Постанова № 52007903, 29.09.2015, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/1576/14-а

провадження №2-а/457/19/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючої-судді Василюк Т.В.

з участю секретаря Луцької І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, третя сторона - гаражно-експлуатаційне товариства «Беркут» про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до Трускавецького міського суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, третя сторона - гаражно-експлуатаційне товариства «Беркут» про незаконність рішення (акту індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Свої вимоги мотивує тим, що він є власником металевого гаражу (збірно-розбірного) НОМЕР_1, який розташований у ГЕТ «Беркут», що в м. Трускавці по вул. Стебницькій, 79, у якому він зберігає свій власний транспортний засіб ГАЗ 21 д.н.з. НОМЕР_2. Гараж являв собою бетонний фундамент з влаштованим підвалом, оглядовою ямою, дерев'яною підлогою. На бетонному фундаменті влаштований металевий збірно-розбірний гараж з воротами. Гараж був розташований в низині, тому під час дощів його постійно підтоплювало, відтак він вирішив підняти рівень гаражу, як вчинили і інші сусіди. У 2012 році він вирішив провести ремонт свого гаражу. А саме підняти рівень підлоги на 0,5 м. із заміною її на бетонну, так як дерев'яна підлога повністю зігнила. Тому він звернувся із відповідною заявою до голови правління ГЕТ «Беркут» і отримавши дозвіл провів ремонтні роботи фундаменту, а саме: підняв бетонний фундамент на 0,5 м. та влаштував бетонну підлогу. 30.05.2014 року у ГЕТ «Беркут» прийшов головний державний інспектор відділу державного контролю за будівництвом об'єктів Південного напрямку ОСОБА_4, який склав Акт № 8/67 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Де зазначив, що він, ОСОБА_2, в гаражному кооперативі «Беркут» на вул. Стебницькій в м. Трускавець здійснив влаштування фундаменту із оглядовою ямою та бетонною основою підлоги без права на виконання будівельних робіт та затвердженою в установленому порядку проектної документації, чим порушено ст. 34, ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», постанову Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 «Деякі питання виконання підготовчих будівельних робіт», ст.ст. 7, 9, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність». Не дивлячись на те, що він заперечив нове будівництво і пояснив, що на цьому місці знаходився його гараж з існуючим фундаментом, підвалом і оглядовою ямою і все зігнило так як гараж заливало водою, а з дороги йому було вручено Припис про зупинення робіт якими він проводив ремонт свого гаражу та складено Протокол № 8/67 від 30.05.2014 року про адміністративне правопорушення, який йому не надали і його з ним не ознайомлювали. 08.06.2014 року йому було вручено Постанову № 8/89-ф від 05.06.2014 року по справі про адміністративне правопорушення винесену відповідачем в.о. начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області Федорович Вітою Ігорівною про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 96 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 5950,00 грн. паном ОСОБА_4 12.06.2014 року в межах строку на оскарження він оскаржив постанову про накладення на нього адміністративне стягнення, але листом від 26.06.2014 року у задоволенні його скарги було відмовлено, що дало йому підстави звернутися до суду. Даний лист він отримав після закінчення строку на оскарження, тому пропустив строк на оскарження з поважних причин. Відтак просив поновити йому пропущений строк на оскарження з поважних причин, постанову про накладення на нього адміністративного стягнення скасувати, справу закрити та повернути йому сплачені кошти в сумі 5950,00 грн.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити, суду пояснили, що дозвіл на виконання будівельних робіт повинен бути лише коли присвоюється клас будівництва, а у випадку збільшення висоти фундаменту, клас не присвоюється, також надали суду копію постанови Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2015 року по справі № 813/6044/14, якою визнано протиправним та скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 30.05.2014 року № 8/67.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, оскільки і акт, і припис, і, відповідно, постанова в справі про адміністративне правопорушення, були винесені із дотриманням норм законодавства, позивач провів будівельні роботи, а саме будівництво фундаменту, на земельній ділянці, яка йому не належить, без права на проведення вищевказаних робіт.

Представник третьої особи - гаражно-експлуатаційного товариства «Беркут» подала суду заяву в якій просила продовжувати розгляд справи за її відсутності, при ухваленні постанови поклалася на думку суду.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що постановою № 8/89-ф від 05.06.2014 року позивача ОСОБА_2 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 5950,00 грн. Стягнення у виді штрафу накладено на позивача у межах санкції ч. 6 статті 96 КУпАП.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Реалізуючи свої повноваження в даній сфері, суб'єкти владних повноважень повинні діяти добросовісно та на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд при вирішенні справи, відповідно до ст. 9 КАС України, перевіряє законність дій чи прийнятого рішення суб'єкта владних повноважень.

