Рішення № 51991815, 02.10.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2015 р. Справа № 911/3779/15

За позовом Державного підприємства заводу «Електроважмаш»

до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства «Центренерго»

про стягнення 362 758,64 грн

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 248-1123 від 23.12.2014);

від відповідача ОСОБА_2 (дов. № 486/22 від 31.12.2014).

Обставини справи:

Державне підприємство завод «Електроважмаш» (далі позивач) звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (далі відповідач) про стягнення 362 758,64 грн боргу за надані згідно договору № 262-0711Т3В від 20.07.2011 супровідні послуги.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором № 262-0711Т3В від 20.07.2011.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.08.2015 порушено провадження у справі № 911/3779/15, розгляд справи призначено на 11.09.2015.

У судовому засіданні 11.09.2015 представником відповідача подано відзив на позовну заяву № 10-4467 від 10.09.2015, згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, який прийнято судом.

У судовому засіданні 11.09.2015 оголошено перерву до 02.10.2015.

Представник позивача в судовому засіданні 02.10.2015 підтримав позов у повному обсязі, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог повністю.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

20.07.2011 між Державним підприємством заводом «Електроважмаш» (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (Замовник) укладено договір № 262-0711Т3В, згідно якого постачальник зобовязався поставити замовнику на умовах договору електродвигуни та генератори змінного струму (комплект турбогенераторного обладнання ТГВ-330-2МУЗ) для блоку № 3 Трипільської ТЕС (далі продукція), а замовник оплатити та прийняти продукцію за ціною, в обсязі та в строки відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1.5. договору постачальник зобовязується надати замовнику супутні послуги, зазначені в п. 5.1. договору.

Згідно п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.5. договору ціна (вартість) договору складає 96 600 000 грн, в т.ч. ПДВ 16 100 000 грн та включає в себе вартість продукції та вартість супровідних послуг, зазначених в п. 5.1. договору. Валюта договору гривня України. Валюта платежу гривня України. Всі комісійні витрати за проходження платежів за договором у банку замовнику і банках кореспондентах оплачуються замовником, а в банку постачальника постачальником. Ціна (вартість) договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Постачальником надаються послуги з виконання супроводу монтажу, пуско-налагоджувальних робіт, приймально-здавальних випробувань турбогенератора і навчання працівників замовника в кількості 3-х чоловік на обєкті по статичній тиристорній системі збудження (далі супровідні послуги) при виїзді фахівців постачальника на територію замовника. Загальна кількість людино-днів перебування персоналу постачальника при виконання вказаних робіт обмежена в рамках 110 людиноднів (п. 5.1. договору).

Пунктом 13.1. договору передбачено, що договір може бути розірваний достроково тільки за згодою сторін.

12.08.2011 між Державним підприємством заводом «Електроважмаш» (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції (Замовник) укладено додаткову угоду № 2 до договору № 262-0711Т3В, згідно якої сторони дійшли згоди, що ціна (вартість) договору складає 91 602 000 грн, в т.ч. ПДВ 15 267 000 грн та включає в себе вартість продукції та вартість супровідних послуг, зазначених в п. 5.1. договору.

Додатком № 3/1 до договору встановлено перелік платіжних етапів на комплект турбогенераторного обладнання типу ТГВ-330-2МУЗ, який включає в себе 23 етапи. Останній 23-ий етап оплати передбачений за фактом успішного проведення 72 годинних випробувань на станції, але не пізніше ніж 16 місяців від дати поставки продукції на площадку електростанції у сумі 9 160 200 грн в строк до 22.09.2013.

Суд встановив, що на виконання п. 1.1. договору № 262-0711Т3В від 20.07.2011 позивачем відповідачу поставлено обладнання на загальну суму 91 239 241,36 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи, у т. ч., актом проміжного приймання продукції № 22 від 29.10.2012 (а.с. 29), підписаним обома сторонами договору.

Крім того, судом встановлено, що позивачем на виконання п. 5.1. договору № 262-0711Т3В від 20.07.2011 надано відповідачу супровідні послуги на загальну суму 362 758,64 грн (91 602 000 грн (ціна договору) 91 239 241,36 грн (вартість обладнання), що підтверджується наявними в матеріалах справи посвідченнями про відрядження, квитанціями з готелю та проїзними документами (а.с. 42-68), а також актами виконаних робіт (а.с. 76-101), на яких наявні підписи шеф-інженерів Державного підприємства заводу «Електроважмаш».

Позивачем для оплати відповідачем виставлено рахунок № 262-0711Т3В/23 від 14.03.2014 (а.с. 70), який залишився частково оплаченим відповідачем.

Суд встановив, що як вбачається зі змісту платіжного доручення № t/1628 від 17.06.2014 (а.с. 71) відповідач сплатив позивачу 8 797 441,36 грн за поставку комплекту турбогенераторного обладнання згідно договору № 262-0711Т3В від 20.07.2011.

09.07.2015 позивач звернувся до відповідача з листом № 248-351 від 08.07.2015 (а.с. 72), згідно якого позивач надіслав на адресу відповідача акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) по супроводженню монтажу турбогенератора у відповідності з договором № 262-0711Т3В від 20.07.2011, що підтверджується описом вкладення у цінний лист (а.с. 73).

Відповідач у відповідь на вказаний лист позивача № 248-351 від 08.07.2015 листом № 30-3744 від 05.08.2015 (а.с. 74) повідомив, що між сторонами підписаний акт звірки станом на 22.05.2014 з підтвердженням заборгованості на користь позивача в сумі 8 797 441,36 грн, яка була оплачена 17.06.2014 згідно платіжного доручення № t/1628 від 17.06.2014, що також підтверджено актом зустрічної перевірки Державної фінансової інспекції у 2015 році.

Відповідач, в порушення договору № 262-0711Т3В від 20.07.2011, за отримані від позивача супровідні послуги на загальну суму 362 758,64 грн не розрахувався, що підтверджується довідкою АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» № 342/5/57-3 від 07.09.2015 (а.с. 127), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані згідно договору № 262-0711Т3В від 20.07.2011 супровідні послуги складає 362 758,64 грн, що підтверджується довідкою АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» № 342/5/57-3 від 07.09.2015 (а.с. 127).

Предметом позову є вимоги про стягнення 362 758,64 грн боргу за надані згідно договору № 262-0711Т3В від 20.07.2011 супровідні послуги.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини з поставки та надання послуг.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивачем на виконання п. 5.1. договору № 262-0711Т3В від 20.07.2011 надано відповідачу послуги із шеф-монтажу поставленого відповідачу обладнання на загальну суму 362 758,64 грн (91 602 000 грн (ціна договору) 91 239 241,36 грн (вартість обладнання)), що підтверджується наявними в матеріалах справи посвідченнями про відрядження, квитанціями з готелю та проїзними документами (а.с. 42-68), а також актами виконаних робіт (а.с. 76-101), на яких наявні підписи шеф-інженерів Державного підприємства заводу «Електроважмаш»; відповідач, в порушення договору № 262-0711Т3В від 20.07.2011, за отримані від позивача супровідні послуги на загальну суму 362 758,64 грн не розрахувався, що підтверджується довідкою АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» № 342/5/57-3 від 07.09.2015 (а.с. 127), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані згідно договору № 262-0711Т3В від 20.07.2011 супровідні послуги складає 362 758,64 грн, що підтверджується довідкою АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» № 342/5/57-3 від 07.09.2015 (а.с. 127).

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 362 758,64 грн, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 362 758,64 грн боргу за надані згідно договору № 262-0711Т3В від 20.07.2011 супровідні послуги підтверджується наявними матеріалами справи, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судом критично оцінюються доводи представника відповідача на те, що відповідачем вже оплачено послуги із шеф-монтажу обладнання, оскільки їх вартість включено у вартість поставлено обладнання, яке повністю оплачено відповідачем, що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків та актом зустрічної перевірки Державної фінансової інспекції у 2015 році з огляду на наступне.

Пунктами 1.5., 5.1. договору передбачено надання позивачем відповідачу послуг з виконання супроводу монтажу, пуско-налагоджувальних робіт, приймально-здавальних випробувань турбогенератора і навчання працівників замовника.

Додатковою угодою № 2 до договору сторони погодили, що до ціни договору 91 602 000 грн входить як вартість продукції так і вартість супровідних послуг, зазначених в п. 5.1. договору.

Враховуючи що вартість загалом поставленого та оплаченого відповідачем згідно договору обладнання складає 91 239 241,36 грн, а загальна ціна договору у редакції додаткової угоди № 2 91 602 000 грн, то вартість супровідних послуг, наданих згідно п. 5.1. договору складає 362 758,64 грн (91 602 000 грн 91 239 241,36 грн), що підтверджується матеріалами справи (а.с. 76-101).

Крім того, як вбачається зі змісту платіжного доручення № t/1628 від 17.06.2014 (а.с. 71) відповідач сплатив позивачу 8 797 441,36 грн за поставку комплекту турбогенераторного обладнання згідно договору № 262-0711Т3В від 20.07.2011, а не за поставку обладнання та надані супровідні послуги, а згідно змісту підписаних відповідачем актів, останнім оплачено лише вартість обладнання, а не супровідні послуги.

За таких обставин суд вважає, що позовна вимога про стягнення 362 758,64 грн боргу за надані згідно договору № 262-0711Т3В від 20.07.2011 супровідні послуги є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1; ідентифікаційний код 22927045) в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08720, Київська обл., Обухівський район, м. Українка, вул. Промислова, буд. 1; ідентифікаційний код 00131334) на користь Державного підприємства заводу «Електроважмаш» (61089, Харківська обл., м. Харків, Орджонікідзевський район, проспект Московський, буд. 299; ідентифікаційний код 00213121) 362 758 (триста шістдесят дві тисячі сімсот пятдесят вісім гривень) 64 коп. боргу за надані згідно договору № 262-0711Т3В від 20.07.2011 супровідні послуги та 7 255 (сім тисяч двісті пятдесят пять гривень) 18 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 07.10.2015

Суддя П.В.Горбасенко