Ухвала суду № 52005705, 07.10.2015, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа № 328/3670/15-к

07.10.2015

1-кп/328/212/15

У Х В А Л А

Іменем України

07 жовтня 2015 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді: Петренко Л.В., за участі прокурора Нєдоводєй Л.А., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, при секретарі Похвалітовій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в режимі відео конференція з Вільнянським слідчим ізолятором Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області, кримінальне провадження № 120150803500001047 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

15 вересня 2015 року до Токмацького районного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120150803500001047 від 29 липня 2015 року відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України, до якого додано реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка про отримання вказаних документів обвинуваченим та його захисником.

29 вересня 2015 року кримінальне провадження призначено до судового розгляду.

07 жовтня 2015 року, в судовому засіданні, прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, який спливає 09жовтня 2015 року, оскільки продовжують існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник не заперечували проти продовження строку тримання під вартою.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, його захисника, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання, щодо продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Пунктом 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року визначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

За змістом ст. ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 п. 5 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185 КК України.

Вбачається, що ухвалою слідчого судді Токмацького районного суду Запорізької області від 14 серпня 2015 року до обвинуваченого ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09.10.2015 року.

ОСОБА_1 не працює, не має постійного джерела доходів, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень середньої тяжкості, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, крім того ОСОБА_1 був засуджений за вчинення корисливих тяжких злочинів, має судимість, що непогашена у встановленому законом порядку, зазначене свідчить про системність вчинення корисливих злочинів, з огляду на що дійшов обґрунтованого висновку про те, що обвинувачений, знаходячись на волі, може ухилятись від суду та продовжувати займатися злочинною діяльністю.

Зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаних ризиків і застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_1, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Судом не встановлено даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, строк тримання під вартою закінчується, а судове провадження неможливо завершити до закінчення строку тримання під вартою, мета та підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначені в ухвалі слідчого судді, яка на час проведення судового засідання не скасована, а нових підстав для застосування іншого запобіжного заходу немає.

Згідно ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави, суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. У зв'язку з чим запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 слід продовжити.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості, визначається в межах від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, а тому суд вважає за необхідне, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового і сімейного стану обвинуваченого, та ризиків, передбачених ст.177 КПК України визначити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу у розмірі 20 (двадцять) мінімальних заробітних плат, що становить 27 560,00 (двадцять сім тисяч п'ятсот шістдесят) грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 обґрунтоване та підлягає задоволенню, вважає необхідним продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд, -

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 - задовольнити.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у виді тримання під вартою вважати продовженим до 06 грудня 2015 року.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України визначити щодо ОСОБА_1 розмір застави 20 (двадцять) мінімальних заробітних плат, що складає 27 560,00 (двадцять сім тисяч п'ятсот шістдесят) грн., та у разі внесення якої - покласти на ОСОБА_1 зобов'язання: прибувати до суду по кожному виклику; не відлучатися за межі м. Токмака Запорізької області, де він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, строк дії яких (зобов'язань) визначити не більше двох місяців з моменту внесення застави.

Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/

з оригіналом згідно

Суддя