За змістом п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП. Відповідно суд розглядає дану категорію справ у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Суд при розгляді даної категорії адмінсправ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та повноважний згідно з вимогами п.3 ч.1 ст.293 КУпАП скасувати постанову і закрити провадження у справі про адмінправопорушення.

Відповідно до ст.ст.151, 247 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення або за закінченням на момент розгляду справи строків передбачених ст.. 38 КУпАП. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показів свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2015 року по справі № 813/6044/14, якою визнано протиправним та скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 30.05.2014 року № 8/67 та яка набрала законної сили 06.05.2015 року (а.с. 134-137), встановлено, наступне:

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначає Закон України "Про архітектурну діяльність", який спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ст.10 Закону України "Про архітектурну діяльність" державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про архітектурну діяльність" замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону.

Згідно з положеннями Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до статті 1 цього Закону проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Згідно з частиною 1 статті 38 цього Закону, у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

Згідно п.22, п.23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України" під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.

При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, суд з'ясовує, зокрема, наскільки збудована будівля за розміром відповідає площі, поверховості, розміщенню та іншим умовам, передбаченим проектом; як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.

В матеріалах справи наявні фотографії збірно-розбірного металевого гаража, який належить ОСОБА_2, з яких видно, що ОСОБА_2 не здійснював нового будівництва чи реконструкції старого, а лише укріпив існуючий фундамент гаража, гараж залишився на тому ж місці, що й був до ремонту.

До матеріалів справи долучено акт обстеження гаражу в НОМЕР_1 ОСОБА_2 після ремонту від 18.03.2015 №3, в якому Гаражно-експлуатаційне товариство «Беркут» зазначило, що в ході ремонту збірно-розбірного металевого гаража ОСОБА_2 не порушив архітектури ряду, металевий гараж поставлений на той самий фундамент, що був до ремонту.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі.

Згідно із ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності винесеного припису.

Оскільки первинним документом є припис № 8/67 від 30.05.2014 року, який складений з тих самих підстав, що і оскаржувана постанова № 8/89-ф/пз від 05.06.2014 року, що стверджував сам представник ДАБІ України ОСОБА_4 у своєму клопотанні про зупинення провадження у справі від 26.03.2015 року (а.с.119-121), то суд приходить до переконання, що вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Так як судом скасована постанова відповідача, то суд вважає за необхідне зобовязати ГУ ДКС у Львівській області через УДКС України у м. Трускавці Львівської області в повернути позивачу ОСОБА_2 за рахунок коштів Державного бюджету України сплачену ним суму штрафу в розмірі 5950,00 грн.

Щодо поновлення пропущеного строку на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, то відповідно до вимог ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач Припис про зупинення робіт якими він проводив ремонт свого гаражу та Протокол № 8/67 від 30.05.2014 року про адміністративне правопорушення, не одержав і з ними не ознайомлювали, а лише 08.06.2014 року йому було вручено Постанову № 8/89-ф від 05.06.2014 року по справі про адміністративне правопорушення винесену відповідачем в.о. начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області Федорович Вітою Ігорівною про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 96 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 5950,00 грн. ОСОБА_4 12.06.2014 року в межах строку на оскарження він оскаржив постанову про накладення на нього адміністративне стягнення, але листом від 26.06.2014 року у задоволенні його скарги було відмовлено. Даний лист він отримав після закінчення строку на оскарження, тому пропустив строк на оскарження з поважних причин. Відтак суд вбачає підстави для поновлення строку оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення.

На підставі неведеного та керуючись ст.ст. 71, 138, 139, 160-163 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Позов - задовольнити.

Поновити позивачу пропущений строк звернення до суду з позовом.

Скасувати постанову № 8/89-ф/пз від 05.06.2014 року по справі про адміністративне правпорушення про накладення на ОСОБА_2 5950,00 грн. штрафу.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 6 ст. 96 КУпАП. щодо ОСОБА_2 - закрити.

Повернути з Державного бюджету України через управління Державної казначейської служби України у м. Трускавці Львівської області ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 5950,00 грн., сплачені ним 03.07.2014 року на р/р 31115106700018.00 МФО 825014 ЗКПО 37835447.

Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови, з одночасною подачею її копії до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Суддя: Т. В. Василюк