Ухвала суду № 51996597, 06.10.2015, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/2660/15-ц

Справа № 2/226/1202/2015

У Х В А Л А

6 жовтня 2015 року м.Димитров

Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Редько Ж.Є.,

при секретарі Мітюхіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Димитров заявку ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (далі ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про звернення стягнення, в обґрунтування якого вказав, що відповідно до укладеного договору № М3-48 від 06.09.2007 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 195000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,50 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.09.2012 року. У звязку з порушенням позичальником зобовязань за кредитним договором за станом на 03.07.2015 року заборгованість за кредитом склала 837336,59 доларів США. У забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 11.10.2007 року між Банком і ОСОБА_3 було укладено договір застави рухомого майна, згідно якого відповідач надав у заставу автомобіль VOLVO FH 12, рік випуску 1998, № кузова/шасі: YV2A4B2A6WB206422, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належав на праві власності ОСОБА_3 В ході здійснення моніторингу даного кредиту встановлено, що у порушення умов договору, ч.2 ст.586 ЦК України та ст.17 Закону України «Про заставу», без згоди Банку ОСОБА_3 реалізував заставний автомобіль відповідачу ОСОБА_3 та за ним зареєстрований на даний час. Тому ОСОБА_1 просить суд вилучити у ОСОБА_2 та передати в заклад Банку предмет застави вищевказаний автомобіль, комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, що належить ОСОБА_2, а також звернути стягнення на предмет застави вказаний автомобіль, що належить ОСОБА_2, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом вилучення у ОСОБА_2 вищевказаного автомобілю, який є предметом застави та позову, та передання його на збереження Банку до вирішення спору по суті, оскільки у Банку відсутні будь-які підстави вважати, що з боку відповідача не буде здійснено дій щодо передачі третім особам права власності на майно або його переховування від Банку й державної виконавчої служби, а також проведенні інших операцій з майном щодо позбавлення Банку можливості задовольнити свої вимоги за його рахунок.

Розглянувши надані до позову матеріали, приходжу до висновку про необхідність відмовити у заяві про забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Звертаючись до суду з проханням про забезпечення позову позивачем не надано суду доказів у підтвердження права власності відповідача ОСОБА_2 на зазначене рухоме майно.

З матеріалів справи вбачається, а саме: зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 23.09.2006 року, що автомобіль належить ОСОБА_3, право власності якого, зокрема право розпоряджатися ним, обмежено укладеним між ОСОБА_3 та Банком договором застави автотранспорту від 06.09.2007 року.

Крім того, обраний заявником спосіб забезпечення позову один в один збігається з позовними вимогами Банку, що є неприпустимим, оскільки забезпечуючи позов у заявлений спосіб, суд фактично вирішує спір по суті.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» у задоволенні заяві про забезпечення позову до ОСОБА_2 про звернення стягнення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ж.Є.Редько