Ухвала суду № 52010069, 12.10.2011, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 11-705/11 Головуючий у 1 інстанції: Дубель Р.М.

Категорія: ст. 118, 124 КК України Доповідач: Урдюк Т. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого - Урдюк Т.М.;

суддів - Тенюха В.П., Валько Н.М.;

з участю прокурора Шахрайчук Н.С.;

потерпілого - ОСОБА_1;

захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3;

при секретарі - Семчишин М.Б.

представників потерпілого ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора Дрогобицької міжрайонної прокуратури Львівської області ОСОБА_6, представників потерпілого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_7, на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17.05.2011 року,-

в с т а н о в и л а:

Ц и м в и р о к о м: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, (уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

Визнано визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 118, 124 КК України та призначено йому покарання:

- за ст. 118 КК України 1 (один) рік 8 (вісім) місяців позбавлення волі;

- за ст. 124 КК України - 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточну міру покарання ОСОБА_8 визначено 2 (два) роки позбавлення волі.

Термін покарання ОСОБА_8 рахується з 22.10.2010 р., тобто із часу його затримання.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишено без змін - взяття під варту.

Стягнуто із ОСОБА_8 в користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області (код ЄДРПОУ 25575150 МФО 825014 р/рахунок № 35221003000808 банк ГУДК у Львівській області призначення платежу за експертизу № 5/1002 від 28.12.2010 р.) вартість проведеної судово-балістичної експертизи в сумі 309 грн. 60 коп.

Речові докази по справі, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Дрогобицького МВ ГУМВСУ у Л/О - куртку спортивну чорного кольору з візерунками, футболку чорного кольору, штани чорного кольору, труси бежевого кольору зі малюнком чорного кольору, пару шкарпеток чорного кольору з білими візерунками, пару шкіряних кросівок білого кольору - повернуто представнику потерпілого ОСОБА_9; куртку чорного кольору з капюшоном, штани світло-сірого кольору, труси синього кольору в квадратики, пару шкарпеток чорного кольору, пару кросівок чорно-білого кольору - повернути потерпілому ОСОБА_1; куртку темно-синього кольору, штани джинсові світло-синього кольору, футболку червоного кольору з чорними вставками, пару кросівок чорного кольору - повернути засудженому ОСОБА_8; кофту темно-синього кольору, штани джинсові синього кольору, ремінь шкіряний чорного кольору, шапку темно-сірого кольору, пару шкарпеток сірого кольору, куртку з капюшоном чорного кольору, пару кросівок, виготовлені зі шкіри чорного та жовтого кольорів - повернути свідку ОСОБА_10; розкладний ніж, конверт, в якому знаходяться зіскоби з речовиною бурого кольору, конверт, в якому знаходяться змиви з речовиною бурого кольору, конверт із зрізами нігтьових пластинок з обох китиць руки ОСОБА_8, конверт із зрізами нігтьових пластинок з обох китиць руки ОСОБА_10, конверт із змивами з обох китиць руки ОСОБА_8, конверт із змивами з обох китиць руки ОСОБА_10 - знищено; цифровий носій - компакт диск DVD+R 47 СВ 8х із відеозаписами спостереження залишино при справі.

Вироком суду ОСОБА_8 визнано винним та засуджено за те, що він 21 жовтня 2010 р. о 22 год. 15 хв., знаходячись за приміщенням магазину Ромашка, що по вул. Війтівська Гора, 85, в м. Дрогобичі Львівської області, разом з своєю дівчиною ОСОБА_11 направлялись додому. В цей час до них підійшов ОСОБА_12, який відкликав ОСОБА_11, щоб поговорити із нею. Коли ОСОБА_8 сказав, що він з ОСОБА_11 йдуть додому, ОСОБА_12 умисно наніс ОСОБА_8 удар рукою в ділянку обличчя. У відповідь ОСОБА_8 також наніс удар ОСОБА_12 в обличчя. В цей час до них підбігли ОСОБА_1 та ОСОБА_10 і почали наносити ОСОБА_8 удари руками та ногами, від яких він впав, проте ОСОБА_12, ОСОБА_1 та ОСОБА_10 продовжували його бити, по всіх ділянках тіла, більшість ударів наносили в ділянку голови, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді саден на правій щоці, правій вушній раковині, правій передвушній ділянці, лівій щоці, синців на шиї зліва, зовнішній поверхні грудної клітки, на чолі справа, в міжнадбрівній ділянці і верхній повіці правого ока, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

