Ухвала суду № 52009785, 01.10.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/6757/14 Головуючий у 1 інстанції: Головатий Р.Я.

Провадження № 22-ц/783/3843/15 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

Категорія: 69

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Приколоти Т.І.

суддів: Тропак О.В., Федоришина А.В.

з участю секретаря Іванової О.О.

з участю ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 26 березня 2015 року, у справі за заявою ОСОБА_3, з участю заінтересованої особи Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області, про встановлення факту що має юридичне значення,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 26 березня 2015 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про встановлення факту неправильності актового запису цивільного стану відносно ОСОБА_3 в частині зазначення дати народження, а саме: замість «12.11.1959 року» невірно вказано «ІНФОРМАЦІЯ_3» та в зазначенні по-батькові матері, а саме: замість «Мати ОСОБА_4» невірно вказано «Мати ОСОБА_5».

ОСОБА_3 оскаржила рішення суду в частині відмови у задоволенні її заяви про встановлення факту неправильності актового запису цивільного стану щодо зазначення дати її народження, посилаючись на те, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на підставі оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Зазначає, що жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті. Вважає, що оскаржуване рішення є незаконним і необґрунтованим. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції визначені у ст. 309 ЦПК України. Суд першої інстанції вважав, що зазначені у заяві обставини не підтверджені зібраними у справі доказами. Посилається на те, що судом першої інстанції поряд з іншими доказами у справі не враховано відповідь Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служб Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області від 14 січня 2015 року. З копії актового запису про шлюб №7 від 27 лютого 1982 року, який зареєстрований виконавчим комітетом Чишківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, вбачається, що датою народження ОСОБА_7 є 12 листопада 1959 року, що додатково стверджується усіма іншими доказами у справі. Вказує, що суд першої інстанції не врахувавши всіх фактичних обставин справи, передчасно ухвалив необґрунтоване рішення у цій частині, чим поставив під сумнів об'єктивність неупередженість суду при вирішенні даного спору. Вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставин справи, що мають значення для всебічною повного, об'єктивного та безпосереднього вирішення справи; рішення ухвалено за недоведеності обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; має місце невідповідність висновків суду обставинам справи; допущено порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуальною права. Згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Відповідно до п.2.16.7 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актовому записі цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду. Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» № 12 від 7 липня 1995 року в порядку встановлення неправильності записів у актах громадянського стану до цих актів вносяться зміни щодо прізвища, імені, по батькові, коли були допущені помилки під час реєстрації акта або коли органами реєстрації актів громадянського стану відмовлено у зміні запису, який провадився відповідно до положень про порядок зміни записів актів громадянського стану. Зазначає, що відповідно до ст. 3 ЦПК України, ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Заслухавши суддю-доповідача, представника заявника, перевіривши матеріали справи в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що провадження у даній справі у оскарженій частині належить закрити та повідомити заявнику до юрисдикції якого суду відноситься розгляд такої справи.

Встановлено, що 18 грудня 2014 року заявник, разом з іншою вимогою, звернулася в суд із заявою про встановлення факту неправильності актового запису цивільного стану відносно неї в частині дати народження. Вказує, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, а у актовому записі про її народження невірно вказано дату народження - ІНФОРМАЦІЯ_3. В підтвердження дати народження 12 листопада 1959 року зазначає, що така дата вказана у її паспорті громадянина України. Це також стверджується присвоєним їй ідентифікаційним номером, закордонним паспортом, дозволом на проживання в Італії, відомостями довідки №377-13112014/46210, виданої Управлінням інформаційно-аналітичного забезпечення ГУМВС України у Львівській області станом на 14 листопада 2014 року. Встановлення такого факту їй необхідно для отримання свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану нового зразка. Просить заяву задовольнити.

Із заяви ОСОБА_3 у цій частині вбачається, що фактично вона порушує питання внесення виправлень до актового запису. Належних та допустимих доказів того, що для вирішення цього питання вона зверталася до органу реєстрації актів цивільного стану, до повноважень якого входить внесення змін до актового запису, заявник не надала.

Відповідно до п. 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 рок, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

У постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 1 березня 2013 року визначено, що цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (ст.5 ЦПК України). Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення (п.3).

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАСУ, який набрав чинності з 1 вересня 2005 року, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п.1 ч.1 ст.17 КАСУ, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом п.1 ч. 1 ст. 3 КАСУ, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відмова внесення виправлень до актового запису породжує публічно-правовий спір, оскільки ці відносини є публічно-правовими за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовує надані йому чинним законодавством владні управлінські функції. Таким чином, дана справа відповідає вищенаведеному нормативному визначенню адміністративної справи. Про це зазначено і у п.7 Прикінцевих та перехідних положень до КАСУ.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що ця справа в частині внесення виправлень до актового запису про народження не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, провадження у ній підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України, оскільки розгляд такої справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду. В решті рішення суду не оскаржено.

Відповідно до ч.2 ст. 206 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 205, ч.2 ст. 206, ст..303, п.4 ч.1 ст. 307 ч.1 ст.310, ст. 313, п.3 ч.1 ст. 314, ст.ст. 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 26 березня 2015 року в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_3 про встановлення факту неправильності актового запису цивільного стану відносно ОСОБА_3 (дівоче прізвище ОСОБА_7) в частині зазначення дати народження, а саме: замість «ІНФОРМАЦІЯ_2» невірно вказано «ІНФОРМАЦІЯ_3», - скасувати, у цій частині провадження у справі закрити.

Повідомити ОСОБА_3, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: