Ухвала суду № 51989454, 01.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10775/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

01 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Мамчура Я.С., Шостака О.О.,

при секретарі: Гуменюк Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної реєстраційної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухомого майна Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Бордюк Ірини Юріївни, Комунального підприємства Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про визнання протиправним, скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Державної реєстраційної служби України (далі по тексту - відповідач-1), Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Бродюк Ірини Юріївни (далі по тексту - відповідач-2), Комунального підприємства Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (далі по тексту - відповідач-3) про зобов'язання зобов'язати Комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна скасувати реєстрацію від 10 січня 2000 року за реєстровим № 25908 в реєстровій книзі № 133-51 дублікату договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки під будівництво житлового будинку на праві особистої власності № 4у-3674, виданого Сьомою Київською державною нотаріальною конторою 09 грудня 1999 року; визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Бродюк Ірини Юріївни від 05 грудня 2014 року № 17747133 про відмову ОСОБА_5 у державній реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1; зобов'язати Державну реєстраційну службу України вчинити дії щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 84,9 кв.м., жилою площею 61,9 кв.м., на підставі договору дарування від 28 травня 1992 року, посвідченого державним нотаріусом П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Лазарук О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2с-430, згідно поданої заяви від 20 жовтня 2014 року та доданого до заяви пакету документів.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2015 року вимоги позивача задоволено частково, скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Бродюк Ірини Юріївни від 05 грудня 2014 року №17747133 про відмову ОСОБА_2 у державній реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1. Зобов'язано Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Бродюк Ірину Юріївну повторно розглянути заяву щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 84,9 кв.м., жилою площею 61,9 кв.м., на підставі договору дарування від 28 травня 1992 року, посвідченого державним нотаріусом П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Лазарук О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2с-430, згідно поданої заяви від 20 жовтня 2014 року та доданого до заяви пакету документів та з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач Державна реєстраційна служба України подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача в повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог позивача.

Відповідачем рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволення вимог позивача, у зв'язку з чим апеляційний перегляд здійснюється відповідно до вимог ст. 195 КАС України.

Відповідно до договору дарування від 28 травня 1992 року, посвідченого державним нотаріусом П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Лазарук О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2с-430, батько позивача, ОСОБА_8., подарував позивачу, ОСОБА_2, жилий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1, жилою площею 61,9 кв.м, який розташований на земельній ділянці розміром 600 кв.м., а також слідуючи господарські та побутові споруди: сарай, погріб, гараж, вбиральня.

Згідно з ч. 2 ст. 719 ЦК України визначено, що договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 722 ЦК України, право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.

Позивачем 20 жовтня 2014 року до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві було подано заяву про реєстрацію права власності на житловий будинок, разом з пакетом документів, а саме: документ, що посвідчує особу заявника - копія паспорта позивача; копія дублікату реєстраційного номера облікової картки фізичної особи - платника податків згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків від 25 травня 2007 року; договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат - копія договору дарування від 28 травня 1992 року, посвідченого державним нотаріусом П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Лазарук О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2с-430; оригінал квитанції про сплату за надання витягу з Державного реєстру прав; оригінал квитанції про сплату адміністративного збору.

Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Бродюк Ірини Юріївни від 05 грудня 2014 року № 17747133 позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності.

Зазначене рішенні мотивоване тим, що подані документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, оскільки на реєстрацію подано договір дарування від 28 травня 1992 року № 2с-430 ОСОБА_8 дарує ОСОБА_2 житловий будинок, вищезазначений договір не був зареєстрований в органах БТІ до 2013 року.

Згідно інформаційної довідки БТІ від 01 грудня 2014 року (ПБ - 2014 № 4993) житловий будинок по АДРЕСА_1, на праві власності зареєстрований за ОСОБА_8 на підставі дублікату договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки під будівництво житлового будинку на праві особистої власності (дублікат виданий 09.12.1999 р. № 4у-3674), та зареєстрований в БТІ 10 січня 2000 року за Р№ 25908 в реєстрову книгу № 133-51.

На запит державного реєстратора Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна надано інформаційну довідку від 01 грудня 2014 року ПБ -2014 № 4993, відповідно до за даними Бюро, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, на праві власності зареєстрований за ОСОБА_9 (згідно з правовстановлюючим документом) на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки під будівництво житлового будинку на праві особистої власності, посвідченого 18 лютого 1956 року № 1248 Київською державною нотаріальною конторою № 7, дублікат виданий 09 грудня 1999 року № 4у-3674 Київською державною нотаріальною конторою №7 та зареєстрований в Бюро 10 лютого 2000 року за реєстровим номером 25908 в реєстрову книгу № 133-51.

Вирішуючи правомірність дій відповідача, колегія суддів зважає на наступні обставини справи.

Для виникнення права власності за договором дарування достатньо факту прийняття дарунку обдарованим.

Виникнення права власності на підставі договору дарування не пов'язується з реєстрацією в органах БТІ.

Разом з тим, перехід права власності вважається не завершеним за відсутності реєстраційних документів в органах БТІ.

Позивачем не було зареєстровано у встановленому порядку право власності на подарований жилий будинок.

Матеріали справи не місять доказів скасування, визнання недійсним або нікчемним договору дарування від 28 травня 1992 року, посвідченого державним нотаріусом П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Лазарук О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2с-430.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

- заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

- об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

- із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

- подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

- заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

- заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

- заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 4 2 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

- під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

- після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

- заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

- заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

- заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Зі змісту спірного рішення вбачається, що підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності стали відомості про реєстрацію права власності на житловий будинок.

Відповідачем зазначено, що позивачем подано належний пакет документів для реєстрації права власності, а чинний договір дарування є підставою для реєстрації права власності на жилий будинок.

Судом першої інстанції встановлено належність заяви позивача про реєстрацію права власності на жилий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1, жилою площею 61,9 кв.м, який розташований на земельній ділянці розміром 600 кв.м. та подання останнім чинного договору дарування, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачу неправомірно відмовлено у проведенні реєстрації, скасування спірного рішення та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок, на підставі договору дарування від 28 травня 1992 року, посвідченого державним нотаріусом П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Лазарук О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2с-430, згідно поданої заяви від 20 жовтня 2014 року та доданого до заяви пакету документів.

Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного відповідачем рішенні.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача Державної реєстраційної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 05.10.2015 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Мамчур Я.С.

Шостак О.О.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Шостак О.О.

Мамчур Я.С