YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Полтавська область

/

Господарський суд Полтавської області

Рішення № 51999106, 29.09.2015, Господарський суд Полтавської області

Дата ухвалення

29.09.2015

Номер справи

917/455/15

Номер документу

51999106

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2015 р.Справа №917/455/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Дніпро", вул. Мечнікова, 3, м.Київ, 01601, поштова адреса: вул. Леніна 17, м.Дніпропетровськ, 49000

до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина", с.Попівка, Миргородський район, Полтавська область, 37633

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Луксор - УТР", вул. Лучанська, 1Б, с. Юсківці, Лохвицький район, Полтавська область, 37222

про звернення стягнення шляхом визнання права власності на предмет застави

Суддя Киричук О.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, дов. № 128 від 22.07.2013 р.,

від відповідача: ОСОБА_3, дов. №2 дов від 29.01.2015 р.,

від третьої особи: не з'явився.

Розглядається позовна заява про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на предмет застави за договорами застави № 180311-3 від 18.03.2011 р. та № 271112-ЗАВ від 27.11.2012 р.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що внаслідок невиконання ТОВ "Луксор - УТР" умов кредитного договору № 230410-КЛВ від 23.04.2010 р., станом на 01.02.2015 року виникла заборгованість перед позивачем за кредитним договором у загальному розмірі 13 178 062,08 доларів США.

З метою належного виконання зобов'язань позичальником за кредитним договором, між Банком та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством Батьківщина були укладені договори застави № 180311-3 від 18.03.2011 р. та № 271112-ЗАВ від 27.11.2012 р.

У зв`язку із невиконанням ТОВ "Луксор - УТР" умов зазначеного кредитного договору, відповідачу було направлено вимогу про повернення грошових коштів № 6/21-5771/2-БТ від 06.08.2014 року з попередженням про звернення стягнення на предмети застави.

Незадоволення вимог позивача стало підставою для звернення з даним позовом про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на предмет застави за договорами застави № 180311-3 від 18.03.2011 р. та № 271112-ЗАВ від 27.11.2012р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, посилаючись, зокрема, на відсутність у директора повноважень на укладення договорів застави № 180311-3 від 18.03.2011 р. та № 271112-ЗАВ від 27.11.2012 р.; відсутність доказів того, що відповідач оспорює або не визнає право позивача реалізувати свої повноваження згідно з договором іпотеки; нікчемність оцінки майна, яка надана позивачем.

Ухвалою від 26.03.15 р. залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Луксор - УТР" третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Третьою особою надано відзив на позов, в якому вона проти позову заперечує, посилаючись, зокрема, на відсутність детального та обґрунтованого розрахунку заборгованості.

З огляду на те, що як зазначено відповідачем, вартість заставного майна, яка визначена в оцінках ініційованих заставодержателем, значно відрізняється порівняно з вартістю зазначеною у договорах застави, судом відповідно до ухвали від 12.05.15 р., з урахуванням вимог ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" призначено судову експертизу для визначення вартості предмета застави.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.08.15 р., скасовано ухвалу господарського суду Полтавської області від 12.05.2015 р., справу передано на розгляд до господарського суду Полтавської області.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, встановив:

23.04.2010 року між ПАТ "ОСОБА_1 Дніпро" та ТОВ «ЛУКСОР-УТР», попередня назва ТОВ «АМАРАНТ» (надалі Третя особа, Позичальник, Боржник), було укладено кредитний договір № 230410-КЛВ.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору (в редакції змін внесених договором про зміну від 28.11.2013 року) ОСОБА_1 відкриває Позичальнику мультивалютну не відновлювальну кредитну лінію строковий кредит з лімітом у сумі 12 253 600,00 доларів США, а позичальник зобовязався повернути кредити у строки встановлені графіком, але не пізніше 01.04.2016 року та сплатити проценти за користування наданими кредитами.

Відповідно до п. 2.6.2. Кредитного договору (в редакції змін внесених договором про зміну від 21.04.2011року) нарахування та сплата відсотків за користування кредитними ресурсами здійснюється щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця, а також у день повного погашення заборгованості за кредитами.

Згідно з п.п. а п. 3.1.12. Кредитного договору (в редакції змін внесених договором про зміну від 21.04.2011року) у разі порушення позичальником будь-якого із зобовязань, передбачених умовами даного договору, у т.ч. при несвоєчасному поверненні кредиту та сплати відсотків за його використання, ОСОБА_1 має право вимагати від Позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобовязань за договором у повному обсязі шляхом надсилання повідомлення. При цьому, відповідно до ст. 212, 611, 651 ЦК України, за зобовязаннями, терміни виконання за якими не настали, терміни вважається такими, що настали в зазначеному в повідомленні дату. В цю дату Позичальник зобовязаний повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний термін його використання, повністю виконати інші зобовязання за договором.

У звязку з порушенням умов п. 2.6.2. Кредитного договору, керуючись п. 3.1.12. Кредитного договору, Банком на адресу Позичальника була направлена вимога № 6/21-5771/1-БТ від 06.08.2014 року, щодо дострокового повернення кредиту та сплати відсотків. Вимога була отримана Боржником 11.08.2014 року, строк повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами сплинув, але кредитні кошти та відсотки Позичальником не сплачені.

Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно із умовами договору та вимогами діючого законодавства.

Як зазначає позивач, внаслідок невиконання Позичальником умов Кредитного договору, виникла заборгованість перед Позивачем за Кредитним договором у загальному розмірі 13 178 062,08 доларів США, що складається з:

- несплачена частка кредиту 12 253 524,19 доларів США.;

- несплачені відсотки за користування кредитом 924 537,89 доларів США.

На підтвердження факту наявності заборгованості позивачем надано копію заяви-зобовязання позичальника від 28.02.2013 року про надання кредиту в сумі 8 503 524,19 грн; копію заяви-зобовязання позичальника від 28.02.2013 року про надання кредиту в сумі 3 750 000,00 грн.; копію розпорядження про надання кредиту в сумі 8 503 524,19 грн.; копію розпорядження про надання кредиту в сумі 3 750 000,00 грн.; копію меморіального валютного ордеру № 811 від 28.02.2013 року; копію меморіального валютного ордеру № 810 від 28.02.2013 року; розрахунок заборгованості за кредитним договором № 230410-КЛВ від 23.04.2010 року; виписки по особовим рахункам позичальника ( т. 1 а.с. 141-168).

Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.04.2015 року було стягнуто з ТОВ «Лусор-Утр», ТОВ «Луксор-Агро», ОСОБА_4, ТОВ «Едвейс» заборгованість за Кредитним договором № 230410-КЛВ від 23.04.2010 року.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.09.2015 року вищевказане рішення було залишене без змін.

Зазначеним рішенням суду у цивільній справі, яке набрало законної сили підтверджено наявність заборгованості станом на момент розгляду справи.

Доказів в спростування наявності заборгованості за Кредитним договором № 230410-КЛВ від 23.04.2010 року. в розмірі 13 178 062,08 доларів США, відповідачем та третьою особою суду не надано.

З метою належного виконання зобовязань Позичальником за Кредитним договором, між Банком та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Батьківщина» (надалі Відповідач, Заставодавець) було укладено Договір застави № 180311-З від 18.03.2011 року (надалі Договір застави-1) та Договір застави 271112-ЗАВ від 27.11.2012 року (надалі Договір застави-2).

Згідно з п. 1.1. Договору застави-1 Заставодавець передає, а Заставодержатель приймає у заставу Майно, а саме:

1)оприскувач ELIOS 2700 BDL, 2007 рік випуску, заводський № S 7629, який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машини АБ 361453, видане Миргородською ІДТН 13.06.07;

2)сівалка 812201 CDF, 2006 рік випуску, заводський № HS 22E129, яка належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машини АБ 393350, видане Миргородською ІДТН 13.06.07;

3)дисковий чизель 4511-11-SB 4511 Chisel, 2007 рік випуску, заводський № 4511А07002, який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машини АБ 361451, видане Миргородською ІДТН 13.06.07;

4)розкидач мінеральних добрив Kuhn MDS 935 R2, 2007 рік випуску, заводський № 44667, який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машини АБ 361452, видане Миргородською ІДТН 13.06.07;

5)сівалка Great Plains З S-4000F, 2007 рік випуску, заводський № YY1546, , який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машини АБ 3361546, видане Миргородською ІДТН 16.10.07;

6)культиватор Will-Rich 16 Excel 39, 2007 рік випуску, заводській № 457225, який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машини АБ 361514, видане Миргородською ІДТН 22.08.07;

7)подрібнювач універсальний KORNIK (2,8 м), № 037 з карланно-телескопычним валом 6/8 та дефлеторними пластинами 10 шт., який належить Заставодавцю на праві власності на підставі договору купівлі продажу № 403/419 від 04.07.2007;

8)пресс-підбирач рулонний ПР-Ф-145 який належить Заставодавцю на праві власності на підставі видаткової накладної № РН-000068 від 28.05.2008;

9)плуг оборотний Gregoire Besson 7+1 корп № 720060, який належить Заставодавцю на праві власності на підставі договору купівлі продажу № НОМЕР_1 від 09.06.2007;

10)автомобіль SUZUKI GRAND VITARA, цвіт - сірий, 2008 рік випуску, реєстраційний № НОМЕР_2, заводський № JSALTD54V307070, який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва ВІС 094193, видане Миргородським ВРЕР УДАІ ГУМВС Укр. в Полтавській обл.

Згідно з п. 1.3. Договору застави -2 в забезпечення виконання Позичальником зобовязань за Кредитним договором Заставодавець надає в заставу транспортний засіб: Комбайн зернозбиральний MASSEY FERGUSON 9790, 2008 року випуску, державний номер 13978ВІ.

Предмет застави належить Заставодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного машини серії ЕА № 000909 від 21.09.2012, виданого ДІСГ в Полтавській області.

Предмет застави передається в заставу разом з усім його складовими частинами згідно технічної документації.

У зв`язку із невиконанням Позичальником умов кредитного договору, Заставодавцю було направлено вимогу Позивача (№ 6/21-5771/2-БТ від 06.08.2014 року) щодо дострокового повернення кредиту, відсотків за його використання, та з попередженням про звернення стягнення на предмети забезпечення. Вказана вимога була отримана відповідачем 13.08.2014 року. Строк повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами вказаний у вимогах сплинув, але кредитні кошти та відсотки Відповідачем не сплачені.

Предметом договорів застави № 180311-3 від 18.03.2011 р. та № 271112-ЗАВ від 27.11.2012 р. є зазначене вище рухоме майно.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 2 Закону України «Про заставу» визначаються основні положення про заставу. Відносини застави, не передбачені цим Законом, регулюються іншими актами законодавства України.

Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Частиною 6 ст. 20 Закону України «Про заставу» встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених із метою забезпечення виконання зобовязань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Прикінцевими і перехідними положеннями Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Стаття 1 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобовязань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України «Про заставу» застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Позивачем надані докази реєстрації у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження (копії витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін), т 1, а.с. 173,174).

Пунктом 4 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень» установлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону визначено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, передачу рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобовязання.

Зазначені обставини спростовують твердження відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог про звернення стягнення на майно шляхом визнання права власності.

При цьому, відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Посилання відповідача на те, що сторони в договорі застави № 180311-3 від 18.03.2011р. зазначивши тільки два способи звернення стягнення на предмет застави, «добровільно обмежили свої можливості щодо звернення стягнення на предмет застави, порівняно із нормами закону» не базуються на законодавстві, яке регулює зазначені правовідносини та є помилковими.

Заперечення відповідача щодо відсутності повноважень директора на укладення договорів застави спростовується наданими суду рішеннями № 26/11/2012-01 від 26 листопада 2012 року; № 22/02/2013-01 від 22 лютого 2013 року; рішенням № 20/11/2013-01 від 20 листопада 2013 року (т.2 а.с. 3-5).

Сторони при укладенні договорів застави, що вартість предмету застави згідно з п. 1.3. договору застави № 271112-ЗАВ від 27.11.2012 року (в редакції від 28.11.2013 р.) становить 863 996,68 грн., згідно з п. 1.4. договору застави № 180311-3 від 18.03.2011 року (в редакції від 28.11.2013 р.) загальна вартість предметів застави становить 1362234,00 грн. Отже, згідно з умовами договорів застави, загальна вартість предметів застави складає 2226230,68 грн.

Відповідно до п. 4.3. Договору застави № 180311-3 ціна предмету застави визначається на підставі проведеної експертної оцінки суб'єктом оціночної діяльності, визначеного Заставодержателем самостійно та зазначеної в звіті про оцінку майна.

Відповідно до п. 3.3. Договору застави № 271112-ЗАВ на момент звернення стягнення ринкова вартість предмету застави встановлюється звітом про експертну оцінку ринкової вартості предмету застави, яку проводить суб'єкт оціночної діяльності. Сторони погодили, що ринкова вартість предмету застави, яка встановлюється звітом про експертну оцінку ринкової вартості предмету застави на момент звернення стягнення є новою ринковою вартістю предмету застави.

Як зазначено в постанові Харківського апеляційного господарського суду від 10.06.15р. по даній справі, ТОВ "Капитель-Груп" проведено незалежну оцінку предметів застави та визначено реальну ринкову вартість, а зупинення провадження у справі пов'язано з проведенням експертизи, метою якої є не роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, а встановлення нових обставин, які не входять до предмету доказування.

Таким чином, відповідно до висновку субєкта оціночної діяльності, складеного 01.12.2014 р. ТОВ Капитель-Груп, загальна ринкова вартість предмету застави за договором № 180311-3 від 18.03.2011 р. (за виключенням автомобіля SUZUKI GRAND VITARA) складає 1323763 грн. без ПДВ. Відповідно до висновку субєкта оціночної діяльності, складеного 01.12.2014 р. ТОВ Капитель-Груп, загальна ринкова вартість предмету застави за договором № 180311-3 від 18.03.2011 р., а саме автомобіля SUZUKI GRAND VITARA) складає 127726 грн. без ПДВ. Відповідно до висновку субєкта оціночної діяльності, складеного 12.12.2014 р. ТОВ Капитель-Груп, загальна ринкова вартість предмету застави за договором № 271112-ЗАВ від 27.11.2012 р. складає 1089000 грн. без ПДВ.

За даних обставин, вимоги про звернення стягнення на майно шляхом визнання права власності, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. У рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор - УТР" (37222, Полтавска область, Лохвицький район, село Юсківці, вул. Лучанська, буд. 1-А, ЄДРПОУ 31801166), яка складається з: несплаченого кредиту в сумі 12 253 524,19 доларів США.; несплачених відсотків за користування кредитом в сумі 924 537,89 доларів США, звернути стягнення на майно Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина"(с.Попівка, Миргородський район, Полтавська область, 37633, код 03772507) шляхом визнання права власності на предмети застави, а саме:

за Договором застави № 180311-З від 18.03.2011 року на:

- оприскувач ELIOS 2700 BDL, 2007 рік випуску, заводський № S 7629, який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машини АБ 361453, видане Миргородською ІДТН 13.06.07, вартістю 82 688,00 грн. без урахування ПДВ;

- сівалка 812201 CDF, 2006 рік випуску, заводський № HS 22E129, яка належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машини АБ 393350, видане Миргородською ІДТН 13.06.07, вартістю 58 803,00 грн. без урахування ПДВ;

- дисковий чизель 4511-11-SB 4511 Chisel, 2007 рік випуску, заводський № 4511А07002, який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машини АБ 361451, видане Миргородською ІДТН 13.06.07, вартістю 315 394,00 грн. без урахування ПДВ;

- розкидач мінеральних добрив Kuhn MDS 935 R2, 2007 рік випуску, заводський № 44667, який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машини АБ 361452, видане Миргородською ІДТН 13.06.07, вартістю 29 602,00 грн. без урахування ПДВ;

- сівалка Great Plains З S-4000F, 2007 рік випуску, заводський № YY1546, , який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машини АБ 3361546, видане Миргородською ІДТН 16.10.07, вартістю 379 422,00 грн. без урахування ПДВ;

- культиватор Will-Rich 16 Excel 39, 2007 рік випуску, заводській № 457225, який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машини АБ 361514, видане Миргородською ІДТН 22.08.07, вартістю 220 500,00 грн. без урахування ПДВ;

- подрібнювач універсальний KORNIK (2,8 м), № 037 з карланно-телескопычним валом 6/8 та дефлеторними пластинами 10 шт., який належить Заставодавцю на праві власності на підставі договору купівлі продажу № 403/419 від 04.07.2007, вартістю 18 375,00 грн. без урахування ПДВ;

- пресс-підбирач рулонний ПР-Ф-145 який належить Заставодавцю на праві власності на підставі видаткової накладної № РН-000068 від 28.05.2008, вартістю 31 500,00 грн. без урахування ПДВ;

- плуг оборотний Gregoire Besson 7+1 корп № 720060, який належить Заставодавцю на праві власності на підставі договору купівлі продажу № НОМЕР_1 від 09.06.2007, вартістю 187 479,00 грн. без урахування ПДВ;

- автомобіль SUZUKI GRAND VITARA, цвіт - сірий, 2008 рік випуску, реєстраційний № НОМЕР_2, заводський № JSALTD54V307070, який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва ВІС 094193, видане Миргородським ВРЕР УДАІ ГУМВС Укр. в Полтавській обл., вартістю 127 276,00 грн. без урахування ПДВ;

за Договором застави № 271112-ЗАВ від 27.11.2012 року на транспортний засіб:

- Комбайн зернозбиральний MASSEY FERGUSON 9790, 2008 року випуску, державний номер 13978ВІ, вартістю 1 089 000,00 грн. без урахування ПДВ.

3. Визнати за Публічним акціонернимтовариством "ОСОБА_1 Дніпро" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 3, код ЄДРПОУ 14352406) право власності на предмети застави, а саме на: