Ухвала суду № 52016150, 07.10.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/2768/15-ц 07.10.2015 07.10.2015 07.10.2015

Провадження №22-ц/784/2388/15

Справа № 490/2768/15-ц

Провадження № 22ц/784/2388/15 Головуючий у 1-ї інстанції Гуденко О.А.

Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

7 жовтня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Ямкової О.О.,

суддів: Колосовського С.Ю., Локтіонової О.В.,

при секретарі: Богуславській О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 серпня 2015 року

за позовом

ОСОБА_3

до ОСОБА_2,

Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ)

«Компанія з управління активами «Фінансовий капітал»

про визнання чинним договору та відшкодування компенсації моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, в якому просив визнати чинним попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 12 листопада 2014 року між ним і ТОВ «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал» в особі відповідача, та стягнути з останньому компенсацію моральної шкоди в розмірі 50 000 грн. 00 коп..

Одночасно, позивач подав заяву та просив суд вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєві від 7 травня 2015 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено ТОВ «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал».

Ухвалою того ж суду від 20 серпня 2015 року заява про забезпечення позову задоволена у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на її незаконність, та постановити нову про відмову у забезпеченні позову, так як предмет забезпечення позову належить іншій особі, які не є учасником справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п. 1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Положеннями статті 152 ЦПК України, встановлені види забезпечення позову та зазначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

За роз'ясненнями, викладеними у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вимогами майнового і немайнового характеру до фізичної особи - ОСОБА_2, і залученої в якості співвідповідача юридичної особи - ТОВ «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал».

Між тим, з доданих до апеляційної скарги документів слідує, що квартира АДРЕСА_1 на яку судом першої інстанції накладено арешт, з 6.07.2015 року належить ПАТ КБ «ПриватБанк», до якого позивачем вимог не заявлено, та яке не є учасником справи.

Тому, висновок суду щодо підстав задоволення заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову в обраний ним спосіб є не співмірним заявленому обґрунтуванню позовних вимог, пред'явлених до інших осіб - відповідачів, які не є власниками предмета забезпечення.

За такого, колегія суддів вважає, що підстави для забезпечення пред'явленого позову в обраний позивачем спосіб - відсутні, так як спірне майно не належить відповідачам.

В зв'язку з порушенням судом норм процесуального закону, у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 312 ЦПК України, ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову у задоволенні клопотання щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту.

Керуючись статтями 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 серпня 2015 року скасувати, та постановити нову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_3 про вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню не підлягає.

Головуюча Судді