Рішення № 51998571, 30.09.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2015р. Справа№ 914/2379/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів

до відповідача: Дрогобицької виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№40), м. Дрогобич Львівської області

про: стягнення 49966,10 грн.,

Суддя Король М.Р.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність №502-4144/2 від 18.12.2014р.);

від відповідача: ОСОБА_2 представник (довіреність №10/40/16/2217 від 22.06.2015р.);

В судовому засіданні 30.09.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

позов заявлено Публічним акціонерним товариством «Львівобленерго» (м.Львів) до Дрогобицької виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№40) (м. Дрогобич, Львівська область) про стягнення 49966,10 грн.

Ухвалою від 20.07.2015 року господарський суд порушив провадження у справі та призначив розгляд справи на 06.08.2015 року.

Представник позивача в судове засідання 06.08.2015 року зявився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання зявився, проти позову заперечив, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав заперечення на позовну заяву (вх. №32712/15 від 06.08.2015р.).

В судовому засіданні оголошено перерву до 15.09.2015 року.

В судове засідання 15.09.2015 року позивач участь повноважного представника забезпечив, подав заяву про уточнення позовних вимог (вх. №4120/15), що за своєю суттю є заявою про зменшення позовних вимог, в якій зазначено, що, враховуючи умови Додаткової угоди від 31.07.2015 року до Договору про постачання електричної енергії №90468, стягненню підлягають 936,53 грн. пені, 853,07 грн. - 3 відсотки річних, 8622,95 грн. інфляційних втрат.

Представник відповідача в судове засідання зявився, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав клопотання (вх. №4119/15) про продовження строку розгляду справи.

Строк розгляду спору продовжено та розгляд справи відкладено на 30.09.2015 року.

В судове засідання 30.09.2015 року позивач участь повноважного представника забезпечив, позовні вимоги відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримав.

Представник відповідача в судове засідання зявився, проти позову не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

27.06.2008 року між Публічним акціонерним товариством «Львівобленерго» (постачальником згідно договору) та Дрогобицькою виправною колонією Управління державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№40) (споживачем згідно договору) було укладено договір про постачання електричної енергії № 90468, відповідно до п. 1 якого, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору. Точка продажу електричної енергії: зазначена в додатку № 6 «Однолінійна схема».

Згідно п.2.3.3 договору, споживач зобовязався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 «Порядок розрахунків» та №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Відповідач не здійснював вчасно оплати за поставлену йому електричну енергію та за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, що вбачається з долученого до матеріалів справи розрахунку боргу за активну та реактивну електроенергію.

В судове засідання 15.09.2015 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 936,53 грн. пені, 853,07 грн. - 3 відсотки річних, 8622,95 грн. інфляційних втрат.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносини зі споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, нормативними документами Кабінету Міністрів України, Міністерства палива та енергетики, а також нормативно-правові акти Національної комісії регулювання електроенергетики України.

Так, стаття 26 Закону України «Обов'язки та відповідальність споживачів енергії» вказує, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання електричної енергії.

Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року (із змінами та доповненнями), розділ 5 «Укладення договорів», пункт 5.1. вказують, що договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Згідно з підпунктом 1 пункту 10.2 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний користуватись електричною енергією для власних потреб виключно на підставі договору.

За змістом частини 2 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору електропостачання не допускається.

Судом встановлено, що 27.06.2008 року між Публічним акціонерним товариством «Львівобленерго» (постачальником згідно договору) та Дрогобицькою виправною колонією Управління державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№40) (споживачем згідно договору) було укладено договір про постачання електричної енергії № 90468.

Розрахунковим періодом вважається період з 15 числа попереднього місяця до 14 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного (п. 2 додатку № 2 від 01.02.2011 року до договору № 90468).

Рахунки на оплату платежів, передбачених даним договором, виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу. Тривалість періоду для оплату отриманих рахунків не має перевищувати 8 операційних днів з дня отримання рахунку. Дата отримання рахунка (здійснення рахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

15.09.2015 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог (вх. №4120/15), що за своєю суттю є заявою про зменшення позовних вимог, в якій зазначено, що, враховуючи умови Додаткової угоди від 31.07.2015 року до Договору про постачання електричної енергії №90468, стягненню підлягають 936,53 грн. пені, 853,07 грн. - 3 відсотки річних, 8622,95 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 4 п. 4. 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Відповідно до п. 1.2 Додаткової угоди від 31.07.2015 року до Договору про постачання електричної енергії №90468, заборгованість споживача, що виникла з квітня 2015 р. внаслідок підвищення тарифів на електроенергію з врахуванням частки споживання на комунально побутові потреби, станом на 31 липня 2015 р. відсутня. Строни в порядку ст. 631 ЦК України домовились, що умови цієї додаткової угоди застосовуються до правовідносин щодо постачання електричної енергії, які виникли між сторонами з квітня 2015 р. (п.2 додаткової угоди).

Позивачем нараховано 936,53 грн. пені на підставі п. 4.2.1 договору, відповідно до якого за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів оплати, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання недопустима. Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. А ч. 1 ст. 547 визначає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом згідно ч. 1 ст. 548 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування вказаних сум пені в розмірі 936,53 грн. за період 01.12.2014 р. 01.03.2015 р., інфляційних втрат в розмірі 8622,95 грн. за період 28.01.2014 р. 01.03.2015 р. та 3% річних 853,07 грн. за період 28.01.2014 р. 01.03.2015 р.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Із врахуванням викладеного, суд вважає позов згідно заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог підставним, обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з Дрогобицької виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№40) (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул. Трускавецька,77, ідентифікаційний код 08563918) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, ідентифікаційний код 00131587) 936,53 грн. пені, 853,07 грн. - 3 відсотки річних, 8622,95 грн. інфляційних втрат та 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 05.09.2015 р.

Суддя Король М.Р.