З метою самозахисту ОСОБА_8 дістав з кишені свого одягу розкладний побутовий ніж та став оборонятись від нападників, наносячи їм ножем хаотичні удари, внаслідок яких спричинив ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді: непроникаючого колото-різаного поранення на спині зліва в ділянці 7-го та 8-го ребер по біляхребтовій з ушкодженням по ходу раневого каналу м'яких тканин зліва, саден на шкірі верхньої губи рота справа, осаднення шкіри на правому коліні, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень і в прямому причинному зв'язку з настанням смерті не знаходяться, та проникаюче колото-різане поранення грудної клітки зліва в четвертому міжребер'ї по середньо-паховій лінії з ушкодженням м'яких тканин грудної клітки зліва, нижнього краю четвертого ребра, судин та нервів, що проходять в цій ділянці, вісцеральної плеври з ушкодженням медіальної частини середньої долі лівої легені, перикарду, лівого шлуночка у верхній частині, що межує з лівим вушком та відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, є небезпечним для життя в момент заподіяння та спричинило смерть потерпілого ОСОБА_12, а ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого поєднаного колото - різаного поранення грудної клітки зліва з проникненням в ліву плевральну порожнину та гемопневмотораксом зліва (наявність крові і повітря в плевральній порожнині), з пошкодженням селезінки і кровотечею в черевну порожнину, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, та п'ять колото-різаних ран на передній черевній стінці у верхній частині по серединні лінії, в ділянці лівої лопатки, в ділянці лівого плечового поясу, в ділянці попереку справа, на внутрішній поверхні у верхній третині правого стегна і відносяться до легкого тілесного ушкодження, що викликали короткочасний розлад здоров'я, чим перевищив межі необхідної оборони, застосувавши для самозахисту ніж, що не відповідало дійсній загрозі йому.

Державним обвинувачем подано апеляцію, в якій просить скасувати даний вирок у звязку з неправильним застосуванням кримінального закону. Постановити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 115 ч. 1, 115 ч. 2 п.13, 15 ч. 2 КК України та призначити йому остаточне покарання на підставі ст. 70 КК України у виді 10 років позбавлення волі. Свої апеляційні вимоги мотивує тим, що матеріалами справи доведено той факт , що ОСОБА_8, дізнавшись з телефонної розмови від ОСОБА_11 про її небажання в подальшому зустрічатись , ще до зустрічі з нею висловлював намір позбавили життя ОСОБА_1 Крім цього вказує, що суд при призначенні ОСОБА_8 покарання не в повній мірі врахував ступінь тяжкості та характер суспільної небезпеки злочинів.

Захисником ОСОБА_5 та ОСОБА_7 подані аналогічні апеляції та доповнення, в яких просять скасувати вирок суду першої інстанції та постановити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 115 ч. 1, 115 ч. 2 п.13, 15 ч. 2 КК України. Вказують, що суд дійшов невірного та суперечливого висновку про наявність в діях останнього необхідної оборони, а в основу вироку було покладено лише покази самого засудженого та частково змінено покази свідка ОСОБА_11, які суперечать іншим матеріалам справи. Крім того зазначають, що судом не вмотивовано відкинуто покази потерпілого ОСОБА_1 та покази свідка ОСОБА_10 звертає увагу на те, що розташування тілесних ушкоджень на такій висоті спростовує твердження засудженого про те, що удари ним наносились в лежачому положенні. Усі фактичні обставини справи, на думку апелянтів свідчать про те, що умисел на вбивство ОСОБА_1 та ОСОБА_12 виник у ОСОБА_8 до моменту нанесення першого удару., а від так дії останнього були правильно кваліфіковані органом досудового слідства.

Заслухавши доповідача, прокурора та захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5 в інтересах потерпілого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_1, які підтримали свої апеляції, засудженого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_2, які просять апеляції відхилити, а вирок суду залишити без змін, обговоривши доводи апеляції та перевіривши матеріли справи, колегія суддів визнала, що апеляція державного обвинувача та представників потерпілого ОСОБА_1 ОСОБА_7, ОСОБА_5 та доповнення до апеляції підлягають до часткового задоволення.

Допитаний в суді першої інстанції ОСОБА_8 (а.с. 60 Т.3) пояснив, що ОСОБА_12 21.10.2010 року наніс йому кулаком удар в ділянку обличчя… У цей час до них підбігли ОСОБА_1 та ОСОБА_10 і почали наносити удари руками та ногами по всіх ділянках тіла, більшість ударів наносили в ділянку голови. Від нанесених ударів упав на землю, де йому продовжували наносити удари. Коли лежав на землі, хтось із хлопців сказав, що вчора з ОСОБА_11 вони вступали в статеві зносини. Дані слова його розлютили і він з метою самозахисту, вийняв з кишені ніж і почав наносити в сторону хлопців хаотичні удари, щоб захистити себе…перебував у сильно розлюченому стані за образу. …Удари наносив до того часу, коли піднімався із землі. Ніяких предметів у хлопців в руках не було.

Дане ОСОБА_8 ствердив і частково явкою з повинною (а.с. 48 Т. 1). Зазначивши в суді апеляційної інстанції, що всі троє, зокрема і ОСОБА_10 наносили йому тілесні ушкодження.

Допитаний в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_10, не заперечив, що між ОСОБА_8 та ОСОБА_12 21.10.2010 року виник конфлікт, який переріс у бійку, хто розпочав бійку, він не знає. Він особисто участі в бійці не приймав, лише мав бажання розборонити хлопців. Не бачив , як ОСОБА_13 ОСОБА_1 та ОСОБА_12 лежачому наносили удари. Дані покази частково ствердила свідок ОСОБА_11 та потерпілий ОСОБА_1

Перекваліфіковуючи дії ОСОБА_8 із ст. ст. 115 ч. 1, 115 ч. 2 п.13, ст. 15 ч. 2 КК України, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_8 піддався протиправному нападу з боку ОСОБА_12, ОСОБА_1 та ОСОБА_10, а тому з метою самозахисту застосував побутовий складний ніж, наносячи ним хаотичні удари в сторону нападаючих, при перевищенні меж необхідної оборони, спричинив тяжкі тілесні ушкодження, від яких наступила смерть ОСОБА_12

Разом з тим, судом першої інстанції належно не встановлено, чи була реальна загроза життю та здоров'ю ОСОБА_8 під час інкримінованих йому дій, зокрема як встановлено в засіданні суду апеляційної інстанції сторонніх предметів у потерпілого ОСОБА_1, ОСОБА_12, свідка ОСОБА_10 не було.

Суд, не встановив, чи приймав участь у бійці свідок ОСОБА_10, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, зокрема судово-медичної експертизи у ОСОБА_10 не виявлено тілесних ушкоджень.

Разом з тим, у ОСОБА_8 наявні тілесні ушкодження у вигляді саден на правій щоці, вушній раковині, лівій щоці, синці на шиї зліва, зовнішній поверхні грудної клітки (а.с. 149 Т. 1), що частково спростовують покази підсудного ОСОБА_8. в тій частині, що спочатку були нанесені удари в обличчя, а потім його повалили на землю та наносили тілесні ушкодження в різні ділянки тіла.

Разом з тим, у ОСОБА_1 згідно висновку експертизи №1073 від 09.11.2010 року виявлено проникаюче, поєднане колото-різане поранення грудної клітки зліва, з пошкодженням селезінки…, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження та пять колото-різаних ран на передній черевній стінці у верхній частині по середині лінії, в ділянці лівої лопатки в ділянці лівого плечового поясу, в ділянці попереку справа, на внутрішній поверхні у верхній третині правого стегна (Т.1 а.с. 136-138).

ОСОБА_12, згідно експертизи спричинено: непроникаюче колото-різане поранення на спині зліва, в ділянці 7-го8-го ребра… та проникаюче колото-різане поранення грудної клітки зліва, нижнього краю четвертого ребра, судин та нервів, що проходять в цій ділянці вісцеральної плеври з ушкодженням медіальної частини середньої долі лівої легені… що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_12 (а.с. 122-132 Т.1)

Судом першої інстанції не дано належної оцінки показам свідка ОСОБА_11, яка неодноразово змінювала свої покази, як щодо причини конфлікту між ОСОБА_8 та ОСОБА_12 та ОСОБА_1, погроз із сторони засудженого так і щодо бійки між ними.

В суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_11 пояснила, що на неї працівниками міліції чинився тиск і тому вона частково змінювала свої покази, про що вона заявляла в суді першої інстанції, однак дане не перевірялось судом.

Судом першої інстанції не зазначено, чому в основу обвинувального вироку покладено вибірково покази ОСОБА_11

Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання щодо кваліфікації дій ОСОБА_8 судом ретельно не досліджено докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу останнього. Питання про умисел слід вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин інкримінованого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, попередню поведінку винного і потерпілих, їх взаємовідносини. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

При умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, у випадку заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, в наслідок якого смерть потерпілого, ставлення до настання смерті проявляється в необережності. Замах на вбивство може бути вчинено лише з прямим умислом, коли винний передбачав настання смерті потерпілого і бажав цього, але такі наслідки не настали з незалежних від його волі обставин.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає. що вирок суду першої інстанції підлягає до скасування.

Під час нового судового розгляду справи по суті, слід враховувати наведене у мотивувальній частині ухвали, повно та всесторонньо дослідити матеріли справи та винести рішення у відповідності до вимог Закону.

Керуючись ст. 362, 363, 365, 366 КПК України, -

у х в а л и л а:

апеляції помічника прокурора Дрогобицької міжрайонної прокуратури Львівської області ОСОБА_6, представників потерпілого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_7 задоволити частково.

Вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 травня 2011 року відносно ОСОБА_8 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в цей же суд, в іншому складі суду.

Головуючий:

Судді: