Постанова № 51989430, 29.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1704/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Дзензелівське» про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року в задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Дзензелівське» про стягнення заборгованості відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що законодавством України на відповідача покладено обов'язок по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.198, ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач зареєстрований 08 квітня 2004 року як юридична особа, ідентифікаційний код 32837429, та у 2015 році має статус платника єдиного податку четвертої групи.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами визнається, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 працювали в ТОВ «Дзензелівське» та згідно протоколів Управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі від 27 липня 2005 року №18191, від 16 жовтня 2006 року №5242 та від 24 вересня 2014 року №563, відповідно, їм було призначено пенсії за віком з умовою призначення багатодітна мати в с/г.

Відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2015 року від 20 січня 2015 року №163/02 та розрахунку суми боргу до бюджету Управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі по ТОВ «Дзензелівське» у відповідача наявна заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період квітень-червень 2015 року у розмірі 8112,93 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій має здійснюватись лише щодо пільгових пенсій, призначених після 01 січня 2015 року.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1.

Відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено категорії працівників, які на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи.

В силу вимог п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п.6.1 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі для платників, зазначених у пп.2.1.1 п.2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого ч.2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 2.1.1 зазначеної Інструкції визначено, що страхувальниками є роботодавці, зокрема, підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.п.6.4, 6.5, 6.7 вищезазначеної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п.1 ст.1 та абз.4 п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 призначено пенсії, як багатодітним матерям, які працювали у сільськогосподарському виробництві, що відповідає положенням п.«ж» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Наведеними вище нормами законодавства України визначено обов'язок відповідача по відшкодуванню витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року було виключено з Податкового кодексу України главу 2 «Фіксований сільськогосподарський податок» та з 01 січня 2015 року платники такого податку автоматично стали платниками єдиного податку четвертої групи, що свідчить про те, що відповідач використовує спеціальний податковий режим спрощеного оподаткування, не є платником фіксованого сільськогосподарського податку та не має права на застосування визначеної Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» пільги, наданої платникам фіксованого сільськогосподарського податку стосовно відшкодування органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Колегія суддів дійшла до висновку про безпідставність та необґрунтованість тверджень відповідача щодо відсутності в нього обов'язку по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених до 01 січня 2015 року, позаяк законодавством України не передбачено виключень щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах до 01 січня 2015 року, які підлягають відшкодуванню з 01 січня 2015 року.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний сплачувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій вищезазначеним працівникам, а за відсутності такого відшкодування заборгованість за період квітень-червень 2015 року у розмірі 8112,93 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дзензелівське» (код ЄДРПОУ 32837429) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень-червень 2015 року в сумі 8112,93 грн. на рахунок Управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 05 жовтня 2015 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.