвалідом 3 групи вважає, що на користь позивача підлягає стягненню компенсація моральної шкоди у розмірі 3000 грн.
Позивач при зверненні до суду з позовом , просила стягнути компенсацію моральної шкоди з Державного бюджету України в особі Казначейської служби України.
Колегія суддів з врахуванням того, що реєстрацію Декларацій про початок будівельних робіт від 05.10.2012 року та про готовність обєкту до експлуатації від 29.10.2012 року, було вчинено посадовими особами ,які перебувають у трудових відносинах з відповідачем та протиправність дій відповідача визнано судовим рішенням вважає, що відповідальність за спричинення моральної шкоди ОСОБА_2 ,відповідно до ст. 1172 ЦК України , має нести саме Інспекція ДАБК в Одеській області.
Суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведене та помилково відмовив у задоволенні позову.
За таких підстав, відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а заочне рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нвого рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з ІДАБК на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 243 грн.60 коп.
Керуючись ст.ст. 303, п.4 ч.1 ст.309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 червня 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, Головного управління Державної Казначейської служби України в Одеській області про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області на користь ОСОБА_2 компенсацію моральної шкоди у розмірі 3000 (три тисячі) грн.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Інспекції ДАБК в Одеській області на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді апеляційного суду
Одеської області ОСОБА_4
ОСОБА_5
ОСОБА_6
Судове рішення № 52020701, Апеляційний суд Одеської області було прийнято 01.10.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/14580/14-